Рішення

від 18.07.2018 по справі 645/2587/18

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/2587/18

Провадження № 2/645/1624/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Шарка О.П

секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові у прядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлового кооперативу Правда про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, , -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Житловий кооператив Правда видати довідку про склад сім'ї та довідку про виплату майнового паю спадкодавцем ОСОБА_3, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на кооперативну квартиру загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 41,5 кв.м., кількість кімнат - 3, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належала померлій як члену Житлового кооперативу ПРАВДА . 12 квітня 1978 року ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Московського району м. Харкова від 15 березня 1978 року № 74 було видано ордер № 02964 на зазначену квартиру. В зазначеній квартирі вони проживати сім'єю: мати ОСОБА_3, батько ОСОБА_4, донька ОСОБА_2. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 4 червня 1984 року шлюб між батьками позивача було розірвано. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 6 серпня 1984 року про розподіл майнового паю (паєнакопичень та квартири) було вирішено: визнати право приватної власності за батьком позивача ОСОБА_4 на пай в сумі 2549 руб. 83коп. та виділити йому в користування дві кімнати площею 31,2 кв.м з балконом, та ? площі місць загального користування квартири АДРЕСА_1, визнати право приватної власності за її матір'ю ОСОБА_3 на пай в сумі 2549 руб. 83 коп. та виділити їй в користування кімнату площею 13,9 кв.м та ? площі місць загально користування квартири АДРЕСА_1. У 1990 році батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули права власності на вказану квартиру шляхом виплати всіх пайових внесків. Сплата паю батьком позивача підтверджується довідками (№ 50 від 04.12.2015 року, № 3.11.2015 року) виданими ЖК ПРАВДА , про те, що ОСОБА_4 повну вартість своєї частки паю на квартиру. ОСОБА_3 довідку про повну сплату вартості своєї частки паю на квартиру за життя не одержала. ОСОБА_4, сплатив частину паю, але право власності на квартири не оформив, тому що вважає, що бажає, щоб вона оформила право власності на себе на цілу квартиру. Позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері, яка не залишила розпоряджень, у зв 'язку з чим спадкування після її смерті відбувається за законом. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після спадкодавця є позивач. Документи, що підтверджують факт прийняття нею спадщини містяться у спадковій справі № 7, що заведена у Дванадцятій Харківській державній нотаріальній конторі, куди в листопаді 2017 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини, нотаріусом неодноразово направлялися запити про надання відомостей, щодо реєстрації спадкодавця ОСОБА_3, також, позивач особисто з запитом зверталася до голови правління ЖК ПРАВДА ОСОБА_5 до теперішнього часу відмовляється видати довідку. Позивач та її батько двічі звертались зі заявами о видачі довідки про надання відомостей, щодо реєстрації спадкодавця ОСОБА_3 до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, але в отримали відповідь про те, що зазначені довідки видає тільки ЖК ПРАВДА , а в разі відмови порадили звернутися до суду (№3-8-49313/0/1-17.08-39- 17155/0/129-17 від 20.12.2017 року та №3-8-2153/0/88-17.08-39-17402/0/129-17 від 22.12.2017 року). 13 лютого 2018 року нотаріус Дванадцятої харківської державної нотаріальної контори звернулась з запитом до Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради про надання інформації стосовно реєстрації права власності квартири АДРЕСА_1 Згідно матеріалів інвентаризаційної справи реєстрація права власності на зазначену квартиру не проводилася.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні викладеним вище, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

У ході судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 1 березня 1972 року).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, про що зроблено відповідний актовий запис №8802 від 15 червня 2017 року (свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 15 червня 2017 року).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на кооперативну квартиру загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 41,5 кв.м., кількість кімнат - 3, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належала померлій як члену Житлового кооперативу ПРАВДА .

12 квітня 1978 року на підставі рішення виконавчого комітету Московського району м. Харкова від 15 березня 1978 року № 74 12 квітня 1978 року ОСОБА_3 було видано ордер № 02964 на зазначену квартиру.

Як вбачається з довідки з місця проживання від 29 вересня 2015 року, в зазначеній квартирі були зареєстровані: мати ОСОБА_3, батько ОСОБА_4, донька ОСОБА_2.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 4 червня 1984 року шлюб між батьками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було розірвано.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 6 серпня 1984 року (справа 2-1302/1984) про розподіл майнового паю (паєнакопичень та квартири) було вирішено: визнати право приватної власності за батьком позивача ОСОБА_4 на пай в сумі 2549 руб. 83коп. та виділити йому в користування дві кімнати площею 31,2 кв.м з балконом, та ? площі місць загального користування квартири АДРЕСА_1, визнати право приватної власності за її матір'ю ОСОБА_3 на пай в сумі 2549 руб. 83 коп. та виділити їй в користування кімнату площею 13,9 кв.м та ? площі місць загально користування квартири АДРЕСА_1.

У 1990 році мої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули права на вказану квартиру шляхом виплати всіх пайових внесків.

Відповідно довідок № 50 від 04.12.2015 року, № 51 від 03.11.2015 року) виданими ЖК ПРАВДА , ОСОБА_4 сплатив повну вартість своєї частки паю на квартиру. ОСОБА_3 в свою чергу довідку про сплату вартості своєї частки паю на квартиру за життя не отримувала.

Після смерті матері, в листопаді 2017 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори.

Завідувач Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори, для видачі свідоцтва про право на спадщину (спадкова справа №508/2017) звернулася до Житлового кооперативу Правда з запитом про надання інформації про постійну реєстрацію померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно мешкала та була зареєстрована у АДРЕСА_1, та хто разом з нею мешкав та був зареєстрований на день її смерті.

Як вбачається з адвокатського запиту, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_2, також зверталася до Житлового кооперативу Правда з проханням повідомити про виплату пайових внесків в ЖК Правда ОСОБА_3 за квартиру АДРЕСА_1.

Позивач зверталась зі заявами про видачу довідки про надання відомостей, щодо реєстрації спадкодавця ОСОБА_3 до Цепартаменту житлового господарства Харківської міської ради, на які було їй було повідомлено, що зазначені довідки видає тільки ЖК ПРАВДА , а в разі відмови порадили звернутися до суду (№3-8-49313/0/1-17.08-39- 17155/0/129-17 від 20.12.2017 року та №3-8-2153/0/88-17.08-39-17402/0/129-17 від 22.12.2017 року).

14лютого 2018 року нотаріус Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори звернулась з запитом до Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради про надання інформації стосовно реєстрації права власності квартири АДРЕСА_1 Згідно матеріалів інвентаризаційної справи реєстрація права власності на зазначену квартиру не проводилася.

Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради 04.2015 №225 Про визначення органів, що надають відомості про зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб уповноваженою установою, підприємством (організацією), яка відповідає за надання стей (довідок), є, зокрема в будинках житлових кооперативів - житловий кооператив;

Відповідно зазначеного Рішення про визначення органів КП Жилкомсервіс , ОСББ, ЖК - є уповноваженими установами з видачі довідок про склад сім'ї. Зазначене рішення прийнято виконавчим комітетом Харківської міської ради, відповідно до Конституції України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Обов'язковість його виконання юридичними та/або фізичними особами встановлена ст. 144 Конституції України, в якій зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Як вбачається з пункту 2 частини першої та пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України Про доступ до публічної інформації кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані -здавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона :посується, крім випадків, передбачених законом.

Водночас відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка Ректифікована або може бути конкретно ідентифікована, є її персональними даними.

Правові відносини, пов'язані з обробкою персональних даних, регулюються Законом України Про захист персональних даних . Згідно з Пунктом 3 частини другої статті 8 названого закону суб'єкт персональних даних має право на доступ до своїх персональних даних.

Відповідно до частини шостої статті 16 Закону суб'єкт персональних :аних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого п о'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі Серявін та інші проти України зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Відтак, суд, проаналізувавши та оцінивши кожний аргумент, наведений позивачем у позові, поясненнях, а також представлені позивачем докази, констатує той факт, що позивачем надано належні, достовірні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог, тоді як відповідачем не надано відзиву на позов із запереченнями щодо заявлених вимог, а також доказів на спростування позовних вимог.

Таким чином, позивачем доведено факт порушення її прав з боку відповідача.

При цьому, суд констатує той факт, що відповідач не був позбавлений можливості та права подавати докази та доводити перед судом їх переконливість, проте, проігнорувала пропозицію суду надати відзив із запереченнями щодо позову, не довівши, таким чином, належними та допустимими доказами відсутність підстав для надання позивачу відповідних довідок.

Крім того, виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Житлового кооперативу Правда про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Житловий кооператив Правда видати довідку про склад сім'ї та довідку про виплату майнового паю спадкодавцем ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис №8802, від 15 червня 2017 року, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Житлового кооперативу Правда (ЄДРПОУ 06716509) на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: