Рішення

від 06.08.2018 по справі 910/6918/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 06.08.2018Справа №  910/6918/18 Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді                                                                                          Привалова А.І. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/6918/18 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» простягнення 200 892,87 грн. Без виклику учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» (надалі – ТОВ «Завод «Ізумруд») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» (надалі – ТОВ «Будтехсервіс-Голосіїво») про стягнення 200 892,87 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №10 оренди нежилого приміщення від 01.01.2015р. в частині сплати орендної плати та компенсації вартості спожитих комунальних послуг за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 132 719,28 грн., за прострочення сплати якої позивачем додатково нараховані пеня в розмірі 21 147,31 грн., 3% річних – 8 071,35 та 38 954,93 грн. інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6918/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 04.06.2018р. про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03187, м. Київ, пр-т. Глушкова, 31-а. Станом на дату розгляду справи конверт з ухвалою від 04.06.2018р. про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «вибула». За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «вибула» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.06.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018р., не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва - ВСТАНОВИВ: 01.01.2015р. між ТОВ «Завод «Ізумруд» (орендодавець) та ТОВ «Будтехсервіс-Голосіїво» (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №10 (далі - Договір), відповідно до п.1 якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування наступне(наступні) приміщення (далі за текстом – «приміщення, що орендується» або «орендоване приміщення»), згідно п. 1.1, розташоване за адресою: 03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11 та своєчасно сплачувати орендодавцю орендну плату. Так, п.п. 1.1, 1.1.1 Договору визначено приміщення, що орендуються, а саме: приміщення розташоване на першому поверсі будівлі Літера «Г», площею 67,70 кв.м., приміщення розташоване на першому поверсі будівлі Літера «Г», площею 68,20 кв.м. та приміщення розташоване на першому поверсі будівлі літера «» площею 38,70 кв.м. Загальна площа приміщень, що орендується складає - 174,60 кв.м. Відповідно до п. 2.1 Договору, приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення: складу - 67,70 кв.м., складу - 68,20 кв.м., складу - 38,70 кв.м. Передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі, підписаним повноваженими представниками сторін, який свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду. У вищезазначеному акті Сторони зобов'язуються зазначити технічний стан приміщення, а також засобів та комунікацій, що знаходяться в ньому (п. 3.3 Договору). Згідно із п. 4.1 Договору, щомісячний розмір орендної плати за користування приміщенням визначається орендодавцем та орендарем у протоколі погодження розміру орендної плати (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору. Оплата за цим Договором здійснюється у національній валюті України. Оплата орендної плати починає здійснюватись з моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення. Орендна плата за поточний місяць вноситься орендарем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний у цьому Договорі щомісячно не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця (п.п. 4.2, 4.3 Договору). Пунктом 4.7 Договору визначено, що сума вартості комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, та ін.), отриманих орендарем, входить до суми орендної плати за користування приміщенням, що визначається у Протоколі погодження розміру орендної плати (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього Договору, та оплачується орендарем в повному обсязі у порядку, визначеному у Розділі 4 Договору. Вартість електроенергії не входить до суми орендної плати і оплачується додатково згідно показників контрольно-вимірюючих приборів встановлених на комунікаціях Приміщення і тарифу організації, яка надає цю послугу. У разі зміни тарифів організацій, які надають комунальні послуги вартість комунальних послуг буде змінена за письмовою згодою Сторін, шляхом зміни Протоколу погодження розміру орендної плати (Додаток №1), на підставі Додаткових угод. Згідно п. 9.1 Договору, сторони встановили наступний термін оренди приміщення: початок оренди – з моменту підписання акту приймання передачі; Закінчення оренди – 31 березня 2015р. Відповідно до п. 1 Протоколу погодження розміру орендної плати (Додаток №1) до Договору, сторони погодили, що з « 01» січня 2015р. по « 31» березня 2015р. включно щомісячний розмір орендної плати за користування приміщеннями площею 174,60 кв.м. складає 6 988 грн. 00 коп. у т.ч. ПДВ - 1 164,66 грн., у т.ч. за користування приміщенням площею 67,70 кв.м. складає 2 720,00 грн. у т.ч. ПДВ - 453,33 коп.; за користування приміщенням площею 68,20 кв.м. складає 2 720,00 грн. у т.ч. ПДВ - 453,33 коп.; 38,70 кв.м. складає 1 548,00 грн. у т.ч. ПДВ - 258,00 грн. Актом приймання-передачі приміщення в оренду від 01.01.2015р. орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 174,60 кв.м., що розташоване за адресою: 03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11, а саме: приміщення розташоване на першому поверсі будівлі Літера «Г», площею 67,70 кв.м., приміщення розташоване на першому поверсі будівлі Літера «Г», площею 68,20 кв.м. та приміщення розташоване на першому поверсі будівлі літера «» площею 38,70 кв.м. Додатковою угодою від 01.01.2016р сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2016р., а Додатковою угодою від 01.06.2016р. змінили розмір орендної плати та внесли зміни до Протоколу погодження розміру орендної плати, шляхом укладення його в новій редакції. Так, згідно із п. 1 Протоколу погодження розміру орендної плати (Додаток №1) в редакції від 01.06.2016р. сторони погодили, що з « 01» червня 2016р. по « 31» грудня 2016р. включно щомісячний розмір орендної плати за користування приміщеннями площею 174,60 кв.м. складає 8 730 грн. 00 коп. у т.ч. ПДВ – 1  455,00 грн., у т.ч. за користування приміщенням площею 67,70 кв.м. складає 3  385,00 грн. у т.ч. ПДВ – 564,17 грн.; за користування приміщенням площею 68,20 кв.м. складає 3  410,00 грн. у т.ч. ПДВ – 568,33 грн.; 38,70 кв.м. складає 1  935,00 грн. у т.ч. ПДВ – 322,50 грн. Як слідує з матеріалів справи, у період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. ТОВ «Завод «Ізумруд» надало, а ТОВ «Будтехсервіс-Голосіїво» прийняло послуги на загальну суму 184 507,82 грн., що підтверджується Актами здачі прийняття робіт (надання) послуг, зокрема: Акт №Із-0000053 від 31.01.2015р., Акт №Із-0000019 від 31.01.2015р., Акт №Із-0000109 від 27.02.2015р., Акт №Із-0000154 від 31.03.2015р., Акт №Із-0000182 від 31.03.2015р., Акт №Із-0000211 від 30.04.2015р., Акт №Із-0000271 від 29.05.2015р., Акт №Із-0000294 від 29.05.2015р., Акт №Із-0000330 від 25.06.2015р., Акт №Із-0000357 від 25.06.2015р., Акт №Із-0000394 від 31.07.2015р., Акт №Із-0000455 від 31.08.2015р., Акт №Із-0000480 від 31.08.2015р., Акт №Із-0000515 від 30.09.2015р., Акт №Із-0000543 від 30.09.2015р., Акт №Із-0000574 від 30.10.2015р., Акт №Із-0000599 від 30.10.2015р., Акт №Із-0000636 від 30.11.2015р., Акт №Із-000673 від 31.12.2015р., Акт №Із-000698 від 31.12.2015р., Акт №Із-0000019 від 29.01.2016р., Акт №Із-0000082 від 29.02.2016р., Акт №Із-0000128 від 29.02.2016р., Акт №Із-0000147 від 31.03.2016р., Акт №Із-0000178 від 31.03.2016р., Акт №Із-0000214 від 29.04.2016р., Акт №Із-0000281 від 31.05.2016р., Акт №Із-0000323 від 31.05.2016р., Акт №Із-0000397 від 30.06.2016р., Акт №Із-0000355 від 30.06.2016р., Акт №Із-0000417 від 31.07.2016р., Акт №Із-0000447 від 31.07.2016р., Акт №Із-0000485 від 31.08.2016р., Акт №Із-0000560 від 30.09.2016р., Акт №Із- 0000599 від 30.09.2015р., Акт №Із-0000637 від 31.10.2016р., Акт №Із-0000677 від 31.10.2016р., Акт №Із-0000722 від 30.11.2016р., Акт №Із-0000807 від 31.12.2016р. Пунктом 7.2 Договору визначено, що орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) діб з моменту закінчення терміну оренди провести повний розрахунок по орендній платі, за фактично отримані комунальні та експлуатаційні послуги та ін. Проте, за твердженнями позивача відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку із чим позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо необхідності погашення заборгованості за Договором оренди нежилого приміщення. 25.04.2017р. між ТОВ «Завод «Ізумруд» (сторона 1) та ТОВ «Будтехсервіс-Голосіїво» (сторона 2) було підписано Акт про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі – Акт), відповідно до п. 1 якого сторони визначили, що сторона 1 станом на 01.04.2017р. має заборгованість за надані послуги за Договором на технічне обслуговування ліфтів №ТО-ІЗ-16/1.4/63 від 01.07.2016р. на суму 9  472,25 грн. При цьому сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за вказаним договором в сумі 9  472,25 грн. Сторона 2 станом на 01.04.2017р. має заборгованість за надані послуги за Договором оренди нежилого приміщення №10 від 01.01.2015р. у розмірі 142  191,53 грн. При цьому сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за вказаним договором в сумі 142  191,53 грн. (п. 2 Акту). В пунктах 3, 4 Акту сторони погодили на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, вказаними в пунктах 1 та 2 цього Акту, у сумі 9  472,25 грн. У зв'язку із відсутністю подальших оплат заборгованості по Договору позивачем 02.04.2018р. було направлено на поштову та юридичну адреси відповідача вимогу № 1.03/327 від 02.04.2018 про сплату заборгованості у сумі 132 719,28 грн., проте конверти з примірниками вимоги було повернуто відділенням зв'язку, у зв'язку із вибуттям адресата за обома адресами: м. Київ, пр-т. Глушкова, 31-а та м. Київ, вул. Володимирська 83-В. Спір у справі виник, у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати орендної плати за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 132  719,28 грн. За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір оренди як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Матеріалами справи (актом приймання-передачі приміщень від 01.01.2015р.) підтверджується факт передачі в оренду позивачем та прийняття відповідачем об'єкту оренди за Договором оренди. При цьому, факт користування відповідачем об'єктом оренди у період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. підтверджується наданими позивачем копіями Актів здачі прийняття робіт (надання) послуг, які підписано та скріплено печаткою відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 1 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.3 Договору передбачено, що орендна плата за поточний місяць вноситься орендарем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний у цьому Договорі щомісячно не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця. Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3 Договору, відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця. Таким чином, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов'язань, щодо яких заявлено позов, настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 132  719,28 грн. за фактичне користування об'єктом оренди на підставі Договору у період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, суду не наведено. Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеними з відповідачем договором, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків щодо внесення орендної плати та комунальних платежів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 132 719,28 грн. підлягають задоволенню. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 21  147,31 грн., інфляційних втрат у розмірі 38  954,93 грн. та 3% річних у розмірі 8  071,35 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України  передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За змістом пункту 8.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. При цьому, суд зазначає, що в пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Дослідивши розрахунок позивача про стягнення з відповідача пені, суд не може з ним погодитись, оскільки положення пункту 8.2 Договору не встановлюють відповідальності відповідача у вигляді пені за порушення строків сплати комунальних платежів. Водночас, суд здійснивши розрахунок пені на суму заборгованості з орендної плати встановив, що її розмір становить 28016,03 грн., що перевищує розмір пені, зазначений у позовній заяві. Однак, з урахуванням ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню сума пені, заявлена позивачем, а саме 21  147,31 грн. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8  071,35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 38  954,93 грн. За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» (03187, м. Київ, пр-т. Глушкова, 31-а; ідентифікаційний код 31352819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» (03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11; ідентифікаційний код 38440985) заборгованість в сумі 132  719 грн. 28 коп., пеню у розмірі 21  147 грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 8  071 грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 38  954 грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 3  013 грн. 39 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд. Повне рішення складено: 06.08.2018. Суддя                                                                                                     А.І. Привалов