Рішення

від 23.06.2018 по справі 826/6593/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 23 червня 2018 року                      № 826/6593/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КТЦ Охоронні системи» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «КТЦ Охоронні системи» (далі – позивач, ТОВ «КТЦ Охоронні системи») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2016 №0004974000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 22  440,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки він не є платником акцизного податку, то підстав для подання декларацій з акцизного податку до податкового органу у позивача немає. Крім того, позивач стверджує, що не отримував ліцензію на період, що перевірявся, кошти до бюджету за цей період за здійснення ліцензійної діяльності не перераховував, а відтак нарахування штрафних санкцій є безпідставним та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо неподання податкової звітності є обґрунтованими, а тому відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку з наведеним, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України за згодою сторін судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як свідчать матеріали справи, ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «КТЦ Охоронні системи» (код ЄДРПОУ 32663701) з питань своєчасності подання декларацій з акцизного податку, за результатами якої складено акт від 28.12.2016 №0206/26-55-40/32663701. Перевіркою встановлено, що платник податків порушує терміни подання податкової звітності з акцизного податку протягом строків, визначених підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, за період з січня 2015 року по листопад 2016 року. На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 №0004974000, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 розділу 2 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22  440,00 грн. Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві від 05.01.2017 №03/05. Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 16.02.2017 №3215/10/26-15-10-01-35 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 №0004974000, а скаргу позивача – без задоволення. В подальшому, позивачем оскаржено вказані рішення до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.04.2017 №8353/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 №0004974000 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача – без задоволення. Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України. В силу пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з пунктом 76.1 статті 71 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).   Разом із тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 01 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 01 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. Виходячи з вищевикладеного, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік. Окрім того, ДФС України у листі від 28.01.2015 за №2463/7/99-99-22-02-04-17 «Про окремі питання проведення перевірок у 2015 - 2016 роках» зазначила, що при аналізі питання щодо наявності наведених у пункті 3 Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ обмежень та визначення обсягу доходу за попередній календарний рік для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік. До настання граничного терміну подання платниками податків декларацій з податку на прибуток за 2014 рік можливим є використання даних декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податків визначено обсяг доходу (за 2013 рік). Крім того, пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону №71-VIII встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток таких суб'єктів господарювання (лист ДФС України від 06.05.2015 за № 16102/7/99-99-15-02-02-17 «Щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015 - 2016 роках»). Як встановлено з матеріалів справи, камеральною перевіркою встановлено, що в порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ «КТЦ Охоронні системи» неподані податкові декларації з акцизного податку за період з січня 2015 року по листопад 2016 року. ТОВ «КТЦ Охоронні системи» мало діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ №592298 терміном дії з 10.01.2015 по 09.01.2016 та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями АЖ 71088 терміном дії з 01.03.2016 по 28.02.2017. Як зазначив відповідач, рішенням від 20.10.2016 №22601/10/26-15-40-02-21 анульовано ліцензію АЖ 71088 терміном дії з 01.03.2016 по 28.02.2017 Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено, що сума оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за попередні періоди, що підлягали перевірці, перевищують на 20 мільйонів гривень. Вказане не спростовано відповідачем жодними належними і допустимими доказами. Окрім того, позивач вказує на те, що він не розпочав своєї діяльності з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідно, не отримував доходу від провадження такої господарської діяльності та не сплачував кошти до бюджету за цей період за здійснення ліцензійної діяльності. Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач будь-яких заяв до контролюючого органу щодо проведення перевірки не подавав. До того ж, матеріали справи не містять доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на проведення камеральної перевірки податкової звітності з акцизного податку за 2015-2016 роки ТОВ «КТЦ Охоронні системи». Також, матеріали справи не містять доказів того, що камеральну перевірку позивача проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. В той же час, податковий орган не подав доказів, які свідчили б про правомірність підстав для проведення камеральної перевірки податкової звітності платника податків. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Це означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень. Так, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, яке є актом індивідуальної дії, що породжує певні права та обов'язки для особи, якій він адресований, податковий орган зобов'язаний діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин та підстав, що мають значення для прийняття такого рішення. З огляду на викладені вище обставини, враховуючи докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ініціювання податковим органом камеральної перевірки ТОВ «КТЦ Охоронні системи» вчинено за відсутності визначених на це законом підстав, суд дійшов висновку, що посадові особи ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві при проведенні перевірки діяли не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами незаконної перевірки, не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим винесене протиправно та підлягає скасуванню. Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати. Керуючись положеннями ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд, В И Р І Ш И В: Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КТЦ Охоронні системи» задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.12.2016 №0004974000. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КТЦ Охоронні системи» (код ЄДРПОУ 32663701, 01001, м. Київ, вул. Басейна, 12) сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.А. Качур