Ухвала

від 02.08.2018 по справі 335/8850/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8850/18 1-кс/335/5920/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2018 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080000000097 від 18 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З наданихсуду матеріаліввбачається,що впровадженні слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вЗапорізькій областіперебувають матеріалидосудового розслідування,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза 12017080000000097 від 18 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи на території Запорізької області організували незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту, на яких здійснюється прийом брухту металів та операції з металобрухтом в порушення вимог чинного законодавства.

Подальшим розслідуванням було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться незаконний пункт прийому металобрухту, що в повному обсязі підтверджується зібраними по справі доказами, а саме допитами свідків, які зазначили, що раніше неофіційно були працевлаштовані на осіб, що здійснювали діяльність пов`язану зі збутом брухту чорних і кольорових металів. В силу своєї роботи їм стало відомо про те, що за адресами: АДРЕСА_2 ; м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3; м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3; м. Запоріжжя, вул. Зейська, 5, невідомими особами організовано незаконні пункти прийому, зберігання та збуту металобрухту, котрі працюють по теперішній час.

27.07.2018 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого було виявлено та вилучено брухт металів, а саме: мідь 13 у кількості 40 т, алюмінію у кількості 7 т та лому чорних металів у кількості 1 т.

Вказаний металобрухт належить ТОВ «Гармет-А» (ЄДРПОУ 41061468).

Вилучений в ході даного обшуку металобрухт має значення речових доказів по кримінальному провадженню та повністю відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України. З метою запобігання знищенню даного майна на нього необхідно накласти арешт.

Слідчий клопотання підтримав, про що зазначив в поданій слідчому судді заяві.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що ТОВ «Гармет-А» здійснюється законна господарська діяльність, вилучений металобрухт немає відношення до кримінального провадження та не відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України. Просив відмовити в задоволенні клопотання та повернути вилучене майно власникові.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого.

Заслухавши пояснення представника власника майна, вивчивши клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, та матеріали, надані представником власника майна, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як передбачено частиною 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Поряд із цим, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Ухвалою слідчогосудді Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від27.06.2018 надано дозвіл на обшуку приміщень, споруд та території за місцем знаходження пункту прийому, зберігання та збуту металобрухту, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69б, з метою встановлення та вилучення металобрухту, ваг, на яких здійснюється його зважування, грошових коштів, мобільних телефонів, документів, чорнових записів, щодо прийому та реалізації металобрухту, вантажної техніки, за допомогою якої здійснюється перевезення металобрухту.

Органом досудового розслідування в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 було відшукано та вилучено брухт металів, а саме: мідь 13 у кількості 40 т, алюмінію у кількості 7 т та лом чорних металів у кількості 1 т.

Надані слідчому судді матеріали кримінального провадження не підтверджують, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому може бути використане як речові докази у кримінальному провадженні.

В цей же час, матеріали, надані представником власника майна посвідчують, що ТОВ «Гармет-А» здійснює законну господарську діяльність за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69б, що підтверджується актом № 38-17 обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт кольорових металів). Діяльність ТОВ «Гармет-А», за змістом акту, відповідає вимогам Закону України «Про металобрухт» та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.03.2016 № 524 «Про затвердження переліку обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом».

Вказане також підтверджується й договором купівлі-продажу № 02/05/201863F200-1083/18 від 02.05.2018 разом із додатком № 1 до договору зі специфікацією товару, укладеного між ТОВ «Гармет-А» та ПАТ «Укртелеком», зі змісту якого випливає, що металобрухт придбаний ТОВ «Гармет-А» на законних підставах.

Пункт 1 ч. 2 ст. 173 КПК України зобов`язує слідчого суддю при вирішенні питання про арешт враховувати правову підставу для арешту майна.

Враховуючи те, що передбачені ст. 170 КПК України підстави для накладання арешту на майно відсутні, слідчий суддя доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого.

Крім цього,за вимогами ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Згідно з ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 6 цієї статті ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Отже, враховуючи, що слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, в наявності є передбачені законом правові підстави для його повернення особі, в якої його було вилучено.

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 100, 117, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна залишити без задоволення.

В порядку ч. 3 ст. 173 КПК України брухт металів,а саме:мідь 13у кількості40т,алюмінію укількості 7т талому чорнихметалів укількості 1т,вилучений вході обшукуза адресою:м.Запоріжжя,вул.Північне шосе,69б,негайно повернути ТОВ «Гармет-А».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1