Рішення

від 03.08.2018 по справі 912/968/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 рокуСправа № 912/968/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/968/18

за позовом: Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, м. Кропивницький

до відповідача: Державного підприємства Маловисківський спиртовий завод, м. Мала Виска, Маловисківський район, Кіровоградська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

на стороні позивача

- Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, м. Кропивницький

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, м. Кропивницький

- Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", м. Київ

- ОСОБА_1, АДРЕСА_1

- ОСОБА_2, АДРЕСА_1

- Кіровоградського обласного центру зайнятості, м. Кропивницький

- Приватного підприємства "Нива", смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область

на стороні відповідача

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кропивницький

про визнання права власності

Представники учасників справи:

від позивача - Улюшев Б.В. , довіреність № б/н від 18.06.18 ;

від відповідача - Дьяченко А.А. т.в.о.керівника, наказ №42-к від 23.04.2018, виписка з ЄДР №103952 від 22.09.2015;

від третьої особи - Кіровоградського обласного центру зайнятості - Дмитрієв М.О., довіреність № 12-42/400/16 від 03.05.18;

від третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області - Бурковський І.В., довіреність № 14/18 від 31.05.18;

від інших третіх осіб - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява від 12.04.2018 Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання за боржником - Державним підприємством Маловисківський спиртовий завод права власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель (база індустрії), який складається з ангару літ. А площею 527,65 кв.м; склад літ. Б площею 280,50 кв.м; склад літ В площею 114,00 кв.м; диспетчерська літ Г площею 30,00 кв.м, який знаходиться за адресою: провул. І Професійний, 25-А, м. Мала Виска, Кіровоградська область.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання боржником майнових зобов'язань на користь стягувачів і невиконання виконавчих документів, а також для забезпечення належного порядку виконання рішень, дотримання положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 23.04.2018 господарський суд відкрив провадження у справі № 912/968/18, підготовче засідання призначив на 17.05.2018, витребував необхідні докази.

Крім того, на підставі ст. 50 ГПК України, суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Кіровоградський обласний центр зайнятості, Приватне підприємство "Нива".

08.05.2018 позивач, на виконання вимог ухвали суду, надав суду заяву щодо належного способу захисту його порушеного права.

17.05.2018 до суду надійшов лист № 506-17/20 від 14.05.2018 ОКП "Кіровоградське ООБТІ" згідно якого повідомлено, що інвентаризаційна справа на базу індустрії ДП Маловисківського спиртзаводу по пров. І Професійний, 25-А, по архіву Маловисківської дільниці ОКП КООБТІ не значиться (а.с. 235 т. 1).

Ухвалою від 17.05.2018 господарський суд відклав підготовче засідання до 31.05.2018, керуючись ст. 50 ГПК України залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

29.05.2018 позивач на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2018 клопотанням від 29.05.2018 подав до суду ксерокопію позову із відміткою про його отримання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

31.05.2018 відповідач подав до суду відзив на позов, із змісту якого не визнає позовні вимоги повністю та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, оскільки комплекс будівель є власністю ДП Маловисківський спиртовий завод, а позивач не наділений правом звернення до суду у визначений ним спосіб.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця", Кіровоградський обласний центр зайнятості та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області подали суду письмові пояснення, з доказами їх направлення іншим учасникам справи, у яких зазначили, що підтримують позовні вимоги.

31.05.2018 представник третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, надав письмові пояснення, в яких серед іншого, повідомив, що спірне майно входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999, та належить державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Відтак, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

08.06.2018 суду було надано докази надсилання вищевикладених пояснень від 31.05.2018 іншим учасникам справи.

Інші треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучені до участі у справі ухвалою суду від 23.04.2018, письмових пояснень по справі, інших заяв та/або клопотань до суду не подавали.

11.06.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив з доказами його надсилання відповідачу у справі, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Протокольною ухвалою від 31.05.2018 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи №912/968/18 до 14:00 год. 13.06.2018.

Проте, підготовче засідання 13.06.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Кабакової В.Г. у щорічній основній відпустці, згідно наказу, про що сторін повідомлено телефонограмами.

Ухвалою від 14.06.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання призначив на 09.07.2018 о 10:30 год.

Господарський суд ухвалою від 09.07.2018 відмовив в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів. Закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.07.2018 об 11:30 год. Резервна дата судового засідання 03.08.2018 о 09:00.

В судовому засіданні 03.08.2018 присутні представники учасників справи підтримали раніше висловлені позиції щодо позовних вимог.

Позивач, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, а саме: Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця", Кіровоградський обласний центр зайнятості, Приватне підприємство "Нива" належним чином повідомлені про місце, дату та час підготовчого засідання.

Поштові конверти з ухвалою суду від 14.06.2018, направлені на адреси третіх осіб - ОСОБА_1, та ОСОБА_2, повернуті до господарського суду з відміткою відділення поштового зв'язку, "за закінченням терміну зберігання".

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебуває зведене виконавче провадження №50386001 про стягнення з ДП Маловисківський спиртовий завод коштів у розмірі понад 2,5 млн. грн на користь:

- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасну випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області в загальній сумі 46418,74 грн (виконавчий лист № 17/120 від 27.03.2009, що видав Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд; наказ № 15/349 від 19.12.2005, що видав Господарський суд Кіровоградської області; виконавчий лист № 2а-1303/08/1170 від 11.02.2011, що видав Кіровоградський окружний адміністративний суд, виконавчий лист № П/811/3856/14 від 02.03.2015, що видав Кіровоградський окружний адміністративний суд);

- ОСОБА_2 за виконавчим документом про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 1 080,00 грн;

- ОСОБА_1 - у розмірі 183,00 грн;

- Маловисківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, в тому числі щодо стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ, яка виникла з жовтня 2004 року по грудень 2010 року в кількості 32 виконавчих документа на загальну суму 996 678,25 грн.

При проведенні виконавчих дій позивачем з'ясовано, що на балансі відповідача перебуває ряд об'єктів нерухомого майна, які не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно наказу Фонду державного майна України "Про включення до переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації" від 06.11.2000 № 2292 до переліку об'єктів незавершеного будівництва державної власності, що підлягають приватизації включено базу індустрії Маловисківського спиртового заводу у м. Мала Виска Кіровоградської області.

Позивач зазначає, що 03.11.2016 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна відповідача під час якої виявлено, що дані об'єкти бази перебувають у занедбаному стані. Фактично дана база складається з пустих приміщень, які у виробничій діяльності підприємства боржника не використовуються, втім вільно експлуатувалися відповідачем як складські приміщення.

При перевірці майнового стану відповідача позивачем встановлено, що відповідна база розташована за адресою провул. Ватутіна 23 Б у м. Мала Виска та фактично включає наступні об'єкти нерухомого майна: ангар, два склади, диспетчерську та огорожу.

ДП Маловисківський спиртовий завод є державним підприємством. Позивач у позовній заяві зазначає, що, враховуючи виконавчі провадження, у яких відповідач є боржником, на відповідні вимоги не поширюються положення мораторію на примусову реалізацію майна підприємств державної власності. Зокрема, згідно ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тому, позивач, вважає, що державний виконавець уповноважений на примусову реалізацію майна державного підприємства навіть того, яке використовується у виробничій діяльності для забезпечення майнових вимог за виконавчими документами у яких відповідач є боржником.

Позивач вважає за доцільне як належний спосіб захисту порушених прав та інтересів стягувачів, які полягають у невиконанні відповідачем (боржником у зведеному виконавчому провадженні) майнових зобов'язань на їх користь і невиконання виконавчих документів, а також для забезпечення належного порядку виконання рішень, дотримання положень Закону України "Про виконавче провадження", визнати право власності на базу індустрії за ДП Маловисківський спиртовий завод на підставі ст.ст. 326, 328 ЦК України.

Разом з тим, позивач зазначає, що факт визнання права власності за боржником є превентивним заходом спрямованим на збереження дійсного стану майна боржника, жодним чином не має на меті порушення інтересів ДП Маловисківський спиртовий завод та не призводить до безумовних правових наслідків - звернений стягнення на дане майно. Будь-які подальші потенційні виконавчі дії стосовно майна зареєстрованого за боржником є окремим предметом спору, оскарження і не стосуються предмета розгляду даного позову.

При вирішенні спору у даній справі господарський суд враховує наступне.

Нормами ч. 6 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-1732цс15.

Тобто позивачем у позовах про визнання права власності може бути лише особа, яка вже є власником.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Позивач просить визнати за відповідачем право власності на нерухоме майно, що ніким не оспорене.

Виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Таким чином, умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Оскільки, статті 326, 329, 392 ЦК України захищають порушене право власника майна, то позивач неправильно обрав спосіб захисту.

Разом з тим, приписами ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державного підприємства.

Під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна").

Згідно п. 3.3 рішення Конституційного Суду України від 10.06.2003 у справі № 1-11/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна), за змістом статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації (ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з ч.1 ст.181 Цивільного кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У визначенні основних засобів судам належало керуватися положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000 №92, яким визначено засади формування в бухгалтерському обліку підприємства інформації про основні засоби, необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції.

Фактичне використання чи невикористання цього майна у господарській діяльності підприємства в силу закону "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не має визначального значення.

Таким чином, дія мораторію не поширюється тільки на оборотні активи, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців із дати складення балансу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 № 3-262гс15.

Згідно довідки № 09/09 від 23.03.2016 ДП Маловисківський спиртовий завод майно, що рахується на його балансі є основними засобами виробництва, входить до цілісного майнового комплексу і служить для забезпечення виробничої діяльності підприємства.

Відповідно до додатку 1 до Закону України від 07.07.1999 № 847-XIV "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ДП "Маловисківський спиртовий завод" (317430, м. Мала Виска, вул. Промислова, 1, ідент. код ЄДРПОУ 374982) включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно п. 72 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, ст. 5 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" наказом ФДМ України від 06.11.2000 № 2292 включено до переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації - базу індустрії ДП Маловисківський спиртовий завод

Частиною 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та об'єктів незавершеного капітального будівництва у комунальну власність (крім об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України) та на відчуження шляхом приватизації.

Як зазначає ФДМ України по Кіровоградській області у листі від 31.05.2018 (а.с. 25) та згідно додатку 1 до Закону України від 07.07.1999 № 847-XIV "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" право власності на майно відповідача належить державі Україна, органом управління яким є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Згідно ст. 74 ГК України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Окрім того, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку (ст. 331 ЦК України).

Визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

З урахуванням викладеного позовні вимоги Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання за Державним підприємством Маловисківський спиртовий завод права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: провул. І Професійний, 25-А, м. Мала Виска, Кіровоградська область, задоволенню не підлягають, у такому позові слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.08.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.