Рішення

від 24.07.2018 по справі 905/805/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.2018 Справа № 905/805/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Нарожній М.С.,

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Миру, 8 офіс 21, код ЄДРПОУ 38422164)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85003, Донецька область, місто Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472)

про стягнення 9 843,84 грн. заборгованості, 1559,15 грн. пені та штрафних санкцій, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології", звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" про стягнення 9 843,84 грн. заборгованості, 1559,15грн. пені та штрафних санкцій, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання Договору №14-01/17 на виконання робіт Розробка документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 28.02.2017р. позивачем виконано роботи (послуги) на суму 9843,84грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 25.10.2017р. №ОУ-204 на суму 9843,84грн. Станом на дату звернення до суду, відповідь на претензію позивача щодо сплати заборгованості відповідачем надана не була, оплата суми боргу не здійснена, у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню та штрафні санкції.

Як на правову підставу своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд закрити провадження у справі в щодо вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 9843,84грн., у зв'язку з погашенням вказаної суми в повному обсязі.

Також відповідач просив суд відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення пені, штрафних санкцій, оскільки відсутній розрахунок пені, штрафних санкцій на суму 1559,15грн.; та, на думку відповідача, застосування ст.231 ГК України в даних правовідносинах є безпідставним.

В поясненнях від 06.07.2018р. відповідач висловився про невірне застосування позивачем періодів при здійсненні розрахунків суми пені, штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив.

28.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" м.Добропілля, укладений договір №14-01/17 на виконання робіт Розробка документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря , за умовами п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати для "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" наступну роботу:

Коригування інвентаризації джерел викидів на проммайданчику ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ (2 джерела викиду);

Коригування документів, що обґрунтовують обсяги викидів в атмосферу.

За змістом п.2.1 Договору, загальна вартість робіт за цим Договором узгоджена сторонами у Протоколі угоди про договірну ціну - 9 843,84 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сорок три гривні, 84 копійки).

Згідно п.2.2. Договору, оплата робіт за цим Договором відбувається протягом 5-ти банківських днів починаючи з 30-го календарного дня після підписання обома сторонами Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до п.3.4. Договору, Замовник протягом 5 календарних днів з дня отримання Акту здачі-приймання робіт (послуг) зобов'язаний направити Виконавцю підписаний екземпляр Акту здачі-приймання робіт (послуг) або мотивовану відмову від прийому роботи.

У разі мотивованої відмови Замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання (п.3.5 Договору).

За невиконання своїх зобов'язань по цьому Договору сторони несуть відповідальність згідно чинному законодавству України. (п. 4.1. Договору).

Договір був підписаний представниками сторін, та скріплений печатками підприємств.

Згідно наявної в матеріалах справи Специфікації (Додаток №1 до договору №14-01/17 від 28.02.2017 року), вартість роботи (послуги) - Коригування інвентаризації джерел викидів на проммайданчику ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ (2 джерела викиду) складає 2442,88грн., вартість роботи (послуги) - Коригування документів, що обґрунтовують обсяги викидів в атмосферу складає 7400,96грн.

В підписаному сторонами протоколі угоди про договірну ціну (Додаток №2 до договору №14-01/17 від 28.02.2017 року), зазначено, що сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання робіт за договором №14-01/17 від 28.02.2017 року в загальній сумі 9843,84грн.

25.10.2017 року між сторонами був підписаний Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-204 за договором №14-01/17 від 28.02.2017 на суму 9843,84грн.

До матеріалів справи позивачем додані адресовані відповідачу претензія про сплату заборгованості та додаток до претензії від 26.01.2018р.

Також до матеріалів справи доданий лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" №182-01/18 від 11.05.2018р., в якому повідомлено, що 10.05.2018р. на рахунок підприємства ТОВ "Український науковий інститут технічної екології" від ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" зарахована сума 9843,84грн. платіжним дорученням №2117163176.

Згідно платіжного доручення №2117163176 від 10.05.2018 року ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" було перераховано 9843,84грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Сторони уклали договір №14-01/17 від 28.02.2017р. на виконання науково-дослідної роботи, у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

Як встановлено судом, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-204 на суму 9843,84грн. був підписаний сторонами 25.10.2017р.

Поряд з цим, в укладеному договорі (п.2.2.) сторони обумовили, що оплата робіт за цим договором відбувається протягом 5-ти банківських днів починаючи з 30-го календарного дня після підписання обома сторонами Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

За змістом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи вище викладене та положення ст.253 Цивільного кодексу України, розрахунок за актом здачі-приймання робіт мав бути здійснений відповідачем до 01.01.2018р.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором №14-01/17 від 28.02.2017р. відповідачем виконані в повному обсязі після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням №2117163176 від 10.05.2018р. з призначенням платежу: плата за послуги екологічного характеру, договір №14-01/17 від 28.02.17р. , та не заперечується з боку позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вище наведене суд дійшов висновку, що на час розгляду справи відповідачем самостійно сплачено 9 843,84 грн. боргу і спір в цій частині між сторонами врегульований, провадження в частині стягнення з відповідача 9 843,84 грн. боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, яка за наданим суду розрахунком за період з 25.11.2017 року по 26.03.2018 року складає 943,39 грн.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

В даному випадку в договорі сторонами не було передбачено нарахування пені у разі прострочення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг.

Водночас, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені на підставі ч.6 ст.231 Господарського кодексу України.

При цьому, з огляду на положення вказаної статті Господарського кодексу України, суд вважає, що при розрахунку суми пені позивачем необґрунтовано застосовано подвійну ставку Національного банку України, замість однієї, а також позивачем не вірно застосований початок періоду розрахунку суми пені, який з урахуванням п.2.2. договору має розпочинатися з 01.12.2017 року.

Отже, за розрахунком суду, за період з 01.12.2017 року по 26.03.2018 року сума пені складає 480,86грн. , яка підлягає стягненню.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач застосовує індекс інфляції до заборгованості та просить стягнути додатково 720,57 грн., а також 3% річних в сумі 98,71 грн. за період з 25.11.2017р. по 26.03.2018р.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п.3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи положення п.2.2. Договору, перерахунок інфляційних втрат виконується судом за період з 01 грудня 2018р. по 28 лютого 2018р. (включно).

За розрахунками суду сума інфляційних втрат за період з 01 грудня 2018р. по 28 лютого 2018р. (включно) становить 338,40 грн. , яка підлягає стягненню.

Суд, перевірив розрахунок заборгованості із застосуванням 3% річних, нарахованих за період з 25.11.2017р. по 26.03.2018р. та встановив, що з врахуванням положення п.2.2. Договору, сума 3% річних має розраховуватися за період з 01.12.2017 р. по 26.03.2018 р., та складає 93,85грн., яка підлягає стягненню.

В позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тому, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України ).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00грн., позивачем суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 18.10.2016р.; копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України; копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4123 від 16.11.2011р.; Ордер серії АА №129932 на надання правової допомоги.

При цьому, суду не надано належних документальних доказів здійснення оплати наданих адвокатом послуг в підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, також не надано ані розрахунку розміру винагороди адвокату за надання правової допомоги на суму 5000,00грн., ані акту приймання-виконання виконаних робіт на вказану суму, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одночасно, з огляду на те, що суд дійшов висновків щодо закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 9843,84 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" не позбавлено права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору (в сумі 1494,41 грн.) в порядку норм ст.7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 126, 129, 165, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 9843,84 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" в частині стягнення:

3 % річних в розмірі 98,71грн. - задовольнити частково в сумі 93,85 грн.;

інфляційних втрат в розмірі 720,57грн. - задовольнити частково в сумі 338,40 грн.;

пені в розмірі 943,39грн. - задовольнити частково в сумі 480,86 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" 3 % річних - в сумі 93,85 грн.; інфляційні втрати - в сумі 338,40 грн.; пеню в сумі 480,86 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 138,62 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини складено та підписано 24.07.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут технічної екології" місцезнаходження: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Миру, 8 офіс 21, код ЄДРПОУ 38422164.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"; місцезнаходження: 85003, Донецька область, місто Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя О.М. Сковородіна