Рішення

від 01.08.2018 по справі 388/1325/17

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1325/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Павел , Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання договору оренди землі припиненим; зустрічним позовом селянського (фермерського) господарства Павел до ОСОБА_3 про тлумачення правочину, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом через представника ОСОБА_1, посилаючись на те, що є власником земельної ділянки площею 9,31515 га кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

10 лютого 2005 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Павел укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки на строк десять років, що зареєстрований 11 липня 2005 року, про що у Державному реєстрі земель цього ж дня вчинено запис за № 762.

10 листопада 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі. За цією додатковою угодою сторони дійшли згоди внести зміни до договору, а саме п. 8 договору викласти у такій редакції: Договір укладено на шість років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк .

ОСОБА_3 зазначає, що з урахуванням внесених змін станом на 2017 року строк дії договору закінчився.

12 вересня 2017 року ОСОБА_3 отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно встановивши, що 5 травня 2015 року державним реєстратором Кравчиною С.М. проведено реєстрацію іншого речового права, номер запису 9577811. Згідно з цим селянське (фермерське) господарство Павел має право оренди земельної ділянки на строк шістнадцять років. Підставою виникнення речового права зазначено додаткову угоду до договору оренди землі від 10 листопада 2014 року.

Позивачка зазначає, що у неї була відсутня угода від 10 листопада 2014 року, а також не узгоджувала таку істотну умову як продовження строку дії договору оренди до шістнадцяти років.

ОСОБА_3 вказує, що укладаючи додаткову угоду про внесення змін до договору досягла згоди з відповідачем щодо укладення договору на строк шість років.

Позивачка просить суд визнати припиненим договір оренди землі від 10 лютого 2005 року.

У березні 2018 року селянське (фермерське) господарство Павел звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про тлумачення правочину, посилаючись на те, що первісною позивачкою не визнається продовження строку дії договору з тих підстав, що п. 8 договору у редакції додаткової угоди зазначає, що договір укладено на шість років.

Первісний відповідач уважає таке тлумачення змісту правочину неправильним.

Для тлумачення договору необхідно розглядати його в цілому, а не окремий пункт.

Пунктом 2 додаткової угоди змінено також порядок визначення орендної плати. Зазначено, що орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату, що встановлюється у фіксованому розмірі, а саме: починаючи з 2015 року - 6 % від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки (нормативної грошової оцінки) з вирахуванням податку з доходів фізичних осіб; починаючи з 2018 року - 9 % від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки (нормативної грошової оцінки) з вирахуванням податку з доходів фізичних осіб.

Додатковою угодою крім строку дії договору змінено порядок нарахування орендної плати із зазначенням дат з яких відбувається зміна розміру орендної плати.

Якщо розглядати положення додаткової угоди у сукупності то можливо встановити, що сторони не передбачали зменшення строку дії договору, оскільки поетапне збільшення орендної плати заплановано з 2015 року та 2018 року, тобто у межах шістнадцятирічного строку дії договору.

Отже укладаючи додаткову угоду сторони бажали не припинити договір, а продовжити його дію, збільшивши поетапно розмір орендної плати.

Вищезазначені обставини також підтверджуються діями сторін, а саме отриманням первісною позивачкою орендної плати згідно з видатковими касовими ордерами № 47 від 16 серпня 2016 року на суму 13309 грн, № 47 від 17 серпня 2017 року на суму 13310 грн.

Первісний відповідач зазначає, що тлумачення договору ОСОБА_3 суперечить його змісту. Пункт 1 додаткової угоди кореспондується з положеннями п. 4 цієї угоди. Додаткова угода набирає чинності після її реєстрації.

Згідно з тлумаченнями ОСОБА_3 спірна додаткова угода не могла набрати чинності, оскільки закінчення шестирічного строку дії договору відбулося у 2011 році, тобто внесення змін до договору у 2014 році неможливе.

Селянське (фермерське) господарство Павел просить суд ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину, а саме положень додаткової угоди від 10 листопада 2014 року до договору оренди землі від 10 лютого 2005 року у частині визначення строку дії договору.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2018 року здійснено заміну неналежного відповідача на належного, об'єднано в одне провадження вимоги за первісним позовом та зустрічним позовом, залишено без розгляду зустрічний позов у частині вимог.

4 травня 2018 року у судовому засіданні ОСОБА_3 через представника ОСОБА_1 подано заяву про уточнення підстав та предмету позову. Зазначає, що працівники первісного відповідача скориставшись тим, що первісна позивачка похилого віку, юридично необізнана надали їй на підпис додаткову угоду до договору оренди землі від 10 травня 2005 року, зазначивши, що сторони дійшли згоди внести зміни до договору, а саме викласти п. 8 договору у новій редакції.

Працівники первісного відповідача пояснювали, що метою укладення додаткової угоди є перегляд розміру орендної плати, оскільки внаслідок зміни строку дії договору оренди землі за умовами додаткової угоди договір діятиме протягом шести років. У разі відсутності заперечень проти строку дії договору, договір кожних шість років буде автоматично поновлюватися.

ОСОБА_3 зазначає, що за умовами договору договір оренди землі почав діяти у липні 2005 року, у липні 2011 року автоматично поновився до липня 2017 року та у разі заперечень поновлення на новий строк до липня 2023 року. При умові відсутності бажання продовжувати орендні відносини орендодавець отримає орендну плату за відповідний рік користування земельною ділянкою та розпоряджатиметься землею на власний розсуд. На момент підписання жодних виправлень додаткова угода не містила.

Первісна позивачка зазначає, що виправлення у додатковій угоді було здійснено без погодження із нею, а тому здійснено державну реєстрацію додаткової угоди за недосягнення істотної умови договору, а саме строку дії договору.

ОСОБА_3 просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 10 листопада 2014 року, а договір оренди землі від 10 лютого 2005 року припиненим.

У судовому засіданні представник первісної позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_1 первісний позов підтримав за обстави зазначених у ньому з урахування поданої заяви про уточнення підстави та предмету позову, просив первісний позов задовольнити. Заперечував щодо зустрічного позову, просив відмовити у цьому позові.

Представник первісного відповідача селянського (фермерського) господарства Павел ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти первісного позову, просив відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив зустрічний позов задовольнити.

Представник первісного відповідача Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області у судове засідання не з'явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що ОСОБА_3 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданим 30 жовтня 1998 року Пишненською сільською радою Долинського району Кіровоградської області є власником земельної ділянки площею 9,31515 га, що знаходиться на території цієї сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 4).

10 лютого 2005 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Павел укладено договір оренди землі площею 9,31515 га, що зареєстрований 11 липня 2005 року, про що у Державному реєстрі земель цього ж дня вчинено запис за № 762 (а. с. 5, 6) (далі - Договір).

Згідно з пунктами 8, 43 Договору його укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладення сторонами договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом ст. 15 Закону України Про оренду землі істотною умовами договору оренди землі є строк дії договору оренди.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

10 квітня 2014 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Павел укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10 лютого 2005 року, що зареєстрований 11 липня 2005 року за № 762, про що 5 травня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право за номером 9577811 (а. с. 7, 9) (далі - Додаткова угода).

За змістом цієї Додаткової угоди сторони внесли зміни до п. 8 Договору та виклали його у наступній редакції: 8. Договір на шість років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін .

Внесено зміни до п. 9 Договору та викладено його у такій редакції: 9. За кожний рік користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю річну орендну плату, що встановлюється у фіксованому розмірі, а саме: починаючи з 2015 року - 6 % від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки (нормативної грошової оцінки) з вирахуванням податку з доходів фізичних осіб, що складає 9375 грн; починаючи з 2018 року - 9 % від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки (нормативної грошової оцінки) з вирахуванням податку з доходів фізичних осіб. 9.1. Виплата орендної плати за земельну ділянку здійснюється у грошовій формі готівкою або на рахунок орендодавця. За згодою сторін Орендодавець може отримувати фінансову або іншу допомогу від Орендаря. У випадку смерті Орендодавця надається фінансова допомога .

Доповнено п. 35 Договору таким: Право оренди земельної ділянки не може відчужуватися, у тому числі продаватися, передаватися під заставу, вноситися до статутного фонду Орендодавця або Орендаря. Порядок застави земельної ділянки та право на неї визначається законодавством .

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди, ця Додаткова угода набирає чинності після її державної реєстрації, укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу по одному для кожної зі Сторін.

Отже положеннями Додаткової угоди сторони дійшли згоди про внесення змін до Договору у відповідній його частині, у тому числі й щодо строку його дії.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Змінений зміст договору, а саме зміненні його умови: предмет договору, місце виконання, строки виконання тощо, призводить до зміни зобов'язання, зокрема, проте не виключно, до його змісту. Зміна змісту зобов'язання може полягати як у зміні змісту існуючих прав, так і у зв'язку із тим, що певні права та обов'язки, що охоплюються змістом зобов'язання припиняють свою дію, а інші виникають. Зміна договору не тягне за собою припинення зобов'язання, що ним породжене, назване зобов'язання змінюється відповідно до змінених умов договору.

Згідно зі ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

У цій справі між сторонами Договору виник спір щодо тлумачення положень Додаткової угоди у частині внесення змін до положень, що регулюють строк дії договору.

Первісна позивачка ОСОБА_3 зазначає, що не погоджувала при внесенні змін до Договору умову щодо його строку дії до шістнадцяти років, а погоджувала умову щодо строку дії договору до шести років, тобто його закінчення у минулому. Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо строку дії договору, а це є істотною умовою, відповідно Додаткова угода є недійсною, а Договір припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії.

Зі змісту Додаткової угоди вбачається, що сторонами внесено зміни до п. 8 Договору, виклавши положення цього пункту у такій редакції: 8. Договір на шість років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін .

Пункт 8 Договору визначає умови про строк його дії.

Цією ж Додатковою угодою сторонами внесено зміни до інших положень договору, а саме тих, що регулюють розмір орендної плати. Досягнуто згоди щодо поетапного, починаючи з 2015 року та 2018 року збільшення розміру орендної плати.

Згідно з видатковими касовими ордерами № 47 від 16 серпня 2016 року та № 47 від 17 серпня 2017 року ОСОБА_3 отримувала оренду плату у новому розмірі, що сторони не заперечували. Виплата орендної плати здійснювалась у строк згідно з п. 11 Договору.

Отже після внесення змін до Договору протягом двох років відбувалось його виконання з урахуванням нових положень.

Згідно з вищезазначеним, порівнюючи спірну частину Додаткової угоди зі змістом інших частин, усім змістом, намірами, оскільки укладенням цього правочину сторони бажали внести зміни до основного правочину, а не розірвати чи припинити його в інший спосіб, зміни вносились у частині строку дії основного правочину, а також у частині розміру орендної плати з поетапним її збільшенням, починаючи з 2015 року та 2018 року, тобто у майбутньому, беручи до уваги подальшу поведінку Орендодавця, яка отримувала протягом двох наступних років після внесення змін до основного правочину у частині строку його дії орендну плату у новому розмірі, відповідно можливо стверджувати, що метою внесення змін до п. 8 Договору було збільшення його строку дії на шість років взамін на збільшення розміру орендної плати.

Доводи первісної позивачки щодо наявності у неї волевиявлення при внесенні змін до Договору шляхом встановлення його строку дії на шість років з моменту укладення, а не шістнадцять років суперечить меті укладеної Додаткової угоди, а також її поведінці після вчинення таких дій, відповідно є необґрунтованими.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість первісного позову та про відмову в його задоволенні, а також про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Селянське (фермерське) господарство Павел у цій справі понесло судові витрати у розмірі 1762 грн, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 15, 18 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 203, 213, 215, 216, 627, 628, 631, 653 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Павел , Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання договору оренди землі припиненим.

Задовольнити зустрічний позов селянського (фермерського) господарства Павел до ОСОБА_3 про тлумачення правочину.

Положення додаткової угоди до договору оренди землі укладеної 10 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Павел , зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 9577811 від 5 травня 2015 року у частині внесення змін до пункту 8 договору оренди землі укладеного 10 лютого 2005 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Павел , зареєстрованого у державному підприємстві Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 липня 2005 року за № 762 слід розуміти таким чином: Договір укладено на шістнадцять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію У разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін .

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: с. Пишне, Долинський район, Кіровоградська область, 28542, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь селянського (фермерського) господарства Павел (місцезнаходження за адресою: с. Пишне, Долинський район, Кіровоградська область, 28542, ідентифікаційний код 31217730) 1762 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) понесених судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 6 серпня 2018 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський