Рішення

від 02.08.2018 по справі 911/2777/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2777/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Трібо"

про стягнення 1 070 817,86грн

Суддя С.І.Чонгова

За участю секретаря судового засідання Савчук С.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: Крутоус М.В. (довіреність №33/224 від 13.03.2017);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо"звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Трібо" (Російська Федерація) про стягнення 1 070 817,86грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не здійснення відповідачем оплати за поставлений товар згідно договору поставки №31/066-17 від 24.04.2017.

Відповідач у справі - ТОВ "Торгівельний дім "Трібо" документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2017 за відповідним позовом порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 07.06.2018; провадження у справі зупинено.

15.12.2017 р. набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 р., відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з пп. 9 п. 1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2018 провадження у справі поновлено, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судом направлялось до Арбітражного суду Республіки Мордовія доручення про вручення документів відповідачу.

Як вбачається з ухвали Арбітражного суду Республіка Мордовія про неможливість виконання судового доручення іноземного суду у справі №А39-9088/2017 від 19.01.2018, судом направлялась ухвала від 22.11.2017 про прийняття до провадження доручення і призначення судового засідання на 19.12.2017 на адресу зазначену в дорученні про вручення: 430030, Російська Федерація, Республіка Мордовія, м. Саранськ, вул. Строительная, буд. 12, однак відповідну ухвалу повернуто Арбітражному суду Республіки Мордовія з відміткою поштового відділення зв'язку повернуто у зв'язку з закінченням строку зберігання . Ухвалою Арбітражного суду Республіки Мордовія від 19.12.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача засідання відкладено на 18.01.2017, однак відповідна ухвала повернута з відміткою поштового відділення зв'язку повернуто у зв'язку з закінченням строку зберігання .

Також, Арбітражний суд Республіки Мордовія в ухвалі від 19.01.2018 зазначає про те, що згідно з інформаційної виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб місце знаходження ТОВ "Торгівельний дім "Трібо" є 430030, Російська Федерація, Республіка Мордовія, м. Саранськ, вул. Строительная, буд. 12, що співпадає з адресою в наданих господарським судом Київської області документах.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено, що у разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином про день, час та місце судового засідання, якій мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими (див. ч.6 ст. 370 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод Трібо (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Трібо (покупець) укладено договір поставки №31/066-17 (далі - договір, а.с.9-11).

За умовами договору продавець зобов'язується протягом дії договору постачати покупцю фрикційні вироби, далі - товар, по його замовленням окремими партіями, згідно з специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його згідно з умовами договору (п.1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, ціна товару встановлюється в російських рублях і погоджується сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 2.2 договору, загальна орієнтовна ціна договору складає 2 000 000,00 російських рублів.

Строк оплати товару погоджується сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару. Оплата товару вважається здійсненою в день зарахування грошових коштів на валютний рахунок продавця (п.2.3 договору).

У відповідності до п. 3.1., 3.2, 3.3 договору, умови та строк поставки товару погоджується сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару. Умови поставки встановлюються згідно Офіційним правилам тлумачення торгових термінів Міжнародної торгівельної палати Інкотермс-2010 . Разом з партією товару продавець зобов'язаний передати наступні документи: товаросупроводжувальні документи, рахунок-фактури. Датою поставки товару продавцем по даному договору вважається дата надання товару в користування покупцем у вказаному місці поставки. Обов'язки продавця вважаються виконаними в момент надання товару у вказане місце поставки.

Строк дії договору - з моменту підписання і скріплення печатками сторін до 22.03.2018 (п.9.1 договору).

24.04.2017 між сторонами підписано Специфікацію №1, згідно з якою продавець зобов'язується поставити товар, а покупець оплатити його протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки товару, рахуючи з дати оформлення продавцем експортної вантажної митної декларації.

25.04.2017 на виконання умов договору, продавець поставив, а покупець прийняв товар загальною вартістю 1 545 856,70 російських рублів, що підтверджується міжнародною транспортною накладною (CRM) A №012317 від 25.04.2017 та експортною вантажною митною декларацією №125270/2017/872311 від 25.04.2017.

25.07.2017 між сторонами підписано Специфікацію №2, згідно з якою продавець зобов'язується поставити товар, а покупець оплатити його протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки товару, рахуючи з дати оформлення продавцем експортної вантажної митної декларації.

03.08.2017 на виконання умов договору, продавець поставив, а покупець отримав товар загальною вартісю795 240,50 російських рублів, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CRM) A №013457 від 03.08.2017 та експортною вантажною митною декларацією №125270/2017/874558 від 03.08.2017.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 33/1179 від 05.09.2017 (а.с. 21) відповідно до якої пропонував, сплатити заборгованість у розмірі 2 341 097,20 російських рублів.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався за поставлений йому товар, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача 2 341 097,20 російських рублів.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити поставлений йому товар.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк оплати товару погоджується сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару. Оплата товару вважається здійсненою в день зарахування грошових коштів на валютний рахунок продавця (п.2.3 договору).

Відповідно до специфікацій №1 та №2 покупець зобов'язаний оплати товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки товару, рахуючи з дати оформлення продавцем експортної вантажної митної декларації.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів оплати товару на суму 2 341 097,20 російських рублів, що на день подання позову складає 1 070 817,86 грн.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача у даній справі щодо стягнення 2 341 097,20 російських рублів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 16062,28грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Трібо (430030, Російська Федерація, Республіка Мордовія, м. Саранськ, вул. Строительная, 12; ИНН 1327029176, КПП 132701001, ОГРН 1161326059212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод Трібо (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 95; ідентифікаційний код: 35046274) 2 341 097,20 російських рублів заборгованості, що еквівалентно по курсу НБУ на день подання позову 1 070 817,86грн, а також 16062,28грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06.08.2018

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова