Рішення

від 06.08.2018 по справі 910/7828/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2018Справа № 910/7828/18 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ КИЇВ ПРІНТ"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 508,16 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ КИЇВ ПРІНТ" про стягнення 5508,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/7828/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2018 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), буд. 86.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ КИЇВ ПРІНТ" отримало ухвалу суду про відкриття провадження у справі 23.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103046160391.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 31.01.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія УНІКА та Товариством з обмеженою відповідальністю СІТІ КИЇВ ПРІНТ було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5676821. Відповідно до даного Полісу була застрахована цивільно-правова відповідальність водіїв, які на законних підставах керують автомобілем Renault DOKKER VAN, реєстраційний № НОМЕР_2.

08.09.2017 у м. Києві на круговому перехресті вул. Тимошенка та вул. Зої Гайдай відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Fabia , реєстраційний № НОМЕР_1, та транспортного засобу Renault DOKKER VAN. реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, довідка про ДТП №3017258542348638.

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 03.11.2017 по справі № 756/12817/17, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 22.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правої відповідальності власників наземних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Із матеріалів справи вбачається, що власник транспортного засобу Skoda Fabia , реєстраційний № НОМЕР_1 - Представництво Берлін-Хемі/А Менаріні Україна звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю Експрес Страхування , яким відповідно до страхового сертифікату № 207.16.000001 від 24.11.2016 був застрахований відповідний транспортний засіб, із заявою від 11.09.2017 про виплату страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СТО Філія Універсал-Авто . За заявою потерпілої у ДТП особи Товариство з додатковою відповідальністю Експрес Страхування , як страховик, на підставі страхового акту № 11.17.1424-1 від 20.09.2017 та звіту № 55 про оцінку КТЗ Skoda Fabia , реєстраційний № НОМЕР_1 складеного 26.09.2017 виплатило на розрахунковий рахунок СТО Філія Універсал-Авто 5 508, 16 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № ЦО02540 від 20.09.2017.

В подальшому Товариство з додатковою відповідальністю Експрес Страхування в порядку суброгації звернулося до позивача із заявою про відшкодування шкоди по полісу № АК/5676821 вих. № 5509/11.17.1424 від 13.12.2017, у відповідності до ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України Про страхування , ст. 22, 28, 29, 35-37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , в розмірі 5 508, 16 грн. та надало всі необхідні документи. На підставі даної заяви (вих. № 5509/11.17.1424 від 13.12.2017) та наданих Товариством з додатковою відповідальністю Експрес Страхування документів позивачем було складено страховий акт № 00245597 від 29.01.2018.

На підставі вище зазначеного страхового акту, калькуляції №КА-0004936 від 11.09.2017, страхового акту №11.17.1424-1 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 5 508, 16 грн. на користь Товариства з додаткової відповідальністю Експрес Страхування , що підтверджується платіжним дорученням № 004234 від 30.01.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Транспортний засіб Renault DOKKER VAN, реєстраційний № НОМЕР_2 належить відповідачу, що вбачається із довідки № 3017258542348638 про дорожньо - транспортну пригоду (вхід. № 5588 від 21.09.2017) та не спростовується відповідачем. ОСОБА_2 є засновником та керівником відповідача з дати реєстрації (21.03.2012) відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Підпунктом ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у ст. 33 цього Закону.

В свою чергу ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідач до позивача з відповідною заявою - повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди не звертався, і доказів іншого матеріали справи не містять.

З огляду на вищезазначене, відповідачем було порушено вимоги ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо повідомлення позивача, про настання страхового випадку, що дає право регресу останньому до відповідача, як власника забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, за регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у позивача з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 30.01.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 004234 від 30.01.2018.

З метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено претензією про відшкодування збитків в порядку регресу (вих. № 21501/Р/УБК від 22.02.2018), однак відповідачем не було проведено ніяких дій щодо вирішення питання в досудовому порядку та відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату 5 508, 16 грн. в порядку регресу.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу претензії щодо здійснення страхового відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 508, 16 грн., заподіяної під час ДТП, судом, прийнято до уваги викладене в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002, відповідно до якого кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що страховик, який отримав право вимоги потерпілої особи не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. При цьому, право на подання регресного позову може бути реалізовано в межах загального строку позовної давності, який згідно вимог чинного законодавства складає три роки.

Аналогічна позиція викладена була в постанові Верховного суду України, викладеній 28.08.2012 за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі № 23/279.

З огляду на наведені положення чинного законодавства та наявні матеріали справи, враховуючи, що відповідачем було порушено його зобов'язання щодо надання позивачу повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду, що позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 5 508, 16 грн. страховику потерпілої особи в порядку суброгації, що відповідач є власником транспортного засобу Renault DOKKER VAN, реєстраційний № НОМЕР_2, суд дійшов висновку про наявність у відповідача зобов'язання відшкодувати в порядку регресу позивачу виплачене страхове відшкодування.

Вказані зобов'язання виконані відповідачем не були, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів відшкодування позивачу шкоди в порядку регресу в розмірі 5 508, 16 грн., як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму відшкодування.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ КИЇВ ПРІНТ" страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 508, 16 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ КИЇВ ПРІНТ" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 86; ідентифікаційний код: 38090923) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування у розмірі 5 508 (п'ять тисяч п'ятсот вісім) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набранням рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко