Рішення

від 03.08.2018 по справі 171/828/18

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/828/18

2/171/563/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2018 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітета Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, що розташована на території Апостолівської міської ради, кадастровий НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 07.11.2017 року №1205444152017 в якому зазначено розмір земельної ділянки та для яких цілей видається вказана земельна ділянка в межах плану розташування землі на території Апостолівського району та довідкою від 27.02.2018 року за №52/131-18 виданою відділом в Апостолівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій зазначено, що власником вищезазначеної земельної ділянки є ОСОБА_2, однак документ що підтверджує право власності на майно померлої, а саме, державний акт, не видавався. Звернувшись до приватного нотаріуса Штефан В.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у його видачі нотаріусом було відмовлено.

Постановою приватного нотаріуса Апосолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Штефан В.В. від 19 квітня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії оскільки для підтвердження права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, позивач не надала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

В зв'язку з викладеним позивач в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області площею 2,0 га, яка належала померлій ОСОБА_2 що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 07.11.2017 року №1205444152017.

Від представника позивача надійшла заява відповідно до якої справу просить слухати без його участі та участі позивача, позовні вимоги просить задовольнити.

Від Апостолівської міської ради надійшла заява згідно якої вказаний орган просить провести судовий розгляд справи та прийняти рішення по суті згідно чинного законодавства на розсуд суду, за відсутності свого представника.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.6, 35).

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Апостолівської міської ради, належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, яку зареєстрованом відділом Держкомзема в Апостолівському районі 06.08.2012 року (а.с.9,75).

Згідно довідки виданої відділом в Апостолівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області виданої 20.07.2018 року №1176/101-18 державна реєстрація земельної ділянки і присвоєння кадастрового номеру на вищезазначену земельну ділянку відбулася 06.08.2012 року, державний акт не видавався, так як ніхто з такою заявою до відділу не звертався (а.с.90).

Відповідно до розпорядження Голови районної державної адміністрації №1153-р-12 затверджено проект землеустрою та надано земельну ділянку площею 2,0 га у власність ОСОБА_2.(а.с.15)

30.01.2014 року ОСОБА_1 подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с.32).

Згідно завірених належним чином матеріалів спадкової справи № 15/2014 щодо померлої ОСОБА_2 - інших спадкоємців судом не встановлено (а.с.31-86).

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються наступними нормами права.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. 13-1 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою КМ України від 09 вересня 2009 року № 1021, чинною на день виникнення даних правовідносин, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.

Таким чином у спадкодавця ОСОБА_2 виникло право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,0 га з моменту її державної реєстрації 06.08.2012 року.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Зокрема, однією із підстав набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Так ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином судом достовірно встановлено, що спадкодавець дійсно була власником зазначеної вище земельної ділянки, а тому вона входить до складу спадщини.

Зі змісту ст.ст. 15-16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачем такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за законом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-5, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та яка належала їй на праві власності.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2018 року.

СуддяЛ. І. Кодрян