РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2018 року Справа № 918/206/18
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Саган І.О.
за участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 03.05.18р. суддею Марачем В.В. у м.Рівному, повний текст складено 05.05.18р. у справі № 918/206/18
за позовом Житлово-комунальне підприємство "Західне"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне"
про стягнення заборгованості в сумі 34 800,00 грн. за виконані роботи згідно договору підряду
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року Житлово-комунальне підприємство "Західне" (надалі - позивач або ЖКП "Західне") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" (надалі - відповідач або ТОВ "Санком-Рівне") в якому просить стягнути з останнього 34 800 грн. 00 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачем на підставі Договору підряду № 1110 з вивезення великогабаритних, ремонтних відходів, залишків рослинності, частини стовбурів, крон дерев і чагарників, стихійних сміттєзвалищ з території ЖКП "Західне" від 14.11.2016 року та на підставі Договору підряду № 03/17 з вивезення великогабаритних, ремонтних відходів, стихійних сміттєзвалищ від житлових будинків від 01.06.2017 року надано Відповідачу послуги з вивезення великогабаритних, ремонтних відходів, однак останній оплату провів частково та станом на день подання позову до суду заборгованість становить 34 800, 00 грн.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.05.2018 р. у справі №918/206/18 (суддя Марач В.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" на користь Житлово-комунального підприємства "Західне" заборгованість в сумі 34 800,00 грн. за виконані роботи згідно договорів підряду №1110 від 14.11.2016р., №03/17 від 01.06.2017р. та 1762, 00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 03.05.18 р. у справі №918/206/18 та прийняти нове про відмову в позові.
В обґрунтування скарги зазначає, що не був належно повідомлений про день, час та місце судового засідання, чим порушено його права та законні інтереси. Також вказує, що позивачем не було надано суду докази того, що спірні акти направлялися відповідачу і останній відмовився від їх підписання, що призвело до неправильного з'ясування судом першої інстанції обставин справи. Звертає увагу, що суд взагалі не досліджував оригінали спірних актів, а відтак має місце необ'єктивний розгляд справи. Вказані обставини, на думку апелянта, в сукупності призвели до неправильного з'ясування судом першої інстанції обставин справи та ухвалення передчасного рішення про задоволення позовних вимог.
Житлово-комунальне підприємство "Західне" у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Зокрема зазначає, що рішення господарського суду Рівненської області від 03.05.18 р. у справі №918/206/18 прийняте із додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених рішенні, дійсним обставинам справи. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Вказує, що відповідача про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3301309260423. Також зазначає, що в судовому засіданні в суді першої інстанції досліджувались оригінали актів здачі-прийняття робіт за листопад 2016 року - грудень 2017 року, підписані та скріплені відбитками печаток як позивачем та відповідачем.
Позивач та відповідач не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За умовами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 30.07.2018 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Юрчука М.І., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 918/206/18. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2016 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" (Замовник) та Житлово - комунальним підприємством "Західне" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 1110 (надалі - Договір 1), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов цього Договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п. 1.1 Договору 1).
Підрядник виконує роботи з вивезення великогабаритних, ремонтних відходів, залишків рослинності, частини стовбурів, крон дерев і чагарників, стихійних сміттєзвалищ з території ЖКП "Західне" згідно Додатку № 1 (п. 2.1 Договору 1).
Відповідно до п. 3.1 Договору 1, предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим договором) є: вчасне та якісне вивезення великогабаритних, ремонтних відходів, деревини та всього іншого, що утворюється на та біля контейнерних майданчиків, стихійних сміттєзвалищ.
Обсяг виконаних робіт розраховується Підрядником на підставі фактично виконаних робіт, які не повинні перевищувати норми, що затверджені рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради (п. 4.1 Договору 1).
У відповідності до п. 5.1 Договору 1, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 5 (п'яти) днів після закінчення календарного місяця (п. 5.2 Договору 1).
Згідно з п. 5.5 Договору 1, оплата робіт здійснюється не пізніше, ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.
Договір діє з 15.11.2016 року до 31.12.2016 року і набирає чинності з дня його підписання (п. 12.1. Договору 1).
Відповідно до п. 13.3. Договору 1, у разі коли строк договору закінчився і жодна із сторін не повідомила про його розірвання, договір вважається пролонгованим.
Вказаний Договір 1 підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
01 червня 2017 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" (Замовник) та Житлово - комунальним підприємством "Західне" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 03/17 (надалі - Договір 2), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов цього Договору, роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (розділ 1 Договору 2).
Підрядник виконує роботи з вивезення великогабаритних, ремонтних відходів, стихійних сміттєзвалищ від житлових будинків (Додаток 1) (розділ 2 Договору 2).
Відповідно до п. 3.1 Договору 2, предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим договором) є: вчасне та якісне вивезення великогабаритних, ремонтних відходів та всього іншого, що утворюється на та біля контейнерних майданчиків, стихійних сміттєзвалищ, а також інших традиційних місцях накопичення побутових відходів.
Обсяг виконаних робіт розраховується Підрядником на підставі фактично виконаних робіт, які не повинні перевищувати норми, що затверджені рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13.07.2010 року № 122 (п. 4.1 Договору 2).
У відповідності до п. 5.1 Договору 1, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 5 (п'яти) днів після закінчення календарного місяця (п. 5.2 Договору 2).
Згідно з п. 5.3 Договору 2, оплата робіт здійснюється не пізніше, ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.
Договір діє з 01.06.2017 року по 31.12.2017 року і набирає чинності з дня його підписання. У разі коли за 15 днів до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим (п. 12.1. Договору 1).
Вказаний Договір 2 підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом № 641 від 01.12.2017 р. в якому зазначив про те, що у зв'язку з невиконанням умов договору підряду № 03/17 від 01.06.2017 р. та заборгованістю, повідомляє про розірвання договору, припинення договірних відносин з 01.01.2018 р., а також просив терміново погасити заборгованість.
Матеріали стверджується, що з метою досудового врегулювання спору 02.02.2018 року позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія № 60/2 від 01.02.2018 р. з вимогою погасити заборгованість за надані позивачем послуги, яка була вручена уповноваженому представнику відповідача 02.02.2018 р., однак на дату подання позову до суду відповідач заборгованість не оплатив.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що -господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору є відносинами, що виникли з договору підряду.
Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання Договору 1 Позивачем були надані послуги по вивезенню великогабаритних та ремонтних відходів, а Відповідач отримав вказані послуги відповідно до актів виконаних робіт за період з листопада 2016 р. по травень 2017 р. на загальну суму 104 000,00 грн. (а.с. 13-19).
Як вбачається з матеріалів справи зауважень та претензій щодо строків виконання та якості наданих послуг від відповідача не надходило. Відтак у останнього виникло зобов'язання щодо оплати виконаних робіт відповідно до умов Договору 1 та актів виконаних робіт.
Відповідач згідно платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи, здійснив часткову оплату в розмірі 100 500, 00 грн. (а.с. 27-33). Таким чином, станом на день розгляду справи за Відповідачем рахується заборгованість згідно Договору 1 в розмірі 3 500, 00 грн.
На виконання Договору 2 позивачем були надані послуги по вивезенню великогабаритних та ремонтних відходів, а відповідач отримав вказані послуги відповідно до актів виконаних робіт за період з червня 2017 р. по грудень 2017 р. на загальну суму 134 400,00 грн. (а.с. 20-26).
Зауважень та претензій щодо строків виконання та якості наданих послуг від відповідача не надходило, відтак у останнього виникло зобов'язання щодо оплати виконаних робіт відповідно до умов Договору 2 та актів виконаних робіт.
Відповідач згідно платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи, здійснив часткову оплату в розмірі 103 100, 00 грн. (а.с. 34-40). Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість згідно Договору 2 в розмірі 31 300, 00 грн.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за виконані роботи по Договору 1 та Договору 2 в сумі 34 800 грн. 00 коп. (3 500,00 грн. + 31 300,00 грн.).
Місцевий господарський суд за результатами розгляду спору прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження апелянта про те, що він не був належно повідомлений про день, час та місце судового засідання не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3301309260423 (ас. 59). Зі змісту вказаного поштового повідомлення вбачається, що ухвалу місцевого господарського суду від 10.04.2018 р. про відкриття провадження у справі № 918/206/18 та призначення судового засідання на 03.05.2018 р., відповідач отримав 12.04.2018 р. через представника - Бегус. При цьому судом апеляційної інстанції відмічається, що вказаний представник також засвідчив отримання копії рішення у справі та ухвал суду апеляційної інстанції відповідно до наявних у справі поштових повідомлень.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Також з наявних в матеріалах справи доказів, а саме копій актів здачі-прийняття робіт за листопад 2016 року - грудень 2017 року, вбачається, що останні підписані та скріпленими відбитками печаток як позивача так і відповідача. Вказане свідчить про те, що акти відповідачем отримувались та підписувались без заперечень, чим спростовуються доводи апелянта стосовно відсутності доказів їх надіслання та мотивів відмови від підписання.
Будь-яких доказів, які б свідчили про підставність тверджень апелянта суду не надано.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 03.05.2018 р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" від 11.05.18 р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 03.05.2018 р. у справі № 918/206/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/206/18 повернути господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "06" серпня 2018 р.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 06.08.2018 |
Номер документу | 75694103 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Тимошенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні