Рішення

від 06.08.2018 по справі 204/3856/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/3856/18

Провадження № 2/204/1278/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Пренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец , Дніпровської міської ради, треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванов Олександр Іванович, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С ТА Н О В И В:

У червні 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец , Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванов Олександр Іванович, в якій позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею - 27,9 кв.м. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 09.11.2017 року помер її чоловік - ОСОБА_8. На момент смерті спадкодавцем не було складено заповіт, тому спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняла позивач, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іванова О.І. Спадщина, яка відкрилась після смерті її чоловіка, частково складається з двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,9 кв.м., житловою 27,9 кв.м. 14.05.2018 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іванова О.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену квартиру. Але, їй було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане майно позивачем не надано. Відповідно до довідки, виданої ЖБК № 82 Днепровец від 14.05.2018 року №6/18 члену кооперативу ЖБК № 82 Днепровец ОСОБА_1, підтверджується факт того, що померлий чоловік позивача - ОСОБА_8 дійсно був членом кооперативу ЖБК № 82 Днепровец , а також виплатив членські внески у повному обсязі. У зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_8 не було оформлено правовстановлюючих документів, позивач позбавлена можливості оформити спадщину в позасудовому порядку, а тому змушена звертатися до суду, обираючи передбачений п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту свого права у вигляді - визнання права. На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.

19 червня 2018 року представник відповідача Дніпровської міської ради - Пренко А.В. надала на адресу суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому зазначено, що Дніпровська міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на наступне. В матеріалах справи відсутній перелік членів ЖБК № 82 Днепровец та рішення відповідного виконкому про затвердження вищезазначеного переліку, що не дає змоги встановити членство у вказаному вище ЖБК спадкодавця спірної квартири гр. ОСОБА_8. Посилаючись на ст. 19-1 Закону України Про кооперацію , ч. 1 ст. 182 ЦК України та ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначила, що право власності на квартиру за вищевказаною адресою мало бути належним чином оформлено та зареєстровано за членом ЖБК № 82 Днепровец , після чого позивач мав би можливість оформити право на спадщину. Як вбачається з матеріалів справи, квартира, щодо якої заявлені позовні вимоги, не оформлена спадкодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства України. Крім того, в додатках до позовної заяви позивачем була надана довідка ЖБК № 82 Днепровец від 14.05.2018, яка підписана головою ЖБК № 82 Днепровец - ОСОБА_14, але відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ЖБК № 82 Днепровец є Копалін Гліб Борисович. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Зазначає, що в даному випадку, на думку відповідача, позивачу треба звертатися до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Після ухвалення відповідного рішення позивач зможе вдруге звернутися до приватного нотаріуса Іванова О.І. для подальшого оформлення спадщини.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2018 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено ОСОБА_7 (а.с. 82).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, та просили позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача Дніпровської міської ради - Пренко А.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти позову заперечувала та просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Треті особи - ОСОБА_7 та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванов О.І. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 25 квітня 2014 року позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, виданим Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 25 квітня 2014 року, актовий запис № 291 (а.с. 34).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 10 листопада 2017 року, актовий запис № 1961 (а.с. 35), а також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00019014365 від 10 листопада 2017 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, на належне йому майно.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

З витребуваної судом копії спадкової справи № 28/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, заведеної Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Івановим О.І. (а.с. 28-55), вбачається, що за життя ОСОБА_8 заповіт не складав.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

12 грудня 2017 року ОСОБА_1 як дружина померлого, яка є спадкоємцем першої черги спадкування за законом, звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іванова О.І. з заявою № 69 про прийняття спадщини за законом, що залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 (а.с. 31).

У зв'язку з цим 12 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Івановим О.І. було заведено спадкову справу № 28/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.

З пояснень позивача про справі встановлено , що спадкоємцем першої черги спадкування за законом є також син померлого ОСОБА_8 - третя особа по справі - ОСОБА_7. Однак, з вищевказаної спадкової справи вбачається, що ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, не звертався.

14 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іванова О.І. з заявою № 21 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_8, а саме на: транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21093, 1995 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 52).

Того ж дня, тобто 14 травня 2018 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Івановим О.І. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_5, на транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21093, 1995 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 53).

Однак, разом з цим, постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Іванова О.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки нею не було надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на зазначене майно (а.с. 55).

У зв'язку з викладеним позивач ОСОБА_1, з метою захисту своїх спадкових прав, звернулась до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_8 не було оформлено правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що з 16 липня 1983 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до дня смерті, ОСОБА_8 був зареєстрованим та проживав за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою № 25/17 від 18 грудня 2017 року, виданою Житлово-будівельним кооперативом № 82 Днепровец (а.с. 36).

АДРЕСА_1, що обслуговується Житлово-будівельним кооперативом № 82 Днепровец (ідентифікаційний код юридичної особи - 23068733).

З довідки № 9/17 від 05 квітня 2017 року виданої головою Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец вбачається, що за життя, а саме з 1988 року, ОСОБА_8 був членом Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец згідно виписки з протоколу № 3 від 20.12.1998 року (а.с. 89).

Судом встановлено, що згідно Протоколу загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец № 3 від 20 грудня 1988 року ОСОБА_11, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, був прийнятий у члени вищевказаного кооперативу (а.с. 96).

Отже, посилання представника відповідача Дніпровської міської ради на те, що матеріали справи не дають змоги встановити членство померлого ОСОБА_11 у Житлово-будівельному кооперативі № 82 Днепровец є безпідставними та судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 384 ЦК України, член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19-1 Закону України Про кооперацію від 10 липня 2003 року № 1087-ІV член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири , дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного , дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна . Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Згідно з роз'ясненнями наведеними у п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 18.09.1987 року Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи , член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Згідно довідки № 6/18 від 14 травня 2018 року, виданої головою Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец , ОСОБА_8 дійсно був членом Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец . Членські внески у розмірі 3 355,88 рублів сплачені в повному обсязі (а.с. 9).

Посилання представника відповідача Дніпровської міської ради на те, що на час видачі вищезазначеної довідки керівником Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец був Копалін Г,Б. є помилковими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що з 14 травня 2012 року головою правління Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец був ОСОБА_12, що підтверджується протоколом засідання правління Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец № 2 від 11 листопада 2012 року, яким ОСОБА_12 одноголосно було обрано головою правління Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец (а.с. 98), а також наказом № 1 Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец від 12 листопада 2012 року, з якого вбачається, що ОСОБА_12 приступив до обов'язків голови правління з 12 листопада 2012 року (а.с. 97). При цьому, Копаліна Г.Б. було призначено головою правління ЖБК № 82 Днепровец вже після видачі вищезазначеної довідки, а саме з 01 червня 2018 року, що підтверджується протоколом засідання правління Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец № 5 від 01 червня 2018 року (а.с. 68).

За наведених обставин слід зазначити, що оскільки за життя ОСОБА_8 виплатив за квартиру членські внески у повному обсязі, він фактично набув у передбаченому законом порядку право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність державної реєстрації права власності на спадкову квартиру суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначається як - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на нерухоме майно, яке виникло до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень набувається в порядку, який існував на час його виникнення, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Враховуючи викладене, твердження представника відповідача Дніпровської міської ради про те, що оскільки право власності на спадкову квартиру не було оформлене спадкодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, то і позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, є необґрунтованими, помилковими та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України, у зв'язку з чим судом до уваги не приймаються.

Згідно п. 3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року судам роз'яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Як зазначено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина, до складу якої входить також і належна померлому ОСОБА_13 спірна квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1222 ЦК України, передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування позачергово.

Відповідно до приписів ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до положень ст. 1261 ЦК України позивач, як дружина померлого ОСОБА_8, відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом.

Позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

З огляду на наведене посилання представника відповідача на необхідність позивачу звертатися до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту родинних відносин суд до уваги не бере та відхиляє з тих підстав, що вони є безпідставними та неаргументованими, оскільки позивач по справі є спадкоємцем за законом першої черги, та на момент відкриття спадщини перебувала з спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 цього ж Кодексу.

Враховуючи, що позивач є єдиною спадкоємицею першої черги спадкування за законом, і у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8, однак у передбаченому законом порядку позбавлена можливості реалізувати свої права спадкоємця та отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на спадкову квартиру, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Оскільки, позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, захистити своє порушене право не може, то суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 328, 384, 1216, 1217, 1218, 1222, 1258, 1261, 2168, 1269, 1270 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 82 Днепровец , Дніпровської міської ради, треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванов Олександр Іванович, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею - 27,9 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 07 серпня 2018 року.

Суддя Д.Л. Черкез