Рішення

від 25.07.2018 по справі 820/4595/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 липня 2018 р. № 820/4595/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представників позивача Орел В.В., Костромицької І.В.

представника відповідача Перепилиці Г.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватне підприємство "Екойл" (вул. Привокзальна, буд. 19,с. Безпалівка, Зміївський район, Харківська область,63450, код ЄДРПОУ34707939) до Головне Управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ39779919) про скасування постанов,-

встановив

Позовні вимоги заявлені до Головного управління держпраці у харківській області про скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0196/22/АВ/ТД від 03.05.2018 року, відповідно до якої на ПП "Екойл" (ЄДРПОУ 34707939) накладено штраф у розмірі 111690,00 гривень; скасування постанову Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК/0196/22/АВ/МГ від 03.05.2018 року, відповідно до якої на ПП "Екойл" (ЄДРПОУ 34707939) накладено штраф у розмірі 37230,00 гривень;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови є протиправними у зв'язку із чим підлягають скасуванню. Представники позивача у судове засідання прибули, підтримали доводи, викладені у позовній заяві та просили задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував, підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцями відповідача проведено інспекційне відвідування ПП Екойл за наслідками якого складений Акт № ХК0196/22/АВ від 20.04.2018 року, в якому в т.ч. зафіксовано порушення ч.ч.1,3 ст.24 КЗпП України в частині не укладення трудових договорів з працівниками та допущення останніх до роботи без укладання договору, оформленого відповідним наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення державних фіскальних органів про прийняття працівника на роботу, ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року № 108/95-ВР в частині нездійснення індексації заробітної плати

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0196/22/АВ/ТД від 03.05.2018 року, відповідно до якої на ПП "Екойл" (ЄДРПОУ 34707939) накладено штраф у розмірі 111690,00 гривень; № ХК/0196/22/АВ/МГ від 03.05.2018 року, відповідно до якої на ПП "Екойл" (ЄДРПОУ 34707939) накладено штраф у розмірі 37230,00 гривень.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017 року (далі по тексту - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення встановлено, що Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням. законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі по тесту - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі по тексту - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.

Суд не приймає до уваги посилання представників позивача порушення, що стосуються проведення перевірки позивача, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10 за позовом ТОВ Foods and Goods L.T.D. , підконтрольний суб'єкт, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки позивач може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе.

З вищевказаного акту інспекційного відвідування №ХК0196/22/АВ вбачається, що перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи позивача, який допустив державного інспектора праці до проведення контрольного заходу (інспекційного відвідування), надав письмове пояснення, отримав копію акту, жодних зауважень стосовно проведення перевірки не висловив .

Щодо суті виявлених під час проведення перевірки порушень та застосованих на їх підставі штрафів, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 21, ст.23 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Висновок про не укладення трудових договорів з працівниками, відповідачем здійснено на підставі того, що гр. ОСОБА_4, перебуваючи у сторожці, яка належить підприємству позивача, виконував дії характерні для працівників під час обідньої перерви та відповідно надав письмові пояснення, у яких в першу чергу зазначив, що він працює на ПП Екойл .

З цього приводу суд зауважує, що допитаний в якості свідка гр.. ОСОБА_4, пояснив суду, що на момент проведення перевірки в трудових відносинах з позивачем не перебував, на той момент він прийшов тільки дізнатися щодо роботи охоронця та відповідно перебував у комірці в очікуванні керівництва фірми, після чого вирішив не укладати жодних угод з підприємством. Аналогічні за змістом пояснення під час перевірки надані і керівником позивача, про що міститься відповідна відмітка в акті перевірки (а.с.28).

Суд зазначає, що перебування гр. ОСОБА_4 на території підприємства не доводить факту виконання ним трудових обов'язків, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні в силу положень ст.77 КАС України не доведено правомірності висновку про недотримання позивачем вимог ст.21 КЗпП України в частині допущення до роботи працівників без укладання трудових договорів, а отже позовні вимоги про скасування постанови №ХК0196/22/АВ/ТД від 03.05.2018 року є такими, що підлягають задоволенню.

Як на підставу задоволення позовної вимоги про скасування постанови № ХК/0196/22/АВ/МГ від 03.05.2018 року позивач послався на невідповідність вказаного рішення вимогам законодавства щодо змісту та форми, оскільки вказане рішення містить у собі посилання на відсутні частини статті 95 КЗпП України та приписи ст.265 КЗпП України, які не стосуються спірних правовідносин.

Проте суд не погоджується з такою позицією позивача з огляду на те, що приписами статті 33 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Також, відповідно до п. 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 індекс споживчих цін для такого працівника обчислюють із наступного місяця за місяцем останнього підвищення окладу за його посадою.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки, судом встановлено, що за результатами дослідження відомостей нарахування заробітної плати за грудень 2017 року виявлено не нарахування та невиплата директору підприємства індексації заробітної плати за грудень 2017 року у розмірі 56,38 грн. Вказана обставина в судовому засіданні представниками позивача не заперечувалася.

Суд не приймає посилання позивача на невірне визначення норми права на підставі якої до підприємства застосовано штрафну санкцію, оскільки саме абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що штраф накладається у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Суд також зауважує, що досліджена в судовому засіданні постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.05.2018 року № ХК0196/22/АВ/МГ містить посилання на приписи ст.33 Закону України Про оплату праці , детальний опис порушення, що дозволяє ідентифікувати його, отже помилкове посилання відповідача на ч.6 ст.95 КЗпП України, замість ч.5 не спростовує встановлених під час проведення перевірки порушень, тоді як технічна помилка у складанні постанови не є підставою для її скасування.

Відповідно до ст. ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0196/22/АВ/ТД від 03.05.2018 року, відповідно до якої на ПП "Екойл" (ЄДРПОУ 34707939) накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Стягнути на користь ПП "Екойл" (ЄДРПОУ 34707939) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області ( ЄДРПОУ 39779919) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп.

Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У повному обсязі рішення виготовлено 06.08.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.