Рішення

від 06.08.2018 по справі 914/847/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2018р. Справа №914/847/18

місто Львів

За позовом: Жовківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості, м. Жовква, до відповідача:Відділу освіти Жовківської районої державної адміністрації Львівської області, м. Жовква, про: стягнення 23988,73 грн. СуддяБерезяк Н.Є. Секретар судового засідання Думин В.Я. За участю представників: позивача :Пущинська Я.С. - представник (довіреність №433/02 від 02.05.2018), відповідача:не з'явився.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Жовківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості до Відділу освіти Жовківської районої державної адміністрації Львівської області про стягнення 23988,73 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2018 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2018 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.06.2018. В судовому засіданні підготовче засідання відкладено на 06.08.2018.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та подав відповідь на відзив. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 22 Закону України Про зайнятість населення , ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Так, враховуючи рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15.03.2018 у справі №444/2372/1 ОСОБА_3 було поновлено на роботі. Відтак, просив стягнути з відповідача 73988,73 грн. виплаченої допомоги по безробіттю та покласти на відповідача судові витрати.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав заяву про визнання позову. Подана заява мотивована тим, що Апеляційним судом Львівської області 12.07.2018 провадження №22-ц-783/1153/18, прийнято постанову про відмову у задоволенні апеляційного скарги відділу освіти, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15.03.2018 залишено без змін. Відтак, посилаючись на ч. 4 ст. 191 ГПК України відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача.

Частинами першою та другою статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Так, судом встановлено, що подана заява про визнання позову підписана начальником відділу освіти, а відтак, є такою, що подана уповноваженою особою. Крім того, суд обмежений у можливості роз'яснити відповідачу наслідки вчинених процесуальних дій, адже такий не з'явився в судове засідання та просив розглядати справу без його участю, що презюмується судом як усвідомлення змісту вчинених процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому завданні 06.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28 вересня 2017 року ОСОБА_3 подано до Жовківського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

Згідно з витягами з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 28.09.2017 призначено допомогу по безробіттю та розпочато її виплату.

26 березня 2018 року припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітної у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

Так, рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 15.03.2018 у справі №444/2372/1 скасовано наказ від 15.09.2017 №1423-к Відділу освіти Жовківської РДА Львівської області про звільнення ОСОБА_3 та поновлено її на посаді.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 12.07.2018 апеляційну скаргу Відділу освіти Жовківської РДА Львівської області залишено без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15.03.2018 у справі №444/2372/1 залишено без змін.

Крім того, 28.03.2018 претензією №2 позивач просив відшкодувати нараховану та виплачену ОСОБА_3 допомогу по безробіттю в сумі 23988,73 грн. Дану претензію, разом із наказом про повернення коштів та розрахунком суми було вручено відповідачу, про що свідчить відтиск печатки останнього.

Також, у матеріалах справи наявна копія наказу відповідача від 16.03.2018 про поновлення на роботі ОСОБА_3 та виплату їй середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповіді на вказану претензію до матеріалів справи не долучено.

Відтак, у зв'язку з не поверненням коштів відповідачем, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач у відзиві вказував, що станом на дату подання відзиву до суду (31.05.2018) останнім подано апеляційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області у справі №444/2372/1. Однак, в подальшому до суду надійшла заява відповідача про визнання позову разом із копією постанови апеляційного суду Львівської області про залишення без змін вказаного вище рішення.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Законом України Про зайнятість населення , Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з преамбулою Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Згідно з абз. 1 ч. 1ст. 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття видами забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно з пп. 2 п.1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Так, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Постановою апеляційного суду Львівської області від 12.07.2018 апеляційну скаргу Відділу освіти Жовківської РДА Львівської області залишено без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15.03.2018 у справі №444/2372/1 залишено без змін. Зазначеним рішенням скасовано наказ від 15.09.2017 №1423-к Відділу освіти Жовківської РДА Львівської області про звільнення ОСОБА_3 та поновлено її на посаді.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право: стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, працювала на посаді вчителя початкових класів Жовківської ЗОШ №2 I-III ступеня з 17.09.2017 та отримувала заробітну плату саме в цій установі.

Так, як встановлено з матеріалів справи, позивачем виплачено ОСОБА_3 23988,73 грн. допомоги по безробіттю. Незаконність звільнення з посади відповідачем вказаної особи встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, яким і було поновлено на посаді ОСОБА_3

Відтак, враховуючи наведене, та те, що відповідачем визнано позов, суд розглянувши позовні вимоги позивача вважає такі обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1762,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (80300, Львівська область, місто Жовква, вулиця Коновальця, будинок 4; ідентифікаційний код 39013038) на користь Жовківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості (80300, Львівська область, місто Жовква, вулиця Львівська, будинок 47а; ідентифікаційний код 41829083) 23988,73 грн. - виплаченої допомоги по безробіттю та 1762,00 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.08.2018.

Суддя Березяк Н.Є.