Рішення від 24.07.2018 по справі 817/126/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2018 року м. Рівне №817/126/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Пасічник М.В., Катеринчук Ю.В.,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кооперативного підприємства "Дубровицьке гуртово-роздрібне підприємство" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Кооперативне підприємство "Дубровицьке гуртово-роздрібне підприємство" (далі - КП Дубровицьке ГРП ) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 06.10.2017 №0007211403 про збільшення грошового зобов'язання із земельного податку на суму 1114525,74грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Ухвалою суду від 17.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.02.2018 провадження у даній справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області у справі №560/1411/17.

Ухвалою суду від 31.05.2018 провадження у даній справі було поновлено.

15.06.2018 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та суду пояснили, що підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з плати за землю за 2016 рік стало рішення Дубровицької міської ради Рівненської області від 12.12.2016 №284 Про внесення змін до рішення міської ради від 17.02.2016 №88 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в межах м.Дубровиця . Вказаним рішенням фактично скасовано акт індивідуально-правового (ненормативного) характеру, на підставі якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, скасовано право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 4,5561га, оспорюваним рішенням податковим органом нараховано земельний податок. Крім того, рішення Дубровицької міської ради Рівненської області від 12.12.2016 №284 визнано протиправним та скасовано рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 16.03.2018 у адміністративній справі №560/1411/17. Разом з тим, таким судовим рішенням встановлено припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,41га., що розташована по АДРЕСА_1, за КП Дубровицьке ГРП . Таке право припинено на підставі рішення Дубровицької міської ради Рівненської області від 17.02.2016 №88. При цьому, земельний податок за вказану земельну ділянку за період з 01.01.2016 по 17.02.2016 (дата прийняття міською радою рішення №88) позивачем сплачено повністю. Відтак, оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягає скасуванню. Просили позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, надавши пояснення тотожні відзиву. Зокрема, вказала, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки податковим органом встановлено, що КП Дубровицьке ГРП заниження податкового зобов'язання з плати за землю за 2016 рік. Зазначила, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб'єкта речове право по КП Дубровицьке ГРП припинено на земельну ділянку площею 4,5561га (кадастровий номер НОМЕР_1) по АДРЕСА_2 (державний акт серії II РВ №001064 від 28.12.2001) - 20.02.2016. Таке право припинено на підставі рішення Дубровицької міської ради від 17.02.2016 №88 Про припинення права постійного користування земельними ділянками в межах м.Дубровиця . Разом з тим, рішенням Дубровицької міської ради від 12.12.2016 №284 Про внесення змін до рішення міської ради від 17.02.2016 №88 Про припинення прав постійного користування земельною ділянкою в межах м.Дубровиця в частині визнання державного акта серії II РВ №001064 від 28.12.2001 таким, що втратив чинність. Крім того, по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 1,4134га (кадастровий номер НОМЕР_2) КП Дубровицьке ГРП зміни до Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта не вносились. Таким чином, в порушення ст.274, п.286.4 ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України КП Дубровицьке ГРП не застосовано 12%, що призвело до заниження плати за землю на суму 891620,59грн. Вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 18.09.2017 по 22.09.2017 ГУ ДФС у Рівненській області, на підставі наказу від 15.09.2017 №1390 та направлення від 15.09.2017 №1275/17-00-14-03, проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП Дубровицьке ГРП з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати земельного податку за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за наслідками якої складено акт від 27.09.2017 №964/17-00-14-03/30132709.

Згідно з висновками вказаного акта перевірки, податковим органом встановлено заниження податкового зобов'язання з плати за землю за 2016 рік на суму 891620,59грн., в тому числі по періодах: за січень 2016 року - 117797,97грн., лютий 2016 року - 93157,46грн., березень 2016 року - 68066,52грн., квітень 2016 року - 68066,52грн., травень 2016 року - 68066,52грн., червень 2016 року - 68066,52грн., липень 2016 року - 68066,52грн., серпень 2016 року - 68066,52грн., вересень 2016 року - 68066,52грн., жовтень 2016 року - 68066,52грн., листопад 2016 року - 68066,50грн., грудень 2016 року - 68066,50грн.

Не погоджуючись з такими висновками акта перевірки позивачем було подано до контролюючого органу заперечення від 02.10.2017 №128, яке листом ГУ ДФС у Рівненській області від 06.10.2017 за №5649/10/17-00-14-03-06 залишено без задоволення а висновки акта перевірки від 27.09.2017 №964/17-00-14-03/30132709 - без змін.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.10.2017 №0007211403 про збільшення грошового зобов`язання із земельного податку на суму 1114525,74грн. (891620,59грн. - за основним платежем, 222905,15грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання до Державної фіскальної служби України скарги від 18.10.2017 №140, яку рішенням від 14.12.2017 №29963/6/99-99-11-03-01-25 залишено без задоволення, а оспорюване рішення - без змін.

Вважаючи таке рішення податкового органу протиправним, КП Дубровицьке ГРП звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платником податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту серії ІІ - РВ №001064 від 28.12.2001 у постійному користуванні КП Дубровицьке ГРП знаходиться, зокрема, земельна ділянка площею 4,5561га. з кадастровим номером НОМЕР_1, на якій розташовані комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_2.

11.12.2015 був укладений договір купівлі-продажу вказаного комплексу будівель та споруд КП Дубровицьке ГРП .

У зв'язку з відчуженням зазначеного комплексу будівель та споруд, позивачем 21.12.2015 було подано до Дубровицької міської ради нотаріально засвідчену заяву про відмову від права користування земельною ділянкою площею 4,5561 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та земельною ділянкою площею 1,41га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та які були надані КП Дубровицьке ГРП у постійне користування на підставі Державного акту серії ІІ - РВ №001064 від 28.12.2001, зареєстрований у книзі реєстрації №102.

Таким чином, КП Дубровицьке ГРП , на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2015, було відчужено комплекс будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянки площею 4,5561га з кадастровим номером НОМЕР_1.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Овдіюк Д.В.

За змістом статтей 125 і 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до ст.5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно зі ст.10 Закону №1952-IV, нотаріус є державним реєстратором.

Статтею 2 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287,6 статті 287 ПК платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 08.06.2016 у справі № 804/7668/15 та постанови Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 12.09.2017.

Згідно з п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки користування комплексом будівель та споруд неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов'язок щодо сплати сум податкових зобов'язань зі плати за землю виник у нового власника комплексу будівель та споруд не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою.

Крім того, згідно зі ст.142 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Так, 17.02.2016, Дубровицькою міською радою Рівненської області було прийнято рішення №88 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в межах м.Дубровиця та визнано Державний акт серії ІІ - РВ №001064 від 28.12.2001 таким, що втратив чинність.

Відтак, КП Дубровицьке ГРП , на виконання вказаного рішення фактично припинив, як право користування такою земельною ділянкою, так і нарахування та сплату земельного податку за неї.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на рішення Дубровицької міської ради Рівненської області від 12.12.2016 №284 Про внесення змін до рішення міської ради від 17.02.2016 №88 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в межах м.Дубровиця , яке було використано ГУ ДФС у Рівненській області при проведенні перевірки та, як наслідок, покладено в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що таке рішення органу місцевого самоврядування визнано протиправним та скасовано рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 16.03.2018 у адміністративній справі №560/1411/17. Рішення суду у даній справі набрало законної сили 17.04.2018.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що рішення від 12.12.2016 №284 (ні його проект), яке безпосередньо впливає на права та обов'язки позивача, КП Дубровицькому ГРП не надсилалось і позивачу нічого не було відомо про дане рішення до моменту податкової перевірки.

Крім того, вказаним судовим рішенням встановлено, що 17.02.2016 Дубровицькою міською радою прийнято рішення №88 про припинення КП Дубровицьке гуртово-роздрібне підприємство Рівненської обласної спілки споживчих товариств права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 4,5561га (згідно державного акту на право постійного користування II- РВ №001064 від 28.12.2001) та зараховано її до земель запасу житлової та громадської забудови на території Дубровицької міської ради. Визнано державний акт серії II- РВ №001064 від 28.12.2001, зареєстрований в книзі реєстрації під №102 таким, що втратив чинність. Рішенням Дубровицької міської ради №284 від 12.12.2016, внесено зміни до п.2 рішення Дубровицької міської ради від 17.02.2016 №88 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в межах м.Дубровиця та викладено в такій редакції: Визнати державний акт серії II - РВ №001064 від 28.12.2001, зареєстрований в книзі реєстрації під №102, таким, що втратив чинність в частині земельної ділянки №1 . Актом "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки "Кооперативного підприємства "Дубровицьке гуртово-роздрібне підприємство" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати земельного податку за 01.01.2016 по 31.12.2016 №964/17-00-14-03/30132709 від 27.09.2017, складеного Державною фіскальною службою України Головного управління ДФС у Рівненській області встановлено порушення: - ст.274.2, п.286.4 ст. 286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, КП Дубровицьке ГРП занижено плату за землю за 2016 рік на суму 891620,59грн. Із вказаного вбачається, що однією з підстав для нарахування вказаної суми було рішення Дубровицької міської ради №284 від 12.12.2016 Про внесення змін до рішення №88 від 17.02.2016 . Рішення Дубровицької міської ради від 17.02.2016 №88 є актом індивідуально-правового (ненормативного) характеру і на його підставі виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, на підставі якого в позивача виникли суб'єктивні права та обов'язки, які він і реалізовує, а тому з наведеного вище слідує, що орган місцевого самоврядування, який прийняв таке рішення, не може в односторонньому порядку його скасовувати. Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року (справа №21-38а15), а також в постановах від 18 листопада 2014 року (справа №21-438а14) та 4 червня 2013 року (справа №21-64а13). Беручи до уваги те, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення поза межами своїх повноважень і з порушенням вимог закону, таке не відповідає критеріям, встановленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, факт протиправності рішення Дубровицької міської ради Рівненської області від 12.12.2016 №284 Про внесення змін до рішення міської ради від 17.02.2016 №88 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в межах м.Дубровиця встановлено та підтверджено у судовому порядку, а тому в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України не потребує доказуванню.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання.

Положеннями статті 14 КАС України регламентовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу плати за землю в сумі 182789,97грн. за земельну ділянку площею 4,5561га, з кадастровим номером НОМЕР_1.

Крім того, суд приходить до висновку про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування позивачу земельного податку та штрафних санкцій за період з 18.02.2016 по 31.12.2016 в сумі 708830,62грн. за земельну ділянку площею 1,41га., що розташована по АДРЕСА_1, оскільки така земельна ділянка перебувала КП Дубровицьким ГРП на праві постійного користування згідно з Державним актом серії ІІ - РВ №001064 від 28.12.2001, який, в свою чергу, визнано таким, що втратив чинність на підставі рішенням Дубровицької міської ради Рівненської області від 17.02.2016 №88. Відтак, право постійного користування земельною ділянкою площею 1,41га., що розташована по АДРЕСА_1, - також припинено.

Викладене встановлено рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 16.03.2018 у адміністративній справі №560/1411/17. Згідно з яким землекористувач Кооперативне підприємство Дубровицьке гуртово-роздрібне підприємство Рівненської обласної спілки споживчих товариств, відмовилось від права користування земельною ділянкою площею 1,41га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, користування якою здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею РВ №001064 виданого 28.12.2001 року Дубровицькою міською радою народних депутатів. Відповідно до п.а ст.141 Земельного Кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Відповідно до ст.142 Земельного Кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Таким чином, позивачем було здійснено всі передбачені законодавством необхідні дії припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу плати за землю в сумі 708830,62грн. за земельну ділянку площею 1,41га, оскільки з моменту прийняття рішення Дубровицької міської ради від 17.02.2016 №88, у позивача відсутнє зобов'язання щодо нарахування та сплати земельного податку у розмірі 12% за таку земельну ділянку.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України).

Згідно з п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем земельний податок за вказану земельну ділянку за період з 01.01.2016 по 17.02.2016 (дата прийняття міською радою рішення №88) сплачено повністю. Вказане підтверджується бухгалтерську довідку від 23.07.2018 №137 з додатками, згідно з якою земельний податок за січень 2016 року в сумі 68066,52 грн. та за 17 днів лютого 2016 року в сумі 39901,06грн. сплачено КП Дубровицьким ГРП шляхом коригування попередньо узгоджених і оплачених сум, та подання уточненої декларації від 08.08.2017, з послідуючою доплатою різниці та самостійною сплатою штрафних санкцій в сумі 2830,63грн.

Оплата вищезазначених сум земельного податку за період з 01.01.2016 по 17.02.2016 представником відповідача у судовому засіданні не заперечувалося.

У суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а відтак, в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України, такі обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, нарахування позивачу земельного податку та штрафних санкцій за період 01.01.2016 по 17.02.2016 за земельну ділянку площею 1,41га., що розташована по АДРЕСА_1 є безпідставним, необґрунтованим та протиправним.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів правомірності свого рішення, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Кооперативного підприємства "Дубровицьке гуртово-роздрібне підприємство" (вул. Залізнична, 1, м. Дубровиця, Дубровицький р-н., Рівненська обл., 34100, ЄДРПОУ 30132709) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0007211403 від 06.10.2017.

Стягнути на користь Кооперативного підприємства "Дубровицьке гуртово-роздрібне підприємство" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 16717 (шістнадцять тисяч сімсот сімнадцять гривень) 89 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.