Рішення

від 07.05.2018 по справі 804/1096/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Справа № 804/1096/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Україна" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

09 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оверес Україна (код ЄДРПОУ 40293639) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.01.2018 року№552106/40293639, про відмову у реєстрації податкової накладної №111 від 30.11.2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2017 року №111, подану для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю Оверес Україна (код ЄДРПОУ 40293639).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 09 січня 2018 року№552106/40293639 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 листопада 2017 року №111 яке, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду підготовче засідання на 01 березня 2018 року о 11 год. 30 хв. (суддя Сидоренко Д.В.)

На підставі розпорядження від 03.04.2018 року №1101д згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи справу № 804/1096/18 перерозподілено судді Тулянцевій І.В.

03 квітня 2018 року матеріали адміністративної справи були передані для подальшого розгляду судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 06квітня2018 року справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 07 травня 2018 року о 12 год.00 хвилин.

Позивач у судове засідання 07.05.2018 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач - Державна фіскальна служба України в судове засідання 07.05.2018 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки в судове засідання 07.05.2018 року суду не повідомив. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 15.03.2018 року, в обґрунтування якого зазначено, що відмова в реєстрації податкових накладних є обґрунтованою, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року підготовче провадження було закінчено та призначено адміністративну справу до розгляду по суті в письмовому провадженні.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Оверес Україна (код ЄДРПОУ 40293639) зареєстроване у якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків і зборів у ДПІ Новокодацького району м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є: торгівля іншими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.19), Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20); Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32); Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами устаткуванням (основний) (код КВЕД 46.61).

15.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Оверес Україна та Приватним підприємством Агропрогрес було укладено Договір оренди №1379, відповідно до якого ТОВ Оверес Україна є орендодавцем, а ПП Агропрогрес є орендарем. Згідно п.1.1, п.1.2 розділу 1 Договору, ТОВ Оверес Україна у порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування комбайн, визначений у цьому Договорі (далі йменується - Комбайн), а також зобов'язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування Комбайн під керуванням екіпажу (водія) Орендодавця і зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату. Згідно з п.5.1 вищезазначеного Договору, орендна плата узгоджується Сторонами в додаткових угодах до договору, в залежності від планового обсягу виконуваних робіт. Згідно із Додатковою угодою №1 від 28.10.2017 року до Договору, Сторони Договору погодили розмір орендної плати за період з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року у сумі 150 923,50 грн. з урахуванням ПДВ. Сторони погодили та підписали акт надання послуг №83 від 30 листопада 2017 року.У зв'язку із цим, Позивачем було складено податкову накладну від 30.11.2017 року №111 на загальну суму 150923,50 грн., у тому числі ПДВ - 25 153,92 грн. та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі- ЄРПН).

Однак, на адресу позивача була надіслана квитанція № 9266639466 від 30.11.2017 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до якої на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 77.39. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем на адресу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 30.12.2017 року подано пояснення до податкової накладної №111 від 30.11.2017 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій у якості додатків до вищенаведеного листа було додано копії наступних документів:

- договір оренди №1379 від 15.10.2017 року з додатками: Акт приймання-передачі від 01.11.2017 року, додаткова угода №1 від 28.10.2017 року про вартість орендної плати з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року.

- акт надання послуг №83 від 30 листопада 2017 року;

- банківські виписки: Платіжне доручення №8691 від 19.12.2017 року - 150 923,50 грн.;

- податкова накладна №111 від 30.11.2017 року, квитанція (документ прийнято реєстрація зупинена), Реєстраційний номер документу : 9266639466 від 13.12.2017;

Реєстраційна та первинна документація з придбання основних засобів ТОВ Оверес Україна .

- картка ОЗІ; картка О36; свідоцтво про реєстрацію машини Комбайн CASE2388 AFXзерновий завод. №НАJ304348 (2008 р.в.) Реєстраційний №46629 АЕ;

- наказ №15/08-ОЗ від 15.08.2017 року про введення в експлуатацію комбайнів;

- договір поставки СГТ БУ №150 від 29.05.2017 року (постачальник ТОВ Юпітер 9 Агросервіс код 38137023);

- додаток 1 від 29.05.2017 року до Договору поставки №СГБУ №150 від 29.05.2017 року (специфікація);

- видаткова накладна №11274 від 15.08.2017 року;

- платіжні доручення по сплаті постачальнику ТОВ Юпітер 9 Агросервіс за поставлені комбайни: №236 від 31.05.2017; №238 від 01.06.2017; №239 від 01.06.2017 року; №278 від 29.06.2017 року; №307 від 25.07.2017 року; №326 від 10.08.2017; №328 від 10.08.2017 року; №330 від 17.08.2017 року; №370 від 14.09.2017 року; №386 від 22.09.2017 року; №388 від 22.09.2017 року; №395 від 27.09.2017 року; №396 від 27.09.2017 року;

- рахунки ТОВ Юпітер 9 Агросервіс , згідно яких сплачувались грошові кошти: №10703 від 31.05.2017 року; №10756 від 01.06.2017 року; №12831 від 29.06.2017 року; №14714 від 25.07.2017 року; №16017 від 09.08.2017 року; рах.№16117 від 10.08.2017 року; рах.19258 від 27.09.2017 року; №19257 від 27.09.2017 року.

Інші документи по діяльності підприємства:

- договір оренди №1/08-1 від 01.08.2016 року Акт прийому-передачі до договору оренди №1/08-1 від 01.08.2016 року Додаткова Угода №1 від 26.12.2016 року Додаткова Угода №2 від 29.12.2016 року;

- договір оренди №44 від 23.02.2016 року;

- наказ №29/09-1 від 29.09.2017 року штатний розклад з 01.10.2017 року;

- кадрова документація по працівнику ОСОБА_2: наказ №3/10-3 від 03.10.2017 року про прийняття, особиста картка працівника (ТФ №П-2); заява від 03.10.2017 року; згода на збір та обробку персональних даних.

09 січня 2018 за результатами розгляду зазначених пояснень Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №552106/40293639 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ОвересУкраїна від 30.11.2017 року №111, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись з вищенаведеними рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється Державною фіскальною службою за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються Державною фіскальною службою, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 77.99. у пункті 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 111 від 30.11.2017 року є, на думку контролюючого органу, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Державної фіскальної служби рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні та письмових запереченнях відповідача не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 року №111, виписаних Позивачем у зв'язку з наданням послуг Приватному підприємству Агропрогрес .

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 09.01.2018 року №552107/40789239 не відповідає вимогам підпунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13, у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку співвідноситься обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати таке.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246,19. Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваним рішенням.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З аналізу вищенаведеного, суд зазначає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача є достатнім зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ОвересУкраїна від 30.11.2017 року №111 у відповідності до норм діючого законодавства.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню у повному .

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Оверес Україна (код ЄДРПОУ 40293639, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Бельгійська, 4) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ, м. Київ, Львівська площа, 8)про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.01.2018 року№552106/40293639, про відмову у реєстрації податкової накладної №111 від 30.11.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2017 року №111, подану для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю Оверес Україна (код ЄДРПОУ 40293639).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОвересУкраїна (місцезнаходження: 49064, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Бельгійська, будинок 4, код ЄДРПОУ40293639) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ, м. Київ, Львівська площа, 8) судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева