Постанова

від 06.08.2018 по справі 640/336/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постанова

Іменем України

06 серпня 2018 року

м. Харків

справа № 640/336/18

провадження № 22-ц/790/2838/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Піддубного Р.М. (суддя - доповідач),

суддів: Коваленко І.П, Овсяннікової А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року, ухвалене у складі суддіШаренко С.Л.., -

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, що з 19 жовтня 2004 року працював на посаді начальника підйомів та стволів Державного підприємства Шахта № 4-21 (ДП Шахта № 4-21 ) у м. Донецьку .

Наказом № 49-к від 28 листопада 2014 року його було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства. Посилаючись на те, що в день звільнення з ним не було проведено остаточного розрахунку , ОСОБА_2 просив стягнути з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, до сфери управління якого належало ДП Шахта №4-21 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 41 342 грн. 81 коп. , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням індексу інфляції, а також 41 342 грн. 81 коп. на відшкодування завданої порушенням трудових прав моральної шкоди.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, ДП Шахта №4-21 , з яким позивач перебував у трудових правовідносинах, є окремою юридичною особою, на час розгляду справи не припинено, а тому відсутні підстави для покладення на з Міністерство енергетики та вугільної промисловості Українивідповідальності за не проведення остаточного розрахунку при звільненні.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування скарги зазначила, що ДП Шахта № 4-21 належало до сфери управляння Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, було ліквідовано на підставі наказу міністерства № 841 від 25 листопада 2014 року, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що з 01 жовтня 2004 року ОСОБА_2 працював на посаді начальника підйомів та стволів ДП Шахта № 4-21 .

Наказом № 49-к від 28 листопада 2014 року позивача було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Згідно з довідкою ДП Шахта № 4-21 № 10-953 від 28 листопада 2014 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 становить 41342 грн. 81 коп.

Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до часини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 у трудових правовідносинах з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не перебував, працював та був звільнений з роботи у ДП Шахта № 4-21 , а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Відповідно до Положенням про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно- промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафто газопереробному комплексах, а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.

Отже, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України здійснює внутрішній контроль, у тому числі контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, та господарських товариств щодо яких Міненерговугілля України здійснює управління корпоративними правами держави.

Наказом Міністерство енергетики та вугільної промисловості України № 841 від 25 листопада 2014 Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях на виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 № 875 Про рішення Ради національної безпеки України від 04 листопада 2014 року Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях та Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства припинено з 28 листопада 2014 року виробничу та фінансово-господарську діяльність державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управляння Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та господарських товариств, щодо яких міністерство здійснює управляння корпоративними правами держави, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції, у тому числі ДП Шахта № 4021 .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ДП Шахта №4-21 (код ЄДРПОУ 38706457) в процесі припинення не перебуває.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Таким чином, сторонами в цивільній справі є особи, які перебувають між собою в матеріальних правовідносинах, в яких суб'єктивному праву одного відповідає суб'єктивний обов'язок іншого й матеріально-правовий спір між якими є предметом судового розгляду.

Встановивши, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ДП Шахта №4-21 , яке не є припиненим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді І.П. Коваленко

А.І. Овсяннікова