Рішення

від 26.06.2018 по справі 804/2607/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Справа № 804/2607/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БАРС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю БАРС (далі - ТОВ БАРС , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш №0035781228 від 31.10.2017 року.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку позивача з питання порушення терміну сплати (перерахування) орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, за результатами якої складено акт №16023/04-36-12-28-09/20217003 від 12.10.2017 року. На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0035781228 від 31.10.2017 року, яким до ТОВ БАРС застосовано штраф у розмірі 8979,87 грн. за порушення сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати в сумі 44 899,24 грн. за 2015 рік. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у позивача відсутній обов'язок по сплаті орендної плати за землю за 2015 рік у сумі 44 899,24 грн. Так, позивач вказує, що обов'язок зі сплати орендних платежів припинився для позивача в лютому 2015 року внаслідок закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки. У зв'язку з допущенням помилки у податковій звітності, позивачем 19.02.2016 року подано уточнюючий розрахунки до податкової декларації з плати за землю (орендної плати) за 2015 рік. Таким чином, остаточно визначена позивачем сума орендної плати за землю за 2015 рік становить 19 346, 97 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач подав до ДПІ уточнюючу декларацію за 2015 рік від 26.02.2016 року, якою самостійно визначив суму грошового зобов'язання до сплати в розмірі 125 198,23 грн., проте сплатив вказану суму 05.09.2016 року, тобто з порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що у лютому 2015 року ТОВ БАРС подано декларацію з орендної плати за землю за 2015 рік, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 144267,33 грн. Після виявлення помилки, позивач 19.02.2016 року подав уточнюючу декларацію, у якій відкориговані показники за 2015 рік, шляхом зменшення суми на 124921,06 грн. орендної плати за землю, внаслідок чого розмір правильної розрахованої суми податкового зобов'язання склав 19346,27 грн. В подальшому, внаслідок технічної помилки, 23.02.2016 року повторно подано уточнюючу декларацію з орендної плати за землю за 2015 рік, якою зменшено суму податкового зобов'язання на 125 198,23 грн. З метою виправлення технічної невідповідності, 26.02.2016 року позивачем подано уточнюючу декларацію з орендної плати за землю за 2015 рік, якою збільшено податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2015 рік на 125198,23 грн. Таким чином, сума орендної плати за 2015 рік не змінилась.

15.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.05.2018 року для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

25.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.06.2018 року для надання додаткових доказів.

06.06.2018 року перенесено розгляд справи на 14.06.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондар М.В. у відрядженні.

14.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.06.2018 року.

В судовому засіданні 26.06.2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов. Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ БАРС з питання порушення терміну сплати (перерахування) земельного податку та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

За результатами перевірки складено акт №16023/04-36-12-28-09/20217003 від 12.10.2017 року.

Висновком камеральної перевірки встановлені порушення ТОВ БАРС термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, зокрема, з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

На підставі акту перевірки відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0035781228 від 31.10.2017 року, яким позивача зобов'язано сплатити суму штраф (20%) у розмірі 8979,87 грн. за порушення сплати грошового зобов'язання з орендної плати за 2015 рік у розмірі 44899,24 грн. (а.с.8).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998р. №161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У розумінні пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПК України.

Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктами 288.2-288.4 ст.288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Судом встановлено, що відповідно до договору орендної земельної ділянки №02330 від 13.05.2005 року ТОВ БАРС орендувало земельну ділянку площею 0,3405 га., яка була надана на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.02.2005 року №490-17/IV. Відповідно до пункту 2.1 договір укладено на строк до 25.02.2015 року (а.с. 16-18).

12.02.2015 року позивач подав до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 144268,34 грн. (а.с.23-26).

Податковим органом прийнято декларацію від 12.02.2015 року №9013627187, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.22).

При подані декларації з плати за землю за 2015 рік ТОВ БАРС не було враховано, що строк дії договору оренди земельної ділянки №02330 від 13.05.2005 року закінчився 25.02.2015 року.

Так, у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 року у справі №804/3270/17 встановлено, що договір оренди земельної ділянки №02330 від 13.05.2005 року є припиненим з 25.02.2015 року та строк дії договору продовжено не було. У ТОВ БАРС з 25.02.2005 року взагалі відсутній обов'язок по сплаті орендної плати за землю.

Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

19.02.2016 року позивач подав до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій виправлено показники, а саме зменшено розмір орендної плати на 124921,06 грн., внаслідок чого розмір правильно розрахованої суми податкового зобов'язання склав 19346,97 грн. (а.с.28-29).

Податковим органом прийнято декларацію від 19.02.2016 року №9275841105, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.27).

23.02.2016 року позивач подав уточнюючу декларацію №9275950925 з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій зменшив податкові зобов'язання з орендної плати на суму 125198,23 грн.(а.с.83-85).

Податковим органом прийнято декларацію від 23.02.2016 року №9275950925, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.86).

26.02.2016 року позивачем було виявлено, що на особовому рахунку зареєстровано дві уточнюючі декларації, які подані 19.02.2016 року та 23.02.2016 року, якими занижено податкове зобов'язання двічі.

Тому, ТОВ БАРС 26.02.2016 року подано уточнюючу декларацію №9276120393 з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій збільшено податкові зобов'язання з орендної плати на суму 125198,23 грн. (а.с.87-89).

Податковим органом прийнято декларацію від 26.02.2016 року №9276120393, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.90).

ТОВ БАРС звернулось з листом від 21.03.2016 року до начальника Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило анулювати уточнюючі податкові декларації №9275950925 від 23.02.2016 року і №9276120393 від 26.02.2016 року.

Листом від 31.03.2016 року №3712/10/04-03-08-02-12 Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що подані уточнюючі податкові декларації 19.02.2016 року, 23.02.2016 року та 26.02.2016 року вбачаються як три самостійні, а не подвоєні декларації, тому підстави для невизнання податкової звітності відсутні.

Таким чином, позивачем після виявлення факту помилкового подання податкової декларації з орендної плати за землю за 2015 рік від 23.02.2016 року, наступною податковою декларацією з орендної плати за землю за 2015 рік від 26.02.2016 року виправлені допущені помилки.

Отже, остаточною сумою грошового зобов'язання відповідно до декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, яка подана 19.02.2016 року (№9275841105) є 19346,97 грн. за січень-лютий 2015 року.

Судом встановлено, що позивачем сплачено самостійно визначену суму грошового зобов'язання в розмірі 19346,97 грн. - 05.09.2016 року (а.с.30), тобто із затримкою більше ніж на 30 календарних днів.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах :

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За зазначене порушення до позивача було застосовано відповідний штраф податковим повідомленням-рішенням форми Ш від 14.09.2016 року №0007621203, яке було предметом оскарження у адміністративній справі №804/3270/17 (а.с.34-39).

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 8979,87 грн. за несвоєчасно сплачене грошове зобов'язання по орендній платі за землю за 2015 рік у розмірі 44899,24 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0035781228 від 31.10.2017 року підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати в розмірі 1762 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БАРС (адреса: 51934, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Миру, 25; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20217003) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 року №0035781228, видане Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БАРС за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 06.07.2018 року.

Суддя ОСОБА_1