Ухвала

від 26.07.2018 по справі 757/2925/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2017 року у кримінальному провадженні №12015100010006084, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майноу кримінальному провадженні №12015100010006084 від 22.06.2015 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1,2 ст. 361 КК України, зокрема, квартира АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_6

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст.. 170 КПК України, ст. 98 КПК України та є речовим доказами у кримінальному провадженні №12015100010006084 від 22.06.2015 р за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 361 КК України, а тому слідчий суддя вважає доведеною необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що присутнім в суді під час розгляду клопотання про накладення арешту на його майно не був, про ухвалу дізнався лише 22.05.2018 року після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також просить скасувати ухвалу слідчого судді постановити нову, якою відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання про накладення арешту.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянтвказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України.Також апелянт вказує і на те, що слідчий суддя помилково дійшов висновку, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки дане твердження належним чином необґрунтоване. Крім того зазначає, що слідчий суддя не звернув увагу на те, що він не є підозрюваним в даному кримінальному провадженні, при цьому посилається, що він є добросовісним набувачем квартири на підставі договору купівлі продажу від 31.08.2015 року. Також звертає увагу апелянт на порушення розумних строків передбачених ст.. 28 КПК України органами досудового розслідування.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте причину неявки суду не повідомив Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у його відсутність, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна захисника ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання власника майна ОСОБА_6 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ні він ні його представник . присутніми не були, ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації отримали лише 22 травня 2018 року.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

Як вбачається з матеріалів по розгляду клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100010006084 від 22.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст.361 КК України.В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування цілком слушно звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме :квартиру АДРЕСА_1 так як остання відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів. Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладений на майно будь якої фізичної чи юридичної особи, якщо є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним ст.. 98 КПК України.

Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах та які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування щодо обставин вчинення злочину, врахувавши положення ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно.

Колегія суддів вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження було виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприяло досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування.

Враховуючи, що метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, то посиланняапелянта на те, що ОСОБА_6 не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, не є підозрюваним, як на підставу для відмови в накладенні арешту є неогбгрунтованим, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що має місце в даному випадку. Також колегія суддів зважує і на ту обставину, що квартира АДРЕСА_1 постановою органу досудового розслідування 17листопада 2016 року визнано речовими доказами.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За встановлених обставин колегія суддів вважає доводи апеляції такими, що не ґрунтуються на матеріалах судової справи та такими, що не підлягають задоволенню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 98,117, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити строк власнику майна ОСОБА_6 на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2017 рокуякою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12015100010006084 від 22.06.2015 р. за ознаками вчинення кримінальних- правопорушень передбачених ч.1,2 ст. 361 КК України, зокрема, квартира АДРЕСА_1 яка зареєстрована за ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Справа № 11-сс/796/3107/2018

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1