Рішення

від 02.08.2018 по справі 910/6782/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2018Справа № 910/6782/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ"

до Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД"

про стягнення 61909,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Баляба О.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЛЬШОВИК" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

05.06.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, яке встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 по справі №910/14083/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 у зв'язку зі чим позивачем заявлені інфляційні втрати у розмірі 50893,00 грн. та 3% річних у розмірі 11016,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6782/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання у справі на 25.06.2018.

В судовому засіданні 25.06.2018 судом відкладено розгляд справи № 910/6782/18 на 17.07.2018 про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 25.06.2018. Відповідачу направлено ухвалу про виклик у судове засідання 17.07.2018.

13.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява з процесуальних питань (вих. № 24/07 від 13.07.2018), в якій позивач просив суд змінити найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЛЬШОВИК" на Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД".

В судовому засіданні 17.07.2018 судом відкладено розгляд справи № 910/6782/18 на 31.07.2018 про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у судове засідання 17.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЛЬШОВИК" на Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД".

31.07.2018 Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору №1 про надання юридичних послуг від 11.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" про визнання договору недійсним та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 02.08.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2018 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 17.07.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 45790510.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов та не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, то за висновками суду дана справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.08.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" (позивач, юридична фірма) та Публічним акціонерним товариством "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЛЬШОВИК" (відповідач, замовник) укладений договір про надання юридичних послуг №1, відповідно до умов якого замовник дає завдання юридичній фірмі по захисту майнових інтересів замовника при розгляді позову Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва про стягнення 32 123 306 гривень, справа № 2а-6314/10/2670.

Згідно із п. 1.2. договору, на підтвердження факту надання юридичною фірмою замовнику юридичних послуг відповідно до умов договору складається акт виконаних робіт з описом повного переліку послуг, які надані юридичною фірмою.

Відповідно до п 4.2 договору сторони погодили наступний порядок оплати:

Протягом семи днів з моменту укладання договору замовник здійснює попередню оплату в сумі 18 000,00 грн. (разом з ПДВ);

Оплата залишку в сумі 162000,00 грн. (разом з ПДВ) здійснюється після підписання замовником акта виконаних робіт протягом десяти днів.

Оплата за підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 договору здійснюється тільки у випадку прийняття рішення про відмову у позові Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва про стягнення 32 123 306 гривень, справа №2а-6314/10/2670 в сумі 50% (пункт 4.3 договору).

Між сторонами складено та підписано Акт про надання юридичних послуг б/н від 27.02.2013, згідно із яким юридична фірма надала замовнику комплекс послуг по договору щодо захисту інтересів замовника при розгляді позову ДПІ Солом'янського району у м. Києві до ПАТ НВП "БІЛЬШОВИК" про стягнення податкової заборгованості. Також сторонами визначено перелік та опис послуг, які надавалися по договору та у відповідності до пункту 3 Акту про надання юридичних послуг б/н від 27.02.2013 загальна вартість робіт складає 180 000,00 грн.

У зв'язку зі неналежним виконанням замовником (відповідачем) грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг на загальну суму 180000,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Публічного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЛЬШОВИК" основного боргу у сумі 180000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 у справі №910/14083/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЛЬШОВИК" 180000 грн. основного боргу та 3600 грн. судового збору.

Під час розгляду справи №910/14083/13 за вищевказаним позовом, судом було встановлено неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЛЬШОВИК" грошового зобов'язання по оплаті наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" послуг по договору №1 про надання юридичних послуг від 11.01.2013 на загальну суму 180000,00 грн.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором №1 про надання юридичних послуг від 11.01.2013, яке встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 у справі №910/14083/13, оскільки вказане рішення суду відповідач не виконав, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 50893,00 грн. та 3% річних у розмірі 11016,00 грн., які нараховані за період з 01.1.2016 по 31.12.2017.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлені рішенням суду по справі №910/14083/13 факти щодо неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за договором №1 про надання юридичних послуг від 11.01.2013 повторного доведення не потребують.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Крім того, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

В пункті 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-III від 05.04.2001 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних за весь час прострочення, тобто, по день надходження коштів на рахунок належного кредитора, оскільки в такому випадку зобов'язання відповідно до ст. 599 ЦК України припинилося внаслідок його виконання.

Наведене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, зокрема, постанова від 10 квітня 2018 року по справі №914/1033/17.

Згідно із розрахунку, наведеного у позові позивач нараховує інфляційні втрати у сумі 50893,00 грн. та 3% річних у розмірі 11016,00 грн. за загальний період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", нарахованих позивачем за загальний період з 01.01.2016 по 31.12.2017, судом встановлено, що розрахунки позивача є арифметично вірними, у зв'язку із чим суд задовольняє вимоги у цій частині та з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 50893,00 грн. та 3% річних у розмірі 11016,00 грн.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" до Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про стягнення 61909,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (03057, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 49/2; ідентифікаційний код 14308569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСОВИХ ТА ПРОМИСЛОВИХ ЕКСПЕРТИЗ" (04053, м. Київ, вулиця АРТЕМА, будинок 40-А, ідентифікаційний код 31283274) інфляційні втрати у розмірі 50893,00 грн., 3% річних у розмірі 11016,00 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 07.08.2018 .

Суддя О.В. Гулевець