Рішення

від 02.08.2018 по справі 904/2688/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2688/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-20", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 112259,34 грн

у присутності представників:

від позивача: Бондаренко О.В., довіреність № 2197/01 від 17.05.2018, заступник начальника юридичного відділу;

від позивача: Кожемятов К.М., довіреність від 2189/01 від 16.05.2018, представник;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

18.06.2018 Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-20" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення основного боргу у сумі 106431,88 грн, пені у сумі 4478,47 грн, 7% штрафу у сумі 660,58 грн, інфляційних втрат у сумі 293,25 грн та 3% річних у сумі 395,16 грн, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 569, укладеного між сторонами 15.10.2013.

У позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 22.06.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження .

Ухвалою суду від 17.07.2018 розгляд справи відкладено на 02.08.2018.

02.08.2018 позивач подав до суду разом із супровідним листом складений ним проект акту звірки за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2018 по 17.04.2018 та копію платіжного доручення №КТЦ00013540 від 26.06.2018 про сплату відповідачем на користь АТ "Криворізька теплоцентраль" 57000,00 грн за теплову енергію для населення за 2018 рік згідно з договором №569 від 15.10.2013.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою суду від 22.06.2018 поштовим відділенням повернуто до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи той факт, що відповідач зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою, на яку судом завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, було направлено ухвали, то суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

Положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (правонаступником якого є позивач; далі - теплопостачальна організація-продавець) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-20" (далі - відповідач, споживач-покупець) було укладено договір №569 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 14.10.2014 року, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 10.3 договору).

Матеріали справи не містять письмових повідомлень сторін про припинення дії договору, тому договір вважається пролонгованим до 14.10.2018.

Строком дії господарського договору є час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (п. 10.4 договору).

Дислокацією об'єктів до договору визначено, що поставка теплової енергії теплопостачальною організацією-продавцем здійснюється на об'єкт споживача-покупця - житловий будинок за адресою: б-р Маршала Василевського, 33.

Теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання - протягом року (п. 2.1 договору).

В додатку №1 до договору (далі - додаток) передбачено, що теплопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.10.2013 року по 30.04.2014 року теплову енергію в гарячій воді з додержанням наступних умов: приєднане (максимальне) теплове навантаження Q = 0,5431 Гкал/годину, в тому числі: на опалення Q = 0,3201 Гкал/годину, на гарячу воду Qг.вmax год. = 0,2230 Гкал/годину (п. 1.1); максимальні витрати теплоносія не більше G = 10,91106/5,573 тон/годину (п. 1.2); теплові втрати на ділянці теплової мережі та в місцевій системі споживача згідно зі схемою з витоком Gв = 0,040956/1,003345 тон/годину (п. 1.3).

Згідно з пунктом 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

У відповідності до п. 5.2 договору облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації-продавця та споживача-покупця або за домовленістю сторін в іншому місці.

Споживач-покупець, що має прилади комерційного обліку, веде журнал обліку споживання теплової енергії у відповідності з вимогами "Правил користування тепловою енергією" та щомісячно подає до теплопостачальної організації-продавця звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни, передбачені в додатку 1 до договору (п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 3 Додатку дата зняття споживачем показань для надання звіту по приладам обліку - з 25 числа по 31 число поточного місяця; надання звіту постачальнику - не пізніше 31 числа поточного місяця.

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 нової редакції Статуту Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", затвердженої протоколом Загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" №1/2018 від 26.04.2018, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", що пов'язані зі зміною типу товариства у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI, яке у свою чергу, було створено в процесі приватизації, шляхом перетворення Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору у період з лютого по квітень 2018 року було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 117727,90 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №1231 від 28.02.2018 на суму 47952,12 грн; №2323 від 31.03.2018 на суму 57637,90 грн; №3317 від 17.04.2018 на суму 12137,88 грн (а.с. 15-17).

За умовами пунктів 6.1, 6.2 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 договору передбачено наступний порядок розрахунків за теплову енергію: оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання; решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії; кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за спожиту теплову енергію у лютому 2018 - до 20.03.2018, у березні 2018 - до 20.04.2018 та у квітні 2018 - до 20.05.2018.

Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії є таким, що настав.

Згідно з розрахунком відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково у сумі 11296,02 грн, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем на момент звернення останнього до суду з даним позовом становила 106431,88 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем доведено той факт, що станом на 18.06.2018 (тобто на момент подання позову) мала місце заборгованість відповідача за порушення ним своїх фінансових зобов'язань перед позивачем щодо сплати вартості спожитої теплової енергії у розмірі 106431,88 грн, але дослідження матеріалів справи показало, що 26.06.2018 за платіжним дорученням №КТЦ00013540 відповідачем у добровільному порядку на рахунок позивача сплачено за теплову енергію 57000,00 грн.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет позову у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Оскільки відповідач після відкриття провадження у даній справі частково погасив основний борг перед позивачем, провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 57000,00 грн слід закрити за відсутністю предмету спору, як того вимагає чинне законодавство України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4, 6 ст. 231 ГК України)

У пункті 7.2.7 договору сторонами узгоджено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми; період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки; строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій встановлено у три роки.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, позивач за порушення відповідачем строків розрахунків за договором заявив до стягнення з останнього пеню в сумі 4478,47 грн за загальний період прострочення з 21.03.2018 по 30.05.2018, штраф у розмірі 7% за прострочення оплати понад 30 днів за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1231 від 28.02.2018 та №2323 від 31.03.2018 у сумі 6600,58 грн, 3% річних у сумі 395,16 грн за загальний період з 21.03.2018 по 30.05.2018, нараховані окремо за кожним актом, та інфляційні нарахування в сумі 293,25 грн за період з квітня по травень 2018 року.

Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних сум, суд доходить висновку про їх обґрунтованість та арифметичну вірність.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 49431,88 грн, пені у сумі 4478,47 грн, 7% штрафу у сумі 6600,58 грн, інфляційних нарахувань у сумі 293,25 грн та 3% річних у сумі 395,16 грн; в частині стягнення основного боргу у сумі 57000,00 грн провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на обставини справи та норми чинного законодавства України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю, як на сторону з вини якої виник спір, у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-20" (50085, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бульвар Маршала Василевського, буд. 33; ідентифікаційний код 23024428) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) основний борг у сумі 49431,88 грн, пеню у сумі 4478,47 грн, 7% штрафу у сумі 6600,58 грн, інфляційні нарахування у сумі 293,25 грн, 3% річних у сумі 395,16 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 57000,00 грн.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2018.

Суддя В.Д. Воронько