Постанова

від 06.08.2018 по справі 225/3557/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 225/3557/18

Провадження № 2-а/225/82/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Скиба М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Панаслюк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького відділення Бахмутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року позивач звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.06.2018 року у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в липні 2018 року від працівників пошти він отримав листа від Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 16.06.2018 № 9584/202/0618 з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НОМЕР_4 від 11.06.2018 року для сплати штрафу у сумі 340,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Будь-яких інших документів, у тому числі протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не отримував. Постанову від 11.06.2018 він отримав не своєчасно.

З вищезазначеної постанови ОСОБА_1 дізнався, що він 11.06.2018 року в 23 год.50 хв. керував транспортним засобом ВАЗ - 21063 номерний знак НОМЕР_1, на якому було незареєстроване газове обладнання.

Це не відповідає дійсності та не підтверджується жодним доказом, оскільки він не здійснював керування транспортним засобом, на якому було незареєстроване газове обладнання.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, на задоволені позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Надіслав на адресу суду копію постанови (НК №928200 від 11.06.2018) за ч.1 ст.121 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

У встановлений судом строк відповідач до суду не надав відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, про причини неподання відзиву суд не повідомив, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тому суд, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що 11.06.2018 року Інспектором СРПП Торецького ВП капітаном поліції Куницьким В.Ю. постановлено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №928200 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Згідно даної постанови, ОСОБА_1, 11.06.2018 року о 23.05 год. по вул. Фрунзе 1 у м. Торецьк, керував транспортним засобом ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_2, на якому встановлено газ (переобладнено) з порушенням норм, правил та стандартів, чим порушив вимоги п. 31.3 (а) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до супровідного листа №9584/202/0618 від 15.06.2018 року вказану вище постанову позивачу було направлено поштою.

Відповідно до вимог п.31.3 а) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з статтею 31 Закону України Про дорожній рух №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 5 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами національної поліції.

Зі змісту ст. 222 КУпАП вбачається, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 121, 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 5 розділу 4 Інструкції №1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Зазначене також кореспондує ст. 285 КУпАП, відповідно до якої постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до п. 6 розділу 4 Інструкції, постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Як видно з матеріалів справи, вищевказані вимоги КУпАП та Інструкції відповідачем не виконано, отже, складаючи оскаржувані процесуальні документи відповідачем були порушені вимоги КУпАП, оскільки відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України Про національну поліцію до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.

Відповідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року, постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті , встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

В ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за дорожнім рухом.

Пунктом 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Позивач вказує, що ПДР не порушував, та не здійснював керування транспортним засобом на якому було незареєстроване газове обладнення.

Жодних доказів того, що відповідач правомірно та на основі достатніх доказів притягнув позивача до адміністративної відповідальності до суду не надав.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи у тексті оскаржуваної постанови не зазначено, що правопорушення зафіксовано технічними засобами, відсутні покази свідків, або ж інші докази, передбачені ст. 251 КупАП. Отже, наявні у справі матеріали не доводять вини позивача у вчинені інкримінованого йому правопорушення.

Згідно з п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Так, в додатку 5 до Інструкції наведена типова постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Оскаржувана постанова відповідає вимогам, викладеним до постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідач будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав та не спростував твердження позивача.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владнихповноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскаржувана постанова від 11.06.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду матеріалів зазначеної адміністративної справи та даних з особистих приладів відео фіксації патрульного поліцейського, що виносив постанову по справі, тощо.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП - підлягають задоволенню.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.1, 3, 23, 62 Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року, ст.ст.22, 121, 258, 268, 280, 284, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 79, 159, 162, 165, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3) до Торецького відділення Бахмутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області (місце знаходження: 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул. Дружби, 2, ідентифікаційний код 08671484) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.06.2018 серія НОМЕР_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень КАС України).

Суддя М.М. Скиба