ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
УХВАЛА "03" серпня 2018 р. Справа №
909/445/18 м. Львів Львівський апеляційний господарський суд, в особі: головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М., розглянув апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації за №03/2046 від 20.07.2018, на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2018, суддя: Булка В.І., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено – 02.05.2018 за позовом
публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Івано-Франківськ, до відповідача управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації, м. Рогатин, про стягнення суми, ВСТАНОВИВ: 30.07.2018 до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації за №03/2046 від 20.07.2018 на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2018 у справі №
909/445/18. Судом встановлено, що оскаржуване апелянтом рішення суду першої інстанції проголошено 21.06.2018, повний текст підписано 26.06.2018. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Статтею 5 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Згідно з п. “а” ч. 1 ст. 1 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом. Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. За змістом ч. 1, 4, 6, 7 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Враховуючи, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції підписано 26.06.2018, то перебіг строку апеляційного оскарження розпочинається з 27.06.2018 та завершується 16.07.2018. Натомість апеляційна скарга подана 20.07.2018, а тому строк на подання апеляційної скарги пропущено. Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2018 у справі №
909/445/18, в якому зазначає, що оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції не отримане ним в день його проголошення, він не мав повноцінної змоги вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу в строки, визначені процесуальним законом. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав. Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Таким чином, враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що причини пропуску строку на апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, які наведені у клопотанні про поновлення строку слід визнати поважними, задоволити клопотання скаржника про поновлення строку, а такий строк поновити. Водночас, за вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом першим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Судом встановлено, що сумою, яка стягується є 67 786,47 грн., а тому позивачем при поданні позовної заяви мало бути сплачено 1762,00 грн., оскільки 1,5 відсотка ціни позову становить 1016,79 грн. (67 786,47 грн. * 1,5%), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, апелянтом мало бути сплачено 2643,00 грн. судового збору (1762,00 грн. * 150%), натомість останнім судового збору не сплачено. За таких обставин, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Таким чином, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України. Окрім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Натомість, до апеляційної скарги не додано доказів надсилання іншому учаснику справи копії цієї скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таким чином, апелянтом не виконано вимоги передбачені ч. 1 ст. 259 ГПК України, а тому апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. З цих підстав, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України. Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2018 у справі №
909/445/18 з підстав визначених в ч. 2 ст. 260 ГПК України. Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Керуючись статтями 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд, УХВАЛИВ: поновити управлінню соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації строк апеляційного оскарження на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2018 у справі №
909/445/18. Залишити без руху апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2018 у справі №
909/445/18. Скаржнику, протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом здійснення сплати судового збору в розмірі 2643,00 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 2643,00 грн., а також наданням доказів про надсилання позивачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення в порядку, який визначений ч. 1 ст. 259 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко Дата підписання ухвали 03.08.2018.