Рішення

від 06.08.2018 по справі 821/1114/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1114/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти в особі директора ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови № ХС1482/509/АВ/П/ІП-ФС від 18.05.2018 року,

встановив:

Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області № ХС1482/509/АВ/П/ІП-ФС від 18.05.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в результаті проведення інспекційного відвідування центру було складено акт № ХС 1482/509/АВ від 27.04.2018 р., яким встановлено порушення ст. 98 КЗпП України та ч. 1 ст. 13 ЗУ Про охорону праці . На підставі вказаного акту, був винесений припис про усунення виявлених порушень. 18.05.2018 р. першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області винесена оскаржувана постанова, якою на позивача накладено штраф у розмірі 3723,00 грн. Постанова мотивована тим, що провідному спеціалісту ОСОБА_2 при встановленні посадового окладу з 01.05.2016 р. по 01.09.2017 р. не враховано додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів у розмірі 1,5, чим порушено вимоги п. 2.1 Постанови КМУ № 985 від 18.11.2015 р. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки пп. 1 п. 2 Постанови КМУ № 985, директорові центру оцінювання надано право у межах фонду заробітної плати установлювати працівникам додатковий коефіцієнт. Позивач зазначає, що застосування цього коефіцієнту є правом роботодавця, а не його обов'язком. Правом щодо підвищення посадового окладу ОСОБА_2 директор не скористався, оскільки даний працівник не належним чином виконував свої посадові обов'язки і його кваліфікація є такою, що він не заслуговує на застосування коефіцієнту. Під час виконання своїх обов'язків, ОСОБА_2 не міг виконати доручені йому за фахом завдання, що потребувало залучення інших, більш досвідчених працівників. В роботі був неуважний, часто допускав помилки. З огляду на таке, йому доручалась робота, що не несла великої відповідальності, або ж здійснювалась під контролем. Позивач наголошує на тому, що ним правомірно та обґрунтовано не застосовувався додатковий коефіцієнт підвищення посадового окладу цього працівника.

Відповідно до змісту відзиву, що надійшов до суду від відповідача, останнім позовні вимоги не визнаються з огляду на наступне. На підставі звернення ОСОБА_2 було проведене інспекційне відвідування Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти, яким встановлено, що провідному спеціалісту відділу інформаційних технологій ОСОБА_2 при встановленні посадового окладу з 01.05.2016 р. по 01.09.2017 р. не враховано додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів - 1,5, чим порушено п. 2.1 Постанови КМУ № 985. Відповідач зазначає, що відповідно до Постанови КМУ № 985 від 18.11.2015 р. коефіцієнт в розмірі 1,5 застосовується саме до окладу (основної заробітної плати) в межах фонду заробітної плати та не носить персоналізований характер, а стосується всіх працівників певних професій. Вважає позов необгрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

05.07.2018 р. ухвалою суду у справі відкрито спрощене провадження та призначене судове засідання на 02.08.2018 р.

У судове засідання сторони не зявились, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Із урахуванням того, що належним чином повідомлені учасники справи не з'явились у судове засідання на визначену дату та час, позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Судом встановлені наступні обставини справи.

30.03.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держпраці у Херсонській області зі скаргою, в якій просив провести перевірку Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти, у зв'язку із тим, що йому у період з 17.02.2015 р. до 30.03.2018 р. не нараховувався додатковий коефіцієнт підвищення посадового окладу - 1,5, що встановлений Постановою КМУ № 985 від 18.11.2015 р. "Про упорядкування умов оплати праці працівників Українського центру оцінювання якості освіти та регіональних центрів оцінювання якості освіти" (далі - Постанова КМУ № 985).

На підставі наказу ГУ Держпраці у Херсонській області № 312 від 10.04.2018 р. та направлення № 400 від 10.04.2018 р., проведено інспекційне відвідування Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти, для перевірки: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин; оплати праці; гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.

В результаті інспекційного відвідування складено акт № ХС 1482/509/АВ від 27.04.2018 р., яким зафіксовано, що провідному спеціалісту відділу інформаційних технологій ОСОБА_2 при встановленні посадового окладу з 01.05.2016 р. по 01.09.2017 р. не враховано додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів - 1,5, чим порушено вимоги п. 2.1 Постанови КМУ № 985.

27.04.2018 р. винесено припис про усунення виявлених порушень № ХС 1482/509/АВ/П, яким зобов'язано директора Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти ОСОБА_1 усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення, а саме ст. 98 КЗпП України, ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про оплату праці" № 108.

Постановою про накладення штрафу № ХС1482/509/АВ/П/ІП-ФС від 18.05.2018 р. накладено на Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти штраф у розмірі 3723 грн. за порушення вимог п. 2.1 Постанови КМУ № 985.

На підставі наданих суду штатних розписів за 2016 - 2017 р. та наказу № 16-зп від 29.04.2016 р. про встановлення посадових окладів з 01.05.2016 р. провідним спеціалістам відділу інформаційних технологій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлені посадові оклади у розмірі 4400 грн. (з 2017 р. збільшено до 5966 грн.), провідному спеціалісту того ж відділу ОСОБА_2 у розмірі 2933 грн. (з 2017 р. збільшено до 3977 грн.), вказане, також, не спростовується сторонами у справі.

Позивач вважає, що застосування цього коефіцієнту є правом роботодавця, а не його обов'язком, про що зазначено в Постанови КМУ № 985. . Крім того, зазначає, що даний працівник неналежним чином виконував свої посадові обов'язки, що в свою чергу негативно впливало на кінцевий результат професійної діяльності, і як наслідок, відсутність підстав для нарахування цього коефіцієнту.

Відповідач не згоден із такою позицією позивача, оскільки вважає, що роботодавець може скасовувати або зменшувати надбавки за особливий характер роботи або за складність, напруженість у роботі, а коефіцієнт в розмірі 1,5 застосовується саме до окладу (основної заробітної плати) та не носить персоналізований характер, а стосується всіх працівників певних професій.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача у справі, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів (ст. 98 КЗпП України).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95 - ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 15 цього ж Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Постановою КМУ № 985 (пп. 1 п. 2) директорові Українського центру оцінювання якості освіти та директорам регіональних центрів оцінювання якості освіти у межах фонду заробітної плати надано право установлювати працівникам, які виконують роботу у сфері інформаційних технологій, відповідно до посадових інструкцій під час визначення максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати) - додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів - 1,5.

Аналізуючи припис вищезгаданої постанови можна зробити висновок, що позивач у справі не зобов'язаний устанавлювати додатковий коефіцієнт абсолютно усім працівникам певних професій, як зазначає відповідач, він наділений таким правом, тобто за своїм власним переконанням може застосувати або не застосувати таку надбавку.

Щодо обгрунтувань відповідача, що зазначений коефіцієнт не носить персоналізований характер, а стосується всіх працівників певних професій, суд зазначає, що такий висновок є не обгрунтованим, без посилань на норми права, а в Постанові КМУ № 985 такі приписи відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Суд вважає, що невстановлення зазначеного коефіцієта ОСОБА_2 жодним чином не порушує його права, оскільки він отримує заробітну плату в розмірі не меншому від мінімальної з урахуванням обов'язкових доплат визначепних законодавством.

Враховуючи, що судом задоволені вимоги позивача в повному обсязі, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 242 - 245 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти (місцезнаходження: вул. Потьомкінська, 96, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 39458040) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (місцезнаходження: вул. Горького, 8, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 39792699) про визнання протиправною та скасування постанови № ХС1482/509/АВ/П/ІП-ФС від 18.05.2018 року, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області № ХС1482/509/АВ/П/ІП-ФС від 18.05.2018 року про накладення на Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти штрафу у розмірі 3723,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області (місцезнаходження: вул. Горького, 8, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 39792699) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти (місцезнаходження: вул. Потьомкінська, 96, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 39458040) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 10.4.1