Рішення

від 19.06.2007 по справі 12/1402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/1402

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" червня 2007 р.                                                     Справа № 12/1402

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Сікорська Н.А.

за участю представників сторін

від позивача  Васинчук В.М. - дор. № 27  від 07.05.07р.

від відповідача Гарбуз В.О. - сільський голова

прийняли участь: Магдич С.С. - головний спеціаліст обласної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю.

розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Ольга і К" (смт. Озерне Житомирського району)  

до Новогуйвинської селищної ради (смт.Новогуйвинськ)

про визнання права власності на будівлю

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, справа розглядається убільш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача  позов визнав.

В судовому засіданні, в порядку ст. 30 ГПК України, надав  пояснення  головний спеціаліст обласної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю -                    Магдич С.С.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, на підставі рішення Новогуйвинської селищної ради від 13.09.1999р. приватному підприємству "Ольга і К" було передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,60 га для ремонту автомобілів та автостоянки, про що був виданий відповідний державний акт про право постійного користування землею серії ЖТ-08 №000304 від 29.11.99р. (а.с.11-15).

До надання приватному підприємству земельної ділянки у постійне користування, підприємство почало добудовувати приміщення адмінбудівлі, яка вже існувала на той час на вказаній земельній ділянці у вигляді недобудови. Станом на 14.03.07р. зазначена адмінбудівля завершена будівництвом.

Неможливість оформлення права власності на будинок  (адмінбудівлю) по вул. Авіаційній, 84/34 було зумовлено тим, що дане приміщення не могло і не може бути окремим нерухомим об'єктом, який можна було б відчужувати. При завершенні будівництва адмінбудівлі у підприємства виникла необхідність визнання за собою права власності на нього та на землю.

Відповідно до звіту №483/12 про незалежну оцінку вартості будинку (адмінбудівлі) по вул. Авіаційній, 84/34, що розташований в смт. Озерне від 28.12.06р. (а.с.26-75), вартість адмінбудівлі становить 128990,00 грн. Дане будівництво, відповідно до того ж звіту, приведено у відповідність до вимог чинних будівельних норм.

Побудувавши зазначений об'єкт нерухомості, підприємство не може оформити право власності на нього, що є необхідним для підготовки відповідної технічної документації для отримання кредиту. Отримати кредит неможливо без оформлення права власності на самочинно збудований підприємством об'єкт нерухомості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи (свідоцтво про право власності та витяг з реєстру прав на нерухоме майно).

Представник відповідача не заперечив проти викладених позивачем фактів. В усному порядку вказав, що позовні вимоги визнає.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення  позовних вимог, враховуючи наступне.

Документами по справі, поясненнями сторін та представника обласної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю підтверджується факт здійснення позивачем самочинного будівництва.

Згідно довідки КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 13.04.07р. №814 (а.с.76), об'єкти нерухомого майна за адресою смт. Озерне, вул. Авіаційна, 84/34 не зареєстровані.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право, зокрема, зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За ч.4 ст. 375 ЦК України, правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Виходячи з тексту ч. 1 ст 376 ЦК України, можна дійти висновку, що вказані елементи в разі їх порушення можуть виступати як самостійними підставами для визнання  забудови самочинною, так і в різних сполученнях між собою

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5  ст 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки на час завершення будівництва, вказану земельну ділянку позивачу було передано в постійне користування, що підтверджено Актом на право постійного користування землею (а.с.11-15) і відповідач не заперечує проти визнання права власності позивача на завершений будівництвом адмінбудинок, згідно ч.3 ст.376 ЦК України, у суду є всі достатні підстави для задоволення заявленого позову.

Позивач, в тому числі,  не надав і будь-яких документів на підтвердження отримання належного дозволу чи наявність належно затвердженого проекту для будівництва приміщення. Вказане не підтвердив і представник обласної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю.

Висновок, який викладений у Звіті № 483/12 про незалежну оцінку вартості  будинку (адмінбудівлі), що будівництво проведено у  відповідності з чинними будівельними нормами та відповідає їх вимогам, суд не розцінює як  доказ правомірності будівництва, оскільки метою оцінки є визначення вартості  будівлі, а не  відповідність будівельни нормам.

Питання відповідності чи невідповідності того чи іншого об'єкту будівельним нормам є компетенцією інших органів.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то слід зазначити, що  відповідно до ч. 2  ст. 49 ГПК України, якщо спір виник  внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, оскільки  позивачем здійснювалось будівництво без дотримання  відповідних норм права, якими регулюються питання будівництва та здачі в експлуатацію об'єктів будівництва, суд вважає, що судові витрати слід покласти на позивача.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв немайнового характеру державне мито сплачується у розмірі  5 неоподаткованих мінімумів  доходів громадян, тобто 85,00 грн.

Як вбачається з  платіжної квитанції № 14101 від  13.03.07 позивачем сплачено державне мито в сумі 1289,90 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне повернути   позивачу з Державного бюджету України  надлишок сплаченого державного мита в сумі 1204,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,33,49,69,82-85ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним підприємством "Ольга і К" (Житомирський р-н., Житомирська обл., смт. Озерне, вул. Авіаційна, 84/34, код 30455606) право власності на будинок (адмінбудівлю), який самочинно збудований на земельній ділянці, що знаходиться за адресою Житомирська область,  Житомирський район, смт. Озерне, вул. Авіаційна, 84/34.

3. Повернути Приватному підприємству "Ольга і К" (Житомирський р-н., Житомирська обл., смт. Озерне, вул. Авіаційна, 84/34, код 30455606) з Державного бюджету України  надлишок сплаченого державного мита в сумі 1204,90 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення.     

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

 Дата підписання: 25 червня 2007 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам