Ухвала

від 06.08.2018 по справі 463/4599/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/4599/18

Провадження №2/463/1660/18

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

06 серпня 2018 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Жовнір Г.Б., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири від 22 червня 2016 року та стягнення грошових коштів, сплачених за цим договором, штрафу.

В порядку забезпечення позову представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на незавершене будівництво квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів-Винники, вул. Лисика, на першому поверсі, проектований номер 1 (перший), загальна проектована площа квартири повинна становити 66,57 кв.м., кількість кімнат 2 (дві), в будинку, який розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 4610160300:04:003:0039, яка розташована за адресою: м. Львів-Винники, вул. Лисика, б/н; заборонити ОСОБА_3 здійснювати будь-які по відчуженню, передачі в заставу та інші юридично значимі дії, відносно частки чи майнових прав на неї в Товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_4 ДПК .

Дану заяву мотивує тим, що між сторонами існує спір щодо укладеного попереднього договору купівлі-продажу квартири, оскільки відповідач умови договору не виконує, ним фактично припинені дії з будівництва об'єкта продажу за попереднім договором купівлі-продажу квартири, що робить неможливим укладення основного договору. Вважає, що накладення арешту на незавершене будівництво є недостатнім засобом у випадку вирішення справи на користь позивача, враховуючи ціну позову, а тому просить ще заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо частки чи майнових прав на неї в Товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_4 ДПК . Необхідність застосування заходів забезпечення позову обгрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Враховуючи наведене, просить заяву задоволити.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Виходячи із змісту ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд не погоджується з доводами представника позивача про необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову з наступних мотивів.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:04:003:0039, яка розташована за адресою: м. Львів-Винники, вул. Лисика, б-н, на якій ведеться будівництво об'єкту попереднього договору купівлі-продажу квартири, втратив чинність. На даний час з приводу даного об'єкта нерухомого майна укладено договір суперфіцію, відповідно до якого орендарем вказаної земельної ділянки являється ОСОБА_5 Суду не представлено жодних доказів про те, що вказаний об'єкт нерухомості належить відповідачу, що в сукупності позбавляє суд можливості накладення арешту на незавершене будівництво об'єкта нерухомості з приводу якого виник спір.

Позивачем не наведено фактів, які б давали підстави стверджувати про можливі недобросовісні дії з боку відповідача щодо порушення матеріально-правовових інтересів позивача. Суд вважає, що позивач не надав належних доказів реальності загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та обмеження відповідача у реалізації своїх майнових прав не являється співмірним заходом забезпечення позову та буде перешкоджати господарській діяльності ТзОВ Агрофірма ОСОБА_4 ДПК , крім цього, порушуватиме права вказаного підприємства, його членів та права третіх осіб, що є неприпустимим.

Таким чином суд приходить до висновку, що заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду у відповідності до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.

Суддя Жовнір Г.Б.