Рішення

від 20.12.2010 по справі 2-1843/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-1843 2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Голобородової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по грошовому зобов'язанню.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідачки на її користь грошові кошти у сумі 35569,00 грн., витрати пов'язані із розглядом справи, а саме державне мито у сумі 387,00 грн., витрати на ІТЗ у сумі 250,00 грн.. витрати на правову допомогу у сумі 2500,00 грн., та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн.

В процесі розгляду справи представник позивачки надав до суду уточнену позовну заяву в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 29600 грн., які складаються з 20000,00 грн. грошові кошти отримані за кредитом, 9000,00 грн. індекс інфляції з 1 серпня 2007 року по березень 2009 року у розмірі 142,9%, та 600 грн. З % річних; державне мито у сумі 387.00 грн., витрати на ІТЗ у сумі 250,00 грн.. витрати на правову допомогу у сумі 2500.00 грн.. та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн.

Представник позивачки посилається на те. що 3 квітня 2007 року позивачка ОСОБА_1 отримала грошові кошти в Одеському міському відділенні № НОМЕР_1 Ощадбанк в сумі 20000 гривень, за які повинна була сплатити проценти за користування у розмірі 22 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором № 1100 від 3 квітня 2007 року. Вказані кредитні кошти позивачка отримала в банку за проханням її начальниці відповідачки ОСОБА_2 В підтвердження прохання відповідачкою ОСОБА_2 на ім'я позивачки ОСОБА_1 була написана розписка відповідно до якої відповідачка зобов'язалася повернути до 1 серпня 2008 року грошові кошти у розмірі 20000 грн.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, направила заяву, що позов не визнає, з'явитися до суду відповідачка не має змоги, оскільки знаходиться в Одеському слідчому ізоляторі.

Вислухавши пояснення представника позивачки та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 3 квітня 2007 року між Одеським міським відділенням № НОМЕР_1 Ощадбанк та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 1100, відповідно до якого позивачка отримала кредит у сумі 20000,00 гривень та зобов'язалася сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 22 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Кредит їй був наданий з 3 квітня 2007 року на 36 місяців зі

строком остаточного повернення кредиту не пізніше 3 квітня 2010 року на споживчі цілі. ( а.с.9-14).

Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області (цивільна справа № 2- 109/08р.) від 12 листопада 2008 року позовні вимоги відкритого акціонерного товаристві Державний ощадний банк України до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення боргу за договором кредиту - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за договором кредиту № 1100 від 3 квітня 2007 року у розмірі 14794 гривні 45 копійок на користь відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі Одеського міського відділення № 7860 відкритого акціонерного товариства Ощадбанк - солідарно.

З квітня 2007 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000,00 грн.. та зобов'язалася їх повернути до 1 серпня 2008 року, що підтверджується розпискою (а.с.7). Оригінал розписки був оглянутий у судовому засіданні. До теперішнього часу грошові кошти відповідачка ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 не повернула.

Відповідачка ОСОБА_2 направляла на адресу суду заяву в якій пояснила, шш' грошові кошти у позивачки вона не брала, що текст розписки від 3 квітня 2007 року вона не писала, підпис який є в розписці схожий на її, та попросила призначити почеркознавчу експертизу щодо встановлення хто підписав розписку. Для об'єктивного розгляду справи судом був направлений лист до Одеського слідчого ізолятору для відібрання у ОСОБА_2 зразки підпису для призначення судом експертизи, але листом № 5/4-4712 від 19 березня 2010 року начальника Одеського слідчого ізолятора суд був повідомлений, що ув'язнена ОСОБА_2 відмовилася надати зразки підпису без присутності її адвоката. Після отримання вказаного листа, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 7 липня 2010 року було доручено судді Суворовського районного суду м. Одеси Бобовському К.Ю. відібрати експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 19 жовтня 2010 року на адресу Київського районного суду м. Одеси був направлений протокол судового засідання Суворовського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2010 року в якому ОСОБА_7 пояснила, що розписка від 3 квітня 2007 року написана не нею. підписувала розписку вона, але вона її не бачила. І знов зразки підпису ОСОБА_2 відмовилася давати.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 не оспорює факту, що розписка підписана нею. її ствердження про те, що грошові кошти у ОСОБА_1 вона не брала та про існування цієї розписки не знала не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч.І ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 525.526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Борговим документом, що підтверджує вказані правовідносини є розписка (а.с.7).

В обгрунтування суми грошових коштів, які просить стягнути на свою користь ОСОБА_1 в позовній заяві посилається на наступне: сума боргу є грошові кошти у сумі 20000,00 грн.; які складаються з 20000,00 грн. грошові кошти отримані за кредитом, 9000,00 грн. індекс інфляції з 1 серпня 2007 року по березень 2009 року у розмірі 142,9%, та 600 грн. З % річних; державне мито у сумі 387.00 грн., витрати на ІТЗ у сумі 250.00 грн.. витрати на правову допомогу у сумі 2500.00 грн., та моральну шкоду у сумі 5000.00 грн.

Також позивачка просить стягнути на її користь суму моральної шкоди яку вона оцінює в 5000.00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. Витрати на правову допомогу підтверджуються квитанцією № 36 від 15 квітня 2009 року.

В обгрунтування матеріальної шкоди позивачка посилається на витрати повязані з погашенням кредитного договору, а саме на сплату відсотків по договору, тіла кредиту, неустойки, пеню, судовий збір за вищевказаним рішенням суду.

Судом не враховується ствердження позивачки щодо її розрахунку матеріальної шкоди, оскільки рішенням Теплодарського міського суду Одеської області (цивільна справа № 2-109/08р.) від 12 листопада 2008 року встановлено, що ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі цілі, та як вбачається з представленої суду розписки від З квітня 2007 року ОСОБА_1 використала гроші на власний розсуд позичивши їх ОСОБА_2

Тому суд вважає, що справедливим стягненням з ОСОБА_2 грошових коштів буде наступне: 20000. 00 грн. сума грошових коштів отриманих нею по розписці, 9000 грн. сума індексу інфляції з 1 серпня 2007 року по березень 2009 року у розмірі 142,9 %; З % річних, які складають 600,00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 2500, 00 грн.. тобто всього 32100.00 грн.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000, 00 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачкою не надано суду жодного доказу, що підтверджує її моральну шкоду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 88. 213, 215. 226 ЦПК України, ст.ст. 525. 526. 530. 1046, 1047. 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 20000.00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), індекс інфляції у розмірі 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 копійок), відсотки у розмірі 600,00 грн. (шістсот гривень 00 копійок), ви і рати на правову допомогу у розмірі 2500.00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок), всього 32100, 00 грн. (тридцять дві тисячі сто гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 321 (триста двадцять одну) гривню 00 (нуль) копійки, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розмірі 30,00 (тридцять грн., 00 коп.).

Рішення може бути переглянуто Київським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а ос$би, які не були присутні у судовому засіданні з моменту отримання цього рішенш

Головуючий