АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/3147/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника власника майна ОСОБА_7
власника майна ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_8 та директора ТОВ «ПАПА АЛЕССІО» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року у кримінальному провадженні №12017100070004704,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_6 та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на нежитловий будинок, загальною площею 154,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , (р.н.о.н.м. 1178291780000) встановивши заборону на користування вказаним майном.
В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого відповідає критеріям ст.98та ч. 1, ст.170, п. 1 ч. 2 ст.170та ч. 3 ст.170 КПК Українита на майно необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження як об`єкта кримінально-протиправних дій крім цього зазначене майно відповідає критеріям речового доказу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки копію ухвали вона отримала 04.06.2018р. та скасувати його з підстав порушення вимог КПК України. Мотивуючи свої вимога, апелянт зазначає, що у слідчого судді були відсутні підстави для накладення арешту з огляду на те, що орган досудового розслідування в клопотанні про арешт майна послався на обставини, що не відповідають дійсності, не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту вказаного нерухомого майна, достатніх доказів можливого розміру заподіяної шкоди, не вказав вартість арештованого майна.
Також додає, що в матеріалах що обґрунтовують клопотання відсутні будь-які об`єктивні дані, що власник майна має причетність до обставин кримінального провадження щодо якого внесені відомості до ЄРДР. ОСОБА_8 зазначає, що накладення арешту порушує її права як власника майна щодо користування приміщення.
Директора ТОВ «ПАПА АЛЕССІО» ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в які просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді та скасувати рішення з підстав його незаконності. Зазначає, що між ОСОБА_8 та ТОВ «ПАПА АЛЕССІО» був укладений договір оренди нежитлового приміщення (кафе) відповідно до якого ОСОБА_8 передала у строкове платне користування до 01.03.2019 частину приміщення 54 кв.м. Жодних робіт з реконструкції за час експлуатації приміщення товариство не проводило. Накладення арешту, як зазначає апелянт, спричинило неможливість ведення подальшої господарської діяльності товариства. Також додає, що посадові особи ТОВ «ПАПА АЛЕССІО» не причетні до обставин розслідуваного кримінального провадження, а тому обмеження їх прав є незаконним
Заслухавши доповідь судді, позиці власника майна ОСОБА_8 та представника ТОВ «ПАПА АЛЕССІО», які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити. вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів пришла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 12 березня 2018 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з представлених апеляційному суду матеріалів органу досудового розслідування, в провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100070004704 від 01.11.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3ст.197-1 КК України, за фактом самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-б. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи проводять будівельні роботи за вказаною адресою.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.02.2017 державним реєстратором КП Новопетрівської сільської ради "Результат" прийнято рішення про державну реєстрацію прав на нежитловий будинок (кафе), загальною площею 154,8 кв.м за ТОВ "Ромашка ЛТД" (код ЄДРПОУ 23704071).
Згідно відомостей ЄДР директором ТОВ "Ромашка ЛТД" (код ЄДРПОУ 23704071) являється ОСОБА_11 .
Крім того, 17.03.2017, ТОВ "Ромашка ЛТД" в особі ОСОБА_11 передало у власність ОСОБА_8 нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації", за адресою: м.Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-б нерухоме майно на праві власності не зареєстроване.
Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів, рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування), Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів, не приймала.
Як повідомив заступник директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів - відсутні відомості щодо видачі/реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою.
Крім того, згідно з відомостями, які внесені до журналу обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ на зберігання в паперовій формі, реєстраційні справи відносно запитуваних об`єктів нерухомого майна до Департаменту з питань реєстрації КМДА не надходили.
Разом з цим, до Подільського управління поліції надійшов акт обстеження земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-б (код ділянки 91:179:0160). У міському земельному кадастрі відсутня інформація, щодо державної реєстрації вищезгаданої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї. На частині ділянки розміщена будівля (орієнтовною площею 0,016 га), яка знаходиться в стадії будівництва - реконструкції. Дозвільні документи на порушення правил благоустрою та декларація про початок виконання будівельних робіт у зв`язку з проведенням будівництва (реконструкції) на земельній ділянці на вул. Північно-Сирецька, 1б до Департаменту земельних ресурсів не надходили.
Також, 15.02.2018 за участю головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів проведено огляд земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-б. В ході проведеного огляду зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці знаходиться будівля, яка знаходиться в стадії будівництва - реконструкції.
15.02.2018 року об`єкт нерухомого майна: нежитловий будинок, загальною площею 154,8 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-б, (р.н.о.н.м. 1178291780000) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017100070004704.
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказані об`єкти нерухомого майна з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року клопотання слідчого задоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ст. 170 КПК України, оскільки є предметом кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні, тому для його збереження на нього необхідно накласти арешт.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено даніщодо майна, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апелянтів про незаконність накладення арешту на майно яке об`єктивно не може містити інформацію про обставини злочину є необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження.
Оскільки, при винесенні ухвали судом, у відповідності до вимогст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, перевірено та враховано достатність доказів, що вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, наявність даних про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбаченихст. 170 КПК України, а тому доводи щодо незаконності накладення арешту що спричинило неможливість ведення господарської діяльності є не переконливими.
Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співрозмірності, а тому доводи апелянтів стосовно невмотивованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 172, 173, 309, 404, 405, 407 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_6 , та накладено арешт та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на нежитловий будинок, загальною площею 154,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , (р.н.о.н.м. 1178291780000) встановивши заборону на користування вказаним майном залишити без змін, а апеляційні скарги власника майна ОСОБА_8 та директора ТОВ «ПАПА АЛЕССІО» ОСОБА_9 без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2018 |
Оприлюднено | 24.02.2023 |
Номер документу | 75742116 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Глиняний Віктор Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні