Рішення

від 08.06.2018 по справі 810/1916/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року 810/1916/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати незаконною відмову Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області від 07.02.2018 №62/02-29 щодо виправлення допущених у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) НОМЕР_1 від 11.02.2002 помилок;

- зобов'язати Лісовицьку сільську раду Таращанського району Київської області видати ОСОБА_1 нове Свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) замість Свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) НОМЕР_1 від 11.02.2002, в якому вказати прізвище ОСОБА_1, а утримувачем майнового паю реорганізоване та створене на базі КПСП імені Боженка - Приватне сільськогосподарське підприємство "Потоки" с. Потоки Таращанського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем під час видачі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) НОМЕР_1 від 11.02.2002 були допущені помилки, зокрема, щодо її прізвища, замість "ОСОБА_1", помилково вказано "ОСОБА_1", а також щодо утримувача майнового паю в свідоцтві було помилково зазначено "АПП "Колос" с. Потоки" замість "реорганізованого та створеного на базі КПСП імені Боженка - ПСП "Потоки" с. Потоки". З метою усунення технічних помилок вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виправити технічні помилки в Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) НОМЕР_1, однак у відповідь отримала відмову у внесенні таких змін з посиланням на те, що сільська рада не вповноважена здійснювати таки дії.

Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та такою, що порушує її права, у зв'язку з чим звернулась до суду.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що сільська рада не вповноважена вносити зміни у Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, оскільки встановлення факту належності правовстановлюючих документів здійснюється у судовому порядку, а не шляхом виправлення помилки, як того вимагає позивач.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача, де зазначила аналогічні доводи, які викладені в позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області 25 січня 2007 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що "ОСОБА_1" видано пайову книжку.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 15.04.2001 №2-77 2001 р. позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Потоки" задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння Приватного сільськогосподарського підприємства "Потоки" с. Потоки Таращанського району Київської області на користь ОСОБА_1 майновий пай вартістю 1401,12 грн.

11 лютого 2002 року Лісовицькою сільською радою видано Свідоцтво про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_3 на ім'я "ОСОБА_1", паспорт серії НОМЕР_4, виданий Таращанським РВ ГУ МВС України 12.02.1980, який має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства АПП "Колос" с. Потоки Таращанського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 19.02.1994. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 15 квітня 2001 року становить 236611 гривень, частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 938 грн.

24 січня 2018 року позивач звернулась до Лісовицької сільської ради із заявою, в якій просила виправити технічні помилки, які допущені при видачі 11.02.2002 Лісовицькою сільською радою Таращанського району в Свідоцтві про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_3, оскільки в даному свідоцтві невірно вказано прізвище та назва КСП.

У даній заяві позивач також зазначила, що органи, які видавали правовстановлюючий документ, зобов'язані виправити помилку в такому документі у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ, даної помилки не було.

Також у вказаній заяві, позивач зауважила, що в пайовій книжці та рішенні Таращанського районного суду від 15.04.2001 даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

Листом від 07.02.2018 №62/02-29 Лісовицька сільська рада повідомила позивача про те, що факт належності майнового сертифіката серії НОМЕР_3 від 11.02.2002, виданий громадянці ОСОБА_1, встановлюється в судовому порядку. У зв'язку з чим, у даній відповіді відповідач зазначив, що Лісовицька сільська рада згідно чинного законодавства України не вповноважена здійснювати вищезазначені дії.

Вважаючи відмову відповідача щодо внесення виправлень в Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) НОМЕР_1 від 11.02.2002 безпідставною та необґрунтованою, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є, зокрема, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення (далі - Порядок №177), відповідно до якого визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 4 Порядку №177 до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай.

Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією і затверджується зборами співвласників.

Згідно з п. 5 Порядку №177 дата для складання списку осіб, які мають право на майновий пай, визначається зборами співвласників.

Пунктом 6 Порядку №177 встановлено, що у списку осіб, які мають право на майновий пай, зазначаються такі дані: прізвище, ім'я, по батькові; серія і номер паспорта, ким і коли виданий; місце проживання; категорія (член підприємства, пенсіонер, працівник соціальної сфери тощо).

Відповідно до п. 13 Порядку №177 майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Пунктом 14 Порядку №177 передбачено, що свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству.

Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно.

Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

У разі втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена підприємства видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства, в якому зазначаються такі дані, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові; серія і номер паспорта, ким і коли виданий.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 11 лютого 2002 року Лісовицькою сільською радою видано Свідоцтво про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_3 на ім'я "ОСОБА_1", паспорт серії НОМЕР_4, виданий Таращанським РВ ГУ МВС України 12.02.1980, який має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства АПП "Колос" с. Потоки Таращанського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 19.02.1994. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 15 квітня 2001 року становить 236611 гривень, частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 938 грн.

У даному свідоцтві у графах кому видане свідоцтво та кому належить пай зазначено - "ОСОБА_1", а у графі пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства зазначено - АПП "Колос".

Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Боженко видано пайову книжку на ім'я "ОСОБА_1".

Також, у рішенні Таращанського районного суду Київської області від 15.04.2001 №2-77 2001 р., яким витребувано з чужого незаконного володіння Приватного сільськогосподарського підприємства "Потоки" с. Потоки Таращанського району Київської області на користь ОСОБА_1 майновий пай вартістю 1401,12 грн., також зазначено прізвище, ім'я та по батькові - "ОСОБА_1".

Так, з наданої позивачем копії паспорта серії НОМЕР_2, виданого Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області 25 січня 2007 року вбачається, що його видано на ім'я "ОСОБА_1".

Отже, з урахуванням досліджених матеріалів справи судом встановлено, що в різних правовстановлюючих документах маються розбіжності щодо прізвища позивача "ОСОБА_1", "ОСОБА_1" та щодо пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не зазначено та не вказано норму матеріального права, яку порушено відповідачем при надані відповіді на її звернення.

Крім того, суд зазначає, що в наданих до суду документах міститься суперечлива інформація, оскільки в різних документах зазначаються по-різному прізвище позивача, як "ОСОБА_1", так і "ОСОБА_1", та пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства.

Оскільки адміністративний суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених цими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти, що засвідчують належність даного документу позивачу та утримувача майнового паю, відтак, відсутні достатні підстави для внесення таких змін до Свідоцтва про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_3.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Порядком №177 не визначено обов'язку чи права сільської ради вносити виправлення в свідоцтво про право власності на майновий пай члена підприємства.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд вважає, що відповідач правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, надав позивачу відповідь, в якій повідомив позивача про те, що факт належності майнового сертифіката серії НОМЕР_3 від 11.02.2002, виданий громадянці ОСОБА_1, встановлюється в судовому порядку, а тому Лісовицька сільська рада згідно чинного законодавства України не вповноважена здійснювати вищезазначені дії.

Згідно статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в т.ч. про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України наведений невичерпний перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку. Так, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки під час судового розгляду позивач не надав до суду докази (судове рішення), які підтверджують встановлення юридичного факту щодо належності позивачу Свідоцтва про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_3 та утримувача такого майнового паю саме Приватне сільськогосподарське підприємство "Потоки" с. Потоки Таращанського району Київської області, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову та зобов'язання відповідача видати нове свідоцтво.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача при наданні відповіді від 07.02.2018 №62/02-29.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводи відповідача.

Натомість, відповідачем доведено суду правомірність та законність оскаржуваного рішення.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.