Рішення

від 26.07.2018 по справі 910/5215/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018Справа № 910/5215/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал" (м. Київ);

2) Ведлес Холдінг Лімітед (Wadless Holding Limited) (Республіка Кіпр, м. Нікосія);

3) Алманзар Холдінгз Лімітед (Almanzar Holding Limited) (Республіка Кіпр, м. Нікосія);

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафтола" (м. Дніпро)

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (м. Київ)

про стягнення 874 234, 78 грн.

за участю представників:

від позивача-1: Кулінич О.В., довіреність № б/н від 21.04.18;

від позивача-2: не з'явився;

від позивача-3: не з'явився;

від позивача-4: Кулінич О.В., довіреність № б/н від 21.04.18;

від відповідача: Мануілова Я.І., довіреність № 10-531 від 23.08.17 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал" (далі - ТОВ "Он-лайн капітал", позивач-1), Ведлес Холдінг Лімітед (Wadless Holding Limited) (далі - позивач - 2), Алманзар Холдінгз Лімітед (Almanzar Holding Limited) (далі - позивач-3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафтола" (далі - ТОВ "Рафтола", позивач-4) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 874 234, 78 грн.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що відповідачем не виконано обов'язку щодо виплати їм, як акціонерам ПАТ "Укрнафта", дивідендів за 2011-2014 роки на підставі рішень загальних зборів акціонерів від 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р. протягом встановленого законом строку.

У позові позивачі-1, 2, 3, 4 просять стягнути з ПАТ "Укрнафта" грошові кошти у загальній сумі в сумі 874 234, 78 грн., а саме:

1) на користь ТОВ "Он-лайн капітал" - дивіденди у сумі 441 062,80 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 167 908,07 грн., 3 % річних у сумі 38 037,65 грн.;

2) на користь Ведлес Холдінг Лімітед - дивіденди у сумі 9 332,00 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 3 496,24 грн., 3 % річних у сумі 750,85 грн.;

3) на користь Алманзар Холдінгз Лімітед - дивіденди у сумі 7 702,60 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 2 913,15 грн., 3 % річних у сумі 645,94 грн.;

4) на користь ТОВ "Рафтола" - дивіденди у сумі 138 201,80 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 52 434,14 грн., 3 % річних у сумі 11 748,46 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження, суд вирішив здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні, сторонам надана можливість для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

У строк, встановлений законом, відповідач надав відзив, у якому зазначив про необгрунтованість позовних вимог, а також подав заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності до майнових вимог позивачів.

Також у підготовчому засіданні було задоволено клопотання відповідача про витребування додаткових доказів по справі та зобов'язано позивача-1 надати суду статут ТОВ Он-лайн капітал , в редакції станом на дату подання до суду позовної заяви; позивача-3 - сертифікат про адресу офіційного зареєстрованого офісу та сертифікат про директорів та секретарів компанії на підтвердження їх повноважень; позивача-4 - статут ТОВ Рафтола , в редакції на час подання позову до суду.

На виконання зазначеної ухвали суду від 31.05.2018 р. позивачами-1, 3, 4 були надані витребувані судом документи.

У судовому засіданні представник позивачів-1, 4 заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник позивачів-2, 3 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про розгляд справи, у минулому судовому засіданні свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що акціонери - ТОВ "Он-лайн капітал", Ведлес Холдінг Лімітед та Алманзар Холдінгз Лімітед не звертались до ПАТ "Укрнафта" з вимогою про виплату частки прибутку товариства за відповідний фінансово-господарський рік, відтак, позивачі не вчинили дій, спрямованих на реалізацію права на отримання дивідендів за 2011-2014 роки протягом строків, встановлених рішеннями загальних зборів акціонерів від 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р. Також зазначив, що зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеним лише тоді, коли відповідачу відома сума грошових коштів, які підлягають сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття рішення про виплату дивідендів уповноваженим органом емітента. Крім того, із суми дивідендів, які підлягають виплаті позивачам-2, 3, які є нерезидентами України, має бути утриманий податок на репатріацію за ставкою 15 % від загальної суми дивідендів, а тому суми дивідендів, заявлені Ведлес Холдінг Лімітед та Алманзар Холдінгз Лімітед, мають бути зменшені на розмір вказаного податку.

Щодо позовних вимог до ТОВ "Рафтола", то відповідач вказав, що зазначена юридична особа не була пов'язана корпоративними правовідносинами із ПАТ "Укрнафта", а право на отримання дивідендів вона набула на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № Ф-3009-1 від 30.09.2016 р., укладеного із акціонером відповідача - ЗАТ "ЗНКІФ "Симфонія № 2", у зв'язку із чим ТОВ "Рафтола" не має права на отримання дивідендів за 2011-2014 роки.

Крім того, представник відповідача вважав, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вказав на невірний розрахунок позивачами матеріальних втрат, нарахованих на суму дивідендів за 2014 рік, а також заявив про сплив позовної давності до усіх вимог позивачів та просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 202 ГПК України суд вважає за можливе вирішити справу без участі представника позивача-2, 3 за наявними в ній матеріалами.

Отже, розглянувши заяви учасників спору по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 3.1 статуту ПАТ "Укрнафта", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом № 21 від 22.03.2011 р. (далі - статут), акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього статуту та вимог чинного законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що 10.10.2014 р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", до порядку денного яких було, зокрема, внесено питання щодо розподілу прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах акціонерів, були оформлені протоколом № 22 (далі - рішення № 22 від 10.10.2014 р.).

Так, згідно з п. 9 вказаного рішення № 22 від 10.10.2014 р., копія якого долучена до матеріалів справи, було вирішено:

1) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):

- 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

2) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):

- 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

3) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ):

- 189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Також відповідно до п. 9 рішення № 22 від 10.10.2014 р. загальними зборами акціонерів було вирішено питання щодо порядку та строків виплати дивідендів за 2011-2013 роки:

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20.10.2014 р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.;

- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Крім того, 22.07.2015 р. відбулись загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", до порядку денного яких було, зокрема, внесено питання щодо розподілу прибутку товариства за 2014 рік, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах акціонерів, були оформлені протоколом № 23 (далі - рішення № 23 від 22.07.2015 р.).

Так, згідно з п. 9 рішення № 23 від 22.07.2015 р., копія якого долучена до матеріалів справи, було вирішено:

1) затвердити наступний розмір та порядок розподілу прибутку товариства за 2014 рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100%, але не менший ніж 99,9%, розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 03.08.2015 р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р.;

- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено поняття депонента, яким є власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.

Із наявних у матеріалах справи виписок про стан рахунків позивачів (ТОВ "Он-лайн капітал", Ведлес Холдінг Лімітед, Алманзар Холдінгз Лімітед) вбачається, що станом на 20.10.2014 р. ТОВ "Он-лайн капітал" було депонентом (власником) простих, іменних акцій у загальній кількості 5 490 штуки; Ведлес Холдінг Лімітед - власником у кількості 40 штук акцій; Алманзар Холдінгз Лімітед - власником у кількості 70 штук акцій Станом на 03.08.2015 р. ТОВ "Он-лайн капітал" стало депонентом простих, іменних акцій у загальній кількості 2 420 штуки; Ведлес Холдінг Лімітед - власником у кількості 280 штук; Алманзар Холдінгз Лімітед - власником у кількості 120 штук. Емітентом вказаних акцій виступило ВАТ "Укрнафта", правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта".

Також судом встановлено, що позивач-4 - ТОВ "Рафтола" не було акціонером ПАТ "Укрнафта" на визначені вище облікові дати переліків акціонерів. Проте, на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № Ф-3009-1 від 30.09.2016 року, укладеного між ПАТ Закритий Недиверсифікований Корпоративний Інвестиційний Фонд Симфонія № 2 та ТОВ "Рафтола", позивач-4 станом на 20.10.2014 р. та на 03.08.2015 р. набув у власність акції ПАТ "Укрнафта" у кількості 1 480 шт.

За умовами вказаного договору відступлення права вимоги (п.п. 1.5, 1.6), ТОВ "Рафтола" (замість ПАТ ЗНКІФ Симфонія № 2 ) одержало право вимагати від ПАТ "Укрнафта" належного виконання зобов'язань по сплаті дивідендів за 2011 - 2014 роки у відповідних сумах, зокрема, за 2011 рік у сумі 59 540,40 грн., за 2012 рік у сумі 38 968,40 грн., за 2013 рік у сумі 5 180,00 грн., за 2014 рік у сумі 34 513,60 грн., а також стягнення інфляційних збитків, всіх штрафних санкцій, всіх видів пені, інших видів відповідальності, передбаченої законодавством України та пов'язаних з виконанням ПАТ "Укрнафта", як добровільно, так і у примусовому порядку, зазначених зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Крім того, пунктом "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" закріплено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до п. п. 12, 15 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Згідно з п. "д" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Частиною 3 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" також встановлено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами (абз. 1, 3 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Згідно з п. 3.3 статуту ПАТ "Укрнафта" кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Пунктом 6.20 статуту передбачено, що дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківські рахунки (п. 6.21 статуту).

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

Згідно з п. 6.22 статуту відповідача для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Облік власників акцій, переходу права власності на акції здійснює зберігач на підставі договору з товариством (п. 6.19 статуту).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

З наведеного положення Закону випливає, що депозитарна діяльність полягає, зокрема, і в зберіганні та веденні обліку власників цінних паперів. Таким чином, очевидно, що у п. 6.19 статуту ПАТ "Укрнафта" "зберігачем" названа депозитарна установа, яка згідно чинного законодавства України здійснює облік власників акцій відповідача та надає відповідний реєстр власників іменних цінних паперів.

Пунктом 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" встановлено, що реєстр власників іменних цінних паперів - це перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної комісією.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст. 22 Закону України "Про депозитарну систему України" закріплено, що в установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках. Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).

У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента. Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

З наведених положень чинного законодавства України та статуту ПАТ "Укрнафта" вбачається, що дії, спрямовані на встановлення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, а саме - направлення розпорядження від відповідача, як емітента, депозитарній установі на складання реєстру власників іменних цінних паперів на визначену відповідачем дату, є обов'язком відповідача. При цьому, акціонери не зобов'язані вчиняти активних дій, спрямованих на реалізацію свого права щодо отримання дивідендів.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, суд вважає доводи відповідача щодо необхідності звернення акціонерів, зокрема, ТОВ "Он-лайн капітал", Ведлес Холдінг Лімітед, Алманзар Холдінгз Лімітед із вимогою до депозитраної установи (ПАТ "Укрнафта") про виплату дивідендів з повідомленням своїх банківських реквізитів та підтвердженням права на їх отримання протягом встановленого загальними зборами акціонерів строку, спростованими із зазначених вище підстав.

Звертаючись до суду, позивачі, зі свого боку, вказують на неналежне виконання своїх обов'язків відповідачем, що виникли на підставі рішень загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 10.10.2014 р. та від 22.07.2015 р., а саме - зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки акціонерам товариства, тому просять стягнути з ПАТ "Укрнафта" належні їм суми дивідендів та нараховані на них згідно зі ст. 625 ЦК України матеріальні втрати, а саме:

1) на користь ТОВ "Он-лайн капітал" - дивіденди у сумі 441 062,80 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 167 908,07 грн., 3 % річних у сумі 38 037,65 грн.;

2) на користь Ведлес Холдінг Лімітед - дивіденди у сумі 9 332,00 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 3 496,24 грн., 3 % річних у сумі 750,85 грн.;

3) на користь Алманзар Холдінгз Лімітед - дивіденди у сумі 7 702,60 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 2 913,15 грн., 3 % річних у сумі 645,94 грн.;

4) на користь ТОВ "Рафтола" - дивіденди у сумі 138 201,80 грн.; інфляційну складову боргу у сумі 52 434,14 грн., 3 % річних у сумі 11 748,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з акту управління господарською діяльністю.

Пунктом 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016 р. роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Розглянувши вимогу про виплату дивідендів за 2011-2014 роки ТОВ "Он-лайн капітал" та прийнявши до уваги рішення ПАТ "Укрнафта" щодо розміру та порядку розподілу прибутку товариства за 2011-2014 роки, оформлені протоколами № 22 від 10.10.2014 р., № 23 від 22.07.2015 р. (відповідно), суд встановив, що дивіденди ТОВ "Он-лайн капітал" за 2011 рік становлять 220 862,70 грн. (5 490 шт. акцій х 40,23 грн.), за 2012 рік - 144 551,70 грн. (5 490 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 19 215 грн. (5 490 шт. акцій х 3,50 грн.), за 2014 рік - 56 434,40 грн. (5 490 шт. акцій х 23,32 грн.), а всього за 2011-2014 роки - 441 063,80 грн.

Проте, виплата ТОВ "Он-лайн капітал" дивідендів за 2011-2014 роки в порядку та на умовах, визначених рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., відповідачем здійснена не була.

Вирішуючи спір в частині вимог Ведлес Холдінг Лімітед про виплату дивідендів за 2011-2014 роки, суд приймає до уваги встановлені вище обставини, а також те, що акціонер ПАТ "Укрнафта" - Ведлес Холдінг Лімітед є резидентом Республіки Кіпр.

Оподаткування доходів резидентів Республіки Кіпр регулюється положеннями Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012 р., яка була ратифікована Україною 04.07.2013 р., набрала чинності 07.08.2013 р., а положення її застосовуються з 01.01.2014 р. (далі - Конвенція).

Згідно зі ст. 10 вказаної Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом договірної держави, резиденту іншої договірної держави, можуть оподатковуватись у цій іншій державі. Однак, такі дивіденди можуть також оподатковуватись у договірній державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої договірної держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Відповідно до п.п. 103.1, 103.2, 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з положеннями п. 141.4. ст. 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, з доходів у вигляді дивідендів із джерела їх походження в України, резиденту Республіки Кіпр, при їх виплаті резидентом України, має утримуватись податок на репатріацію за ставкою 15 % від загальної суми дивідендів.

За таких обставин судом встановлено, що дивіденди позивача-2 - Ведлес Холдінг Лімітед (за вирахуванням податку на репатріацію за ставкою 15%) за 2011 рік становлять 1 367,82 грн. (40 шт. акцій х 40,23 грн.), за 2012 рік - 895,22 грн. (40 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 119,00 грн. (40 шт. акцій х 3,50 грн.), за 2014 рік - 5 550,16 грн. (280 шт. акцій х 23,32 грн.), а всього за 2011-2014 роки - 7 932,20 грн., тобто меншу суму, ніж заявив позивач.

Проте, виплата Ведлес Холдінг Лімітед дивідендів за 2011-2014 роки у вказаній сумі в порядку та на умовах, визначених рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., відповідачем здійснена не була.

При вирішенні позовних вимог про виплату дивідендів за 2011-2014 роки на користь Алманзар Холдінгз Лімітед, суд враховує, що учасник ПАТ "Укрнафта" - Алманзар Холдінгз Лімітед також є резидентом Республіки Кіпр, а тому з доходів у вигляді дивідендів від ПАТ "Укрнафта" має утримуватись податок на репатріацію за ставкою 15 % від загальної суми дивідендів у відповідності до Конвенції та норм податкового законодавства України з підстав, зазначених вище.

За таких обставин судом встановлено, що дивіденди позивача-3 (за вирахуванням податку на репатріацію за ставкою 15 %) за 2011 рік становлять 2 393,10 грн. (70 шт. акцій х 40,23 грн.), за 2012 рік - 1 566,63 грн. (70 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 208,25 грн. (70 шт. акцій х 3,50 грн.), за 2014 рік - 2 378,64 грн. (120 шт. акцій х 23,32 грн.), а всього за 2011-2014 роки - 6 547,20 грн., тобто меншу суму, ніж заявив позивач.

Проте, виплата Алманзар Холдінгз Лімітед дивідендів за 2011-2014 роки в порядку та на умовах, визначених рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., відповідачем здійснена не була.

Стосовно позовних вимог ТОВ "Рафтола" про виплату дивідендів за 2011-2014 роки. Суд приймає до уваги той факт, що право вимоги позивачу-4 перейшло на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № Ф-3009-1 від 30.09.2016 р., укладеного між ПАТ "ЗНКІФ "Симфонія № 2" (цедент) та ТОВ "Рафтола" (цесіонарій), відповідно до якого цедент відступає цесіонарію права вимоги на отримання дивідендів.

Так, відповідно до п. 1.2.1 договору відступлення права вимоги (цесії) № Ф-3009-1 від 30.09.2016 р. цедент відступив ТОВ "Рафтола" право вимоги на отримані дивіденди, а саме - за 2011 рік у сумі 59 540,40 грн., за 2012 рік у сумі 38 968,40 грн., за 2013 рік у сумі 5 180,00 грн., за 2014 рік у сумі 34 513,60 грн., а всього за 2011-2014 роки у сумі 138 202,40 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору цедент зобов'язується сповістити боржника про відступлення права вимоги шляхом направлення йому письмових повідомлень протягом 3 робочих днів з дня перерахування ТОВ Рафтола цеденту суму відступленої права вимоги.

Листом № 1/10-16 від 10.10.2016 р. ПАТ "ЗНКІФ "Симфонія № 2" повідомило ПАТ "Укрнафта" про відступлене право вимоги за невиплаченими дивідендами за 2011-2014 роки ТОВ Рафтола .

У відповідь ПАТ "Укрнафта" підтвердило той факт (лист № 13.2-32/240 від 03.11.2016 р.), що ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Симфонія № 2 (далі - ПАТ "ЗНКІФ "Симфонія № 2") було депонентом (власником) простих, іменних акцій у загальній кількості 1 480 штук, емітентом яких є ВАТ "Укрнафта" (правонаступник - ПАТ "Укрнафта"). Також відповідач визнав право ПАТ "ЗНКІФ "Симфонія № 2" на виплату дивідендів (листи № 13.2-32/27 від 19.02.2016 р., № 13.2-33/141 від 15.06.2016 р., № 13.2-32/190 від 22.08.2016 р., наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

На підставі викладеного, беручи до уваги прийняті ПАТ "Укрнафта" рішення щодо розміру та порядку розподілу прибутку товариства за 2011-2014 роки, оформлені протоколами № 22 від 10.10.2014 р., № 23 від 22.07.2015 р. (відповідно), суд встановив, що дивіденди ПАТ "ЗНКІФ "Симфонія № 2" за 2011 рік становлять 59 540,40 грн. 1 480 шт. акцій х 40,23 грн.), за 2012 рік - 38 968,40 грн. 1 480 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 5 180,00 грн. (1 480 шт. акцій х 3,50 грн.), за 2014 рік - 34 513,60 грн. (5 490 шт. акцій х 23,32 грн.), а всього за 2011-2014 роки - 138 202,40 грн.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що у ПАТ "Укрнафта" наявна заборгованість за невиплаченими дивідендами за 2011-2014 роки перед ТОВ "Он-лайн капітал" у сумі 441 063,80 грн.; перед Ведлес Холдінг Лімітед у сумі 7 932,20 грн.; перед Алманзар Холдінгз Лімітед у сумі 6 547,20 грн.; перед ТОВ "Рафтола" у сумі 138 202,40 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують виплату позивачам дивідендів за 2011-2014 роки, суду не надав, а тому вимоги позивачів-1, 2, 3, 4 про стягнення з відповідача заявлених сум є обгрунтованими.

При цьому, як вже зазначалось, за висновком суду підлягають стягненню з відповідача суми несплачених дивідендів за 2014-2014 роки на користь позивачів-1, 4 у сумах 441 063,80 грн. та 138 202,40 грн. (відповідно.) Проте, позивачі-1, 4 заявили вимоги у меншому розмірі (441 062,80 грн. та 138 201,80 грн. (відповідно)), тому суд стягує на користь ТОВ "Он-лайн капітал" дивіденди у сумі 441 062,80 грн., а на користь ТОВ "Рафтола" дивіденди у сумі 138 201,80 грн., у межах заявлених позовних вимог.

Щодо вимог позивачів-2, 3 (нерезидентів) про стягнення за 2011-2014 роки дивідендів, то на користь Ведлес Холдінг Лімітед підлягають стягненню дивіденди у сумі 7 932,20 грн., а на користь Алманзар Холдінгз Лімітед - у сумі 6 547,20 грн., тобто із урахуванням податку на репатріацію у розмірі 15 %. Зазначеного висновку суду позивачі не спростували та належним чином іншого не довели.

Крім того, позивачі просили суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу та 3 % річних, нараховані на несплачені дивіденди за 2011-2014 роки. Зокрема:

1) на користь ТОВ "Он-лайн капітал" - інфляційну складову боргу у сумі 167 908,07 грн. та 3 % річних у сумі 38 037,65 грн.;

2) на користь Ведлес Холдінг Лімітед - інфляційну складову боргу у сумі 3 496,24 грн. та 3 % річних у сумі 750,85 грн.;

3) на користь Алманзар Холдінгз Лімітед - інфляційну складову боргу у сумі 2 913,15 грн. та 3 % річних у сумі 645,94 грн.;

4) на користь ТОВ "Рафтола" - інфляційну складову боргу у сумі 52 434,14 грн. та 3 % річних у сумі 11 748,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідачем було прийнято рішення здійснити виплату дивідендів за 2011-2013 роки у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015, а дивідендів за 2014 рік - у строк з 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р., то нарахування інфляційної складової боргу та 3 % річних має здійснюватись за 2011-2013 роки - починаючи з 11.04.2015 р., а за 2014 р. - з 04.10.2015 р., тобто суд погоджується з періодом нарахування матеріальних втрат, визначеним відповідачем.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Доводи відповідача щодо неправомірності застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Як зазначив Верховний Суд України у правовому висновку по справі № 6-113цс14 (постанова від 01.10.2014 р.), будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошових коштів, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 01.10.2014 по справі № 6-113цс14).

Крім того, згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду України, а також роз'яснення Вищого господарського суду України, судом до уваги не приймаються заперечення відповідача щодо застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України до грошових зобов'язань, що виникають із корпоративних правовідносин. Отже, з огляду на встановлене порушення зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки, суд вважає вимоги позивачів про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних правомірними.

Перевіривши надані позивачами розрахунки інфляційної складової боргу та 3 % річних, а також врахувавши встановлені судом розміри невиплачених дивідендів та періоди їх невиплат, суд вважає, що на користь позивачів підлягають стягненню такі матеріальні втрати:

1) на користь ТОВ "Он-лайн капітал" - інфляційна складова боргу у сумі 148 865,92 грн. та 3 % річних у сумі 37 884,59 грн.;

2) на користь Ведлес Холдінг Лімітед - інфляційна складова боргу у сумі 2 800,00 грн. та 3 % річних у сумі 622,72 грн.;

3) на користь Алманзар Холдінгз Лімітед - інфляційна складова боргу у сумі 2 402,83 грн. та 3 % річних у сумі 542,41 грн.;

4) на користь ТОВ "Рафтола" - інфляційна складова боргу у сумі 51 370,14 грн., 3 % річних у сумі 11 654,91 грн., тобто у менших сумах, ніж заявлено позивачами, оскільки ними невірно визначено періоди прострочення зобов'язання.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги ТОВ "Он-лайн капітал", Ведлес Холдінг Лімітед, Алманзар Холдінгз Лімітед, ТОВ "Рафтола" підлягають частковому задоволенню.

Розглядаючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до належних позивачам виплат, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Судом встановлено, що загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., було прийнято рішення здійснити виплату дивідендів за 2011-2013 роки у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015, а дивідендів за 2014 рік - у строк з 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р. Отже, перебіг строку позовної давності розпочався з 11.04.2015 р. та 04.10.2015 р. (відповідно), а закінчився 11.04.2018 р. та 04.10.2018 (відповідно).

Водночас, статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.10.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу.

Так, розглядаючи заяву про застосовування строку позовної давної за вимогами ТОВ "Он-лайн капітал", суд враховує, що у матеріалах справи міститься лист ПАТ "Укрнафта" № 13.2-32/223 від 19.10.2016 р., направлений ТОВ "Он-лайн капітал" у відповідь на лист позивача-1 від 06.10.2016 р., у якому відповідач, не заперечує свого обов'язку з нарахування дивідендів за 2011-2014 роки та вказує, що ним вживаються усі можливі заходи для виплати дивідендів за вказаний період акціонерам.

Отже, суд вважає, що вказаним листом ПАТ "Укрнафта" визнало свої невиконані зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки перед ТОВ "Он-лайн капітал", тому у жовтні 2016 року відбулось преривання строку позовної давності за вимогами позивача-1 щодо виплати йому дивідендів. У подальшому даний строк позовної давності розпочався заново з жовтня 2016 р. та закінчиться у жовтні 2019 р. За таких обставин суд не застосовує строк позовної давності до вимог позивача-1.

Розглядаючи заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача-4 - ТОВ Рафтола , суд враховує, що останній набув право на отримання коштів за дивідендами від ПАТ "ЗНКІФ "Симфонія № 2" за договором відступлення права вимоги № Ф-3009-1 від 30.09.2016 р., тобто у вересні-жовтні 2016 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор - ПАТ ЗНКІФ Симфонія № 2 звертався до відповідача з вимогами № 2507/2016 р. від 25.07.2016 р., № 30/09/16 від 30.09.2016 р. щодо виплати дивідендів, нарахованих йому за 2011-2014 роки, у відповідь на що ПАТ "Укрнафта" листами № 13.2-32/190 від 22.08.2016 р., № 13.2.-32/240 від 03.11.2016 р. повідомило про наявність заборгованості відповідача за невиплаченими дивідендами у зазначений період та вжиття усіх належних заходів для їх виконання. Таким чином, визнання ПАТ "Укрнафта" заборгованості перед первісним кредитором - ПАТ ЗНКІФ Симфонія № 2 , правонаступником якого є ТОВ Рафтола , відбулось ще у серпні 2016 р., що також свідчить про преривання строку позовної давності за вимогами позивача-4. Отже, ТОВ Рафтола зі своїми вимогами звернулось до ПАТ "Укрнафта" у межах строку позовної давності - 26.04.2018 р.

Щодо заяви про застосування позовної давності до заявлених вимог позивачів-2, 3 - Ведлес Холдінг Лімітед та Алманзар Холдінгз Лімітед, суд враховує наступне.

Як вже зазначив суд, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивний (факт порушення права), так і суб'єктивний (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення), тобто фактори у їх сукупності (позиція Верховного Суду України у постанові від 10.06.2015 р. по справі № 6-267цс15).

Так, з матералів справи вбачається, що 06.02.2014 р. між Ведлес Холдінг Лімітед (нерезидент) та ТОВ "Он-лайн капітал" був укладений договір на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів № БО68 від 06.02.2014 р. Подібний договір на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів був укладений і між нерезидентом - Алманзар Холдінгз Лімітед та ТОВ "Он-лайн капітал" - № БО69 від 07.02.2014 р.

Судом встановлено, що на виконання зазначених договорів брокерського обслуговування, акції Ведлес Холдінг Лімітед та Алманзар Холдінгз Лімітед, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта , були знерухомлені у депозитарній установі ТОВ "Он-лайн капітал", тобто дана депозитарна установа здійснювала обслуговування обігу цінних паперів, належних іноземним суб'єктам господарювання - Ведлес Холдінг Лімітед та Алманзар Холдінгз Лімітед.

30.10.2016 р. Ведлес Холдінг Лімітед та Алманзар Холдінгз Лімітед звернулись до ТОВ "Он-лайн капітал" із запитами щодо отримання інформації стосовно обігу коштів за цінними паперами. У відповідь на вказані листи, ТОВ "Он-лайн капітал", посилаючись на лист ПАТ "Укрнафта № 13.2-32/223 від 19.10.2016 р., повідомив позивачів-2, 3 (електронні листи від 15.11.2016 р.), що ПАТ "Укрнафта визнало наявну у нього заборгованість за дивідендами, нарахованими за 2011-2014 роки, та вживає заходи для їх виплати акціонерам.

Отже, судом встановлено, що про порушення ПАТ "Укрнафта зобов'язань з виплати акціонерам дивідендів позивачі-2, 3 дізнались від своєї депозитарної установи - ТОВ "Он-лайн капітал" лише 15.11.2016 р., тому саме з цього часу розпочався строк позовної давності, який закінчується у листопаді 2019 р., відтак, відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 5.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

Отже, заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд залишає без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал", Ведлес Холдінг Лімітед (Wadless Holding Limited), Алманзар Холдінгз Лімітед (Almanzar Holding Limited), Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафтола" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення грошових коштів у сумі 874 234, 78 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал" (01001, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 16, ідентифікаційний код 30469671) дивіденди за 2011-2014 роки у сумі 441 062 (чотириста сорок одна тисяча шістдесят дві) грн. 80 коп.; інфляційну складову боргу в сумі 148 865 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 92 коп.; 3% річних в сумі 37 884 (тридцять сім тисяч вісімсот вісім чотири) грн. 59 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 12 748 (дванадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 32 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Ведлес Холдінг Лімітед (Wadless Holding Limited) (1065, Республіка Кіпр, Нікосія, Найс Дей Хауз, 4-й поверх, вул. Джіанну Кранідіоті, 10, реєстраційний номер 1180808) дивіденди за 2011-2014 роки у сумі 7 932 (сім тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 20 коп.; інфляційну складову боргу в сумі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 66 коп.; 3% річних в сумі 622 (шістсот двадцять дві) грн. 72 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Алманзар Холдінгз Лімітед (Almanzar Holding Limited) (1065, Республіка Кіпр, Нікосія, Найс Дей Хауз, 4-й поверх, вул. Джіанну Кранідіоті, 10, реєстраційний номер 1180808) дивіденди за 2011-2014 роки у сумі 6 547 (шість тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 20 коп.; інфляційну складову боргу в сумі 2 402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 83 коп.; 3% річних в сумі 542 (п'ятсот сорок дві) грн. 41 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафтола" (49017, м. Дніпро, вул. Возз'єднання, 25, ідентифікаційний код 37006977) дивіденди за 2011-2014 роки у сумі 138 201 (сто тридцять вісім тисяч двісті одна) грн. 80 коп.; інфляційну складову боргу в сумі 51 370 (п'ятдесят одна тисяча триста сімдесят) грн. 14 коп.; 3% річних в сумі 11 654 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 91 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 26 липня 2018 року.

Повний текст рішення складений 6 серпня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.