Постанова

від 01.08.2018 по справі 808/3386/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" серпня 2018 р. справа №808/3386/17 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 р. (суддя Прасов О.О., м. Запоріжжя)

у справі №808/3386/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2017:

1) №0013781417, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 357400 грн., у тому числі: 285920 грн. - за податковими зобов'язаннями та 71480 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) №0013791417, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 11353 грн.;

3) №0013801417, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 382921 грн. 25 коп., у тому числі: 306337 грн. - за податковими зобов'язаннями та 76584 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що податкові повідомлення-рішення №0013781417, №0013791417, №0013801417 від 18.10.2017 прийняті відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, тому є правомірними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд, приймаючи рішення, посилається на вирок Подільського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року (справа №758/5160/15-к) (далі - Вирок). Проте, Вирок винесений відносно ОСОБА_1 Суд першої інстанції у рішенні вказує, що від імені ОСОБА_1, як службової особи ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" складалися угоди та первинні документи щодо реалізації товарів, робіт, послуг, документи податкової звітності.

Відповідно до наданих до суду договорів та первинних документів щодо господарських відносин між ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" та позивачем, документи від імені ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" підписував директор ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" ОСОБА_2, а не ОСОБА_1

Таким чином, у вироку не з'ясовані питання щодо неправомірності в діяннях директора ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" Борейко В Б. у відношенні з ТОВ "Південь-Буд".

Таким чином, Вирок відповідно до положень ч.6 ст. 78 КАС України не можливо було використовувати в якості підстав обґрунтування судом свого рішення стосовно ТОВ "Південь-Буд".

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 802/1853/16-а від 27 лютого 2018 року "сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, в наслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили".

До матеріалів справи позивачем надані письмові докази (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які були отримані ним на його вимогу від ТОВ "Торгівельно- промислова група "Формула", який є виробником товару (пластикові труби), на підтвердження факту купівлі товару ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" у ТОВ "Торгівельно-промислова група "Формула".

В матеріалах справи наявні паспорта якості та сертифікати відповідності на товар, товарно-транспортні накладні щодо його перевезення.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У своєму рішенні суд першої інстанції посилається як на доказ на протокол допиту ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Порядок допиту свідка регламентовано статтею 212 КАС України.

У своєму рішенні суд зазначає, що позивачем не надано доказів наявності складських приміщень (власних або орендованих) у м. Молочанськ Токмацького району Запорізької області і зазначає про "дефекти", на думку суду, у складених товарно-транспортних накладних щодо зазначення в розділі пункту розвантаження лише м. Токмак.

Під час слухання справи питання щодо наявності складських приміщень у м. Молочаньску та "дефектності" товарно-транспортних накладних взагалі не розглядалося судом.

Проте, предметом перевезення були пластикові труби, які відразу направлялися на будівельні майданчики (які територіально розташовані між м. Молочанськ та м. Токмак, відбувалося будівництво каналізаційного колектора), де і розвантажувалися.

Позиція суду першої інстанції не враховує господарські та економічні реалії щодо ведення господарської діяльності з будівництва, коли будівельні матеріали розвантажуються безпосередньо на будівництві, а не на складі. Матеріали справи свідчать, що товар закуповувався для будівництва, а не для перепродажу його позивачем.

Суд першої інстанції неправильно застосовує приписи ст. 4. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначаючи, що документи між ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" та позивачем складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку фінансової звітності - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Принцип превалювання (переваги) сутності над формою передбачає, що операції повинні обліковуватись таким чином, щоб відобразити їх економічний зміст, а не юридичну форму, тобто перед бухгалтером стоїть завдання показати, насамперед, як певна операція впливає на цінності підприємства, а не які при цьому виникають права і зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинні документи, надані позивачем, підтверджують зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Позивач виконує приписи цього пункту.

В матеріалах справі містяться документи щодо перевезення товару (товарно-транспортні накладні), його оплати та використання товару в господарській діяльності позивача (будівництво каналізаційного колектора).

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

Відповідач надіслав до апеляційного осуду письмовий відзив, в якому зазначає, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем норм ПК України.

Перевірка проводилась виключно з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" за період з 01.10.2014 по 31.12.2014.

Щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", то перевіркою встановлено, що позивач (Покупець) уклав договір з ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" (Продавець) від 01.10.2014р. на постачання товару відповідно до специфікації.

Отримана податкова інформація №384/7/26-52-22-04-19 від 21.01.2015 від Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", відповідно до якої ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" перебуває у стані "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" не маючи в наявності будь-яких основних фондів, трудових ресурсів реалізовував товар.

Від ВПМ Мелітопольської ОДПІ отримана інформація відповідно до листа від 30.03.15р. №6785/7/08-32/07-07 щодо отримання на запит від ОУ ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС м. Києва протоколу опитування засновника ОСОБА_1, який пояснив про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", що він не знайомий з керівником ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" ОСОБА_2 та що два місяці перебував на стаціонарному лікуванні у туберкульозному відділенні Київської районної клінічної лікарні та не перебував на посаді зазначеного суб'єкта господарської діяльності та не реєстрував його.

Всі первинні документи від імені ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" по господарським операціям з позивачем були підписані керівником ОСОБА_2

Отже, виходячи з викладених фактів, бази даних АС "Податковий блок", у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Інтер-Буд- Сервіс" в розумінні п.198.1 ст.198 ПК України.

Крім того, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень Подільським районним судом м. Києва ухвалено вирок від 27.05.2015 р. по справі №758/5160/15-к, яким ОСОБА 2 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України (вирок набрав законної сили 27.06.2015 р.).

У вказаному вироку зазначено, що: "...Таким чином, ОСОБА 2 будучи засновником фіктивного підприємства - ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39119445), в період часу з 08.08.2014 по 04.03.2015, забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, складанні від його імені як службової особи ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39119445) фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності, з наступними юридичними особами: ... ТОВ "ПІВДЕНЬ-БУД" код ЄДРПОУ 37218085...".

Оскільки період взаємовідносин позивача з ТОВ "Інтер-Буд-Сеувіс" - фіктивним підприємством, а саме жовтень-грудень 2014 року, співпадає з періодом у вироку з 08.08.2014 р. по 04.03.2015 р., то фактичного здійснення господарської операції з придбання позивачем товарів та послуг безпосередньо у контрагента не було. Відповідні первинні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків як позивача, так і його контрагента.

Виходячи з відсутності документів, що підтверджують придбання позивачем продукції, дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень є такими, що відповідають приписам діючого законодавства.

Просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу позивача підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 11.09.2017 по 15.09.2017 ГУ ДФС в Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Південь-Буд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість за жовтень 2014 року, листопад 2014 року та грудень 2014 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", за результатами якої складено акт №534/08-01-14-17/37218085 від 22.09.2017.

Відповідно до висновків акта перевірки №534/08-01-14-17/37218085 від 22.09.2017 перевіркою встановлено наступні порушення:

1) п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету на суму 285920 грн. за 2014 рік;

2) п.185.1 ст.185, ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 306337 грн., в т.ч.: за жовтень 2014р. - 90398 грн., за листопад 2014р. - 98661 грн., за грудень 2014р.- 117278 грн.;

3) п.185.1 ст.185, ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення по податку на додану вартість за грудень 2014р. - 11353 грн.

За результатом розгляду акта перевірки №534/08-01-14-17/37218085 від 22.09.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області 18.10.2017 прийнято щодо ТОВ "Південь-Буд" податкові повідомлення-рішення:

1) №0013781417, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 357400 грн., у тому числі: 285920 грн. - за податковими зобов'язаннями, 71480 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) №0013791417, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість (за Податковою декларацією з податку на додану вартість №9088350092 від 07.05.2015 за звітний період грудень 2014 року) на суму 11353 грн.;

3) №0013801417, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 382921 грн. 25 коп., у тому числі: 306337 грн. - за податковими зобов'язаннями, 76584 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позову, оскільки:

- документально не доведено використання позивачем придбаного у ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" товару у власній господарській діяльності;

- до суду позивачем не надано доказів наявності складських приміщень (власних або орендованих) у м.Молочанськ Токмацького району Запорізької області;

- позивач не обґрунтував в який спосіб здійснювалось оприбуткування ТОВ "Південь-Буд" придбаного у ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" товару, яким чином отримувались документи аналітичного обліку запасів для їх подальшого синтетичного віднесення на відповідні рахунки (субрахунки) бухгалтерського обліку, оскільки надані до суду рукописні оборотна відомість за 2014р. та відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками по рахунку 63 такої інформації не містять;

- позивач, наполягаючи на використанні придбаних у ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" матеріалів під час виконання робіт з "Будівництва напірного каналізаційного колектора м.Молочанськ" не надав до суду: лімітно-забірних карток (форми №М-8 та М-9, М-28 та М-28а), накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11), інших документів, передбачених наказом Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996, для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям;

- з урахуванням приписів ст. 44 ПК України документально не підтверджено формування ТОВ "Південь-Буд" податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат по операціям з ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" у періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі;

- товари, зазначені в документах ТОВ "Південь-Буд" стосовно використання товарів у будівництві, могли бути фактично і поставленими, але первинні документи не свідчать, що вони є саме товарами, придбаними позивачем у ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", а, отже, відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з цим контрагентом є необґрунтованим;

- виписані ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" податкові накладні з урахуванням інших документів, обставин здійснення оподатковуваних операцій, на думку суду, не надають право ТОВ "Південь-Буд" на формування податкового кредиту за операціями з цими контрагентами у відповідні податкові періоди;

- вироком Подільського районного суду м.Києва від 27.05.2015 по справі №758/5160/15-к (набрав законної сили 27.06.2015), яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 29.04.2015 між ОСОБА_1 та прокурором, та визнано винуватим ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України. У вироку Подільського районного суду м.Києва від 27.05.2015 у справі №758/5160/15-к зазначено: "… Таким чином, ОСОБА_1 будучи засновником фіктивного підприємства - ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39119445), в період часу з 08.08.2014 по 04.03.2015, забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, складанні від його імені як службової особи ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39119445) фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності, з наступними юридичними особами: … ТОВ "ПІВДЕНЬ-БУД" код ЄДРПОУ 37218085; … Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, що вразились у пособництві фіктивному підприємництві, тобто у сприянні придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), шляхом надання засобів, з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. …";

- відповідно до копії пояснення, протоколу допиту ОСОБА_1 він не знає хто такий ОСОБА_2 і чи був він керівником ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс".

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до акта перевірки №534/08-01-14-17/37218085 від 22.09.2017 р. на підставі аналізу господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" за договором поставки від 01.10.2014 року №05/14 відповідач дійшов висновку про:

- заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 285920 грн.;

- завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 11353 грн.;

- заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 306337 грн.

Зазначені висновки мотивовані тим, що:

- відповідно до податкової інформації №384/7/26-52-22-04-19 від 21.01.2015 від Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" перебуває у стані "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;

- ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" було створено видимість господарських операцій без наміру їх реального здійснення шляхом документування операцій з купівлі-продажу невідповідних придбаних та проданих ТМЦ. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", не маючи в наявності будь-яких основних фондів, трудових ресурсів, реалізовував товар;

- від ВПМ Мелітопольської ОДПІ отримана інформація згідно листа від 30.03.2015 №6785/7/08-32/07-07 щодо отримання на запит від ОУ ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС м.Києва протоколу опитування засновника ОСОБА_1, який пояснив про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", що він не знайомий з керівником ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" ОСОБА_2, не перебував на посаді зазначеного суб'єкта господарської діяльності та не реєстрував його. Всі первинні документи від імені ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" по господарським операціям з ТОВ "Південь-Буд" були підписані керівником ОСОБА_2;

- відповідно аналізу АС результатів співставлення ПК та ПЗ встановлено, що в переліку постачальників ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" є ТОВ "ТПГ "Формула". Різниця в ціні по ланцюгу постачання складає 106,67 грн. та 156,89 грн. (ціна поставки від ТОВ "ТПГ "Формула" складає 176 грн., 258,85 грн. від ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" - 282,67 грн., 415,74 грн.). Загальна сума поставки від ТОВ "ТПГ "Формула" за жовтень та грудень 2014р. складає 1201747 грн., від ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" до ТОВ "Південь-Буд" за відповідні періоди 1906131 грн. Тобто різниця в ланцюгу постачання в ціні поставки склала 704384 грн., в т.ч. ПДВ 117397 грн.;

- надані до перевірки ТОВ "Південь-Буд" копії первинних бухгалтерських документів щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" не підтверджують реальність здійснення господарських операцій з поставок та не спричинили реального настання юридичних наслідків, складено від імені юридичної особи, яку створено без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та сплати податків.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду..

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому з урахуванням норм ст. 61 та ст. 44 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

01.10.2014 між ТОВ "Південь-Буд" (покупець) та ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" (постачальник) укладено Договір поставки №05/14, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар партіями у власність згідно Специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п.1.2 Договору поставки №05/14 від 01.10.2014 найменування, асортимент, упаковка, кількість, ціна одиниці і загальна вартість товару узгоджується сторонами в окремій Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Як зазначено у п.5.2 Договору поставки №05/14 від 01.10.2014 постачання товару супроводжується передачею покупцю видаткової накладної постачальника.

У п.5.3 Договору поставки №05/14 від 01.10.2014 зазначено, що місце поставки (передачі) товарів узгоджується сторонами окремо в Специфікаціях на кожну партію товару.

У доданій до Договору поставки №05/14 від 01.10.2014 Специфікації №1 від 01.10.2014 (Додаток №1 до Договору) зазначено, що місцем поставки є склад покупця за адресою: м.Молочанськ Токмацького району Запорізької області.

На підтвердження виконання умов договору поставки №05/14 від 01.10.2014 позивачем надано: видаткові накладні, виписані ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс"; товарно-транспортні накладні (в яких вантажовідправником зазначено ТОВ "Торгівельно-промислова група "Формула", а пунктом розвантаження - м.Токмак, без визначення вулиці або будь-якої іншої локації); платіжні доручення, отримувачем платежу за якими є ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс"; акти приймання виконаних будівельних робіт Форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрати Форми КБ-3, підсумкові відомості ресурсів, підписані замовником робіт - Виконавчим комітетом Молочанської міської ради.

Позивачем надано до суду податкові накладні, використані для формування податкового кредиту, підписані керівником ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" ОСОБА_2

В акті перевірки №534/08-01-14-17/37218085 від 22.09.2017 відповідачем зазначено, що відповідно наданих ТОВ "Південь-Буд" документів встановлено, що труби, придбання яких оформлено від ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", використана під час будівництва напірного каналізаційного колектору м. Молочанськ на замовлення виконавчого комітету Молочанської міської ради:

- акт №6 від 14.10.14 р. на загальну суму 665614,8 грн., в т.ч. ПДВ 110935,80 грн.;

- акт №7 від 31.10.14 р. на загальну суму 778650,95 грн., в т.ч. ПДВ 129775,16 грн.

Виконавчий комітет Молочанської міської ради розрахувався в повному обсязі з ТОВ Південь-Буд" за послуги будівництва згідно актів прийому будівельних робіт у безготівковій формі шляхом перерахування коштів через розрахунковий рахунок ТУ ДКСУ У Запорізької (код банку 813015) 3 рах. №35222113079332 на розрахунковий рахунок ТОВ "Південь-Буд" №26005300073283 філії Ощадбанку Запорізької області (а.с.106 т.1).

Наведені обставини та зазначені докази, за висновком колегії суддів, спростовують висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено використання позивачем придбаного у ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" товару у власній господарській діяльності, та висновок відповідача про те, що поставки за Договором №05/14 від 01.10.2014 р. фактично здійснено не було.

Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. N 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363), які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п. 1 Правил №363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, транспортною документацією підтверджується здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Відповідач по справі не спростовує того факту, що придбані позивачем труби були використані у будівництві напірного каналізаційного колектору м. Молочанськ.

Факт придбання ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" у ТОВ "ТПГ "Формула" труб підтверджується договором купівлі-продажу №1102014 від 01.10.2014 року, видатковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, сертифікатом відповідності, паспортами якості продукції. Відповідно до договору купівлі-продажу №1102014 від 01.10.2014 року постачання здійснюється зі складу постачальника ТОВ "ТПГ "Формула" на адресу позивача.

Також відповідно до наданих позивачем товарно-транспортних накладних поставка придбаних позивачем труб здійснювалася перевізником та виробником ТОВ "ТПГ "Формула" на замовлення ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" позивачу, що виключає необхідність наявності у контрагента позивача - ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" складських приміщень або інших ресурсів.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи дозволяють прослідкувати переміщення придбаних позивачем за Договором поставки №05/14 від 01.10.2014 труб від виробника до кінцевого споживача - виконавчого комітету Молочанської міської ради.

Слід зазначити, що колегія суддів погоджується із доводами відповідача стосовно завищення вартості матеріалів, використаних для здійснення робіт на замовлення виконавчого комітету Молочанської міської ради, що сталось внаслідок придбання труб не безпосередньо у виробника ТОВ "ТПГ "Формула", а через посередника - ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс". Водночас, таке припущення не дає підстави стверджувати про нереальність господарської операції, оскільки доказами, наявними в матеріалах справи, достовірно підтверджено рух товару і коштів, використання придбаних матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача.

За наявності ознак нікчемності договору або його недійсності, зокрема з підстав, що передбачені ст.228 ЦК України, відповідач має використовувати інші правові засоби вирішення такого питання та в такому випадку предмет доказування має бути іншим, ніж той, що розглядається в цій справі.

Щодо посилання суду першої інстанції та відповідача на вирок Подільського районного суду м.Києва від 27.05.2015 по справі №758/5160/15-к та пояснення ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09 серпня 2014р. (наступна дата після дати зміни складу засновників) за № НОМЕР_1, був призначений на посаду директора ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" з 30 липня 2014 р. Зміна складу засновників ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс", а саме засновником ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" став ОСОБА_1, відбулася 08 серпня 2014 р., водночас така зміна не стала підставою для зміни директора.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вирок Подільського районного суду м.Києва від 27.05.2015 по справі №758/5160/15-к стосується саме ОСОБА_1, а не керівника ОСОБА_2

Всі первинні документи від імені ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" по господарським операціям з позивачем були підписані саме керівником ОСОБА_2

Отже, вказані обставини щодо засновника ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" ОСОБА_1 не стосуються господарських операцій ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" за Договором поставки №05/14 від 01.10.2014 та, як наслідок, не можуть бути підставою для висновку про те, що ТОВ "Інтер-Буд-Сервіс" було створено видимість господарських операцій без наміру їх реального здійснення, а поставки товару позивачу фактично здійснено не було.

Також колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Наведений висновок Європейського суду з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Рішення Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить до висновку, що відповідач не довів суду правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд" задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 р. у справі №808/3386/17 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0013781417, №0013791417, №0013801417 від 18.10.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 03.08.2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов