Рішення

від 31.07.2018 по справі 910/5756/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2018Справа № 910/5756/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ НОВО"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ ІНВЕСТ"

про стягнення 1 102 618,27 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: Гончарук К.І.

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕ НОВО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ ІНВЕСТ" про стягнення 1 102 618, 27 грн., у тому числі: 753 019, 92 грн. - основного боргу, 86 786, 62 грн. - пеня, 25 108, 79 грн. - інфляційні втрати, 8 367, 90 грн. - 3 % річних, 229 335, 04 грн. - штрафні санкції.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором № НС-21-06-17-1 про надання послуг у сфері інформатизації від 21.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5756/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 03.07.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.06.2018 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/5756/18 до судового розгляду по суті на 31.07.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 31.07.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали про відкриття провадження у справі та про

відкладення розгляду справи були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 31.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕ НОВО" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПСТ ІНВЕСТ" (відповідач) 21.06.2017 укладено договір № НС-21-06-17-1 про надання послуг у сфері інформатизації, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги у сфері інформатизації, перелік яких закріплено у відповідних додатках до договору, а останній - приймати надані позивачем послуги та своєчасно і у повному обсязі оплачувати вартість наданих послуг, у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору детальний перелік та вартість послуг, що можуть надаватися на умовах договору визначається згідно прайс-листа позивача. Діючий прайс-лист позивача на момент підписання договору наведений у додатку № 1, що складає невід'ємну частину договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість та перелік послуг, що надаються позивачем за договором визначається згідно до затвердженого та діючого на момент надання послуг прайс-листа.

Договір відповідно до пункту 9.1 вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін до 31.12.2017, але в будь-якому випадку положення цього договору є дійсними до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У випадку відсутності письмових заяв сторін за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору, його дія автоматично продовжується на один календарний рік.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017 позивач, у період з 31.07.2017 по 15.08.2017 надав, а відповідач прийняв послуги інформатизації на загальну суму 591 496, 53 грн., що підтверджується актами надання послуг № 1098 від 31.07.2017 на суму 71 596, 28 грн., № 1250 від 31.08.2017 на суму 87 516, 25 грн., № 1417 від 30.09.2017 на суму 86 476, 80 грн., № 1591 від 31.10.2017 на суму 86 476, 80 грн., № 1769 від 30.11.2017 на суму 86 476, 80 грн., № 1916 від 31.12.2017 на суму 86 476, 80 грн. , № 138 від 31.01.2018 на суму 86 476, 80 грн., копії яких долучено до матеріалів справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

Крім того, позивач, в підтвердження виконання умов договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017 надав суду акти надання послуг № 298 від 28.02.2018 на суму 86 476, 80 грн. та № 471 від 31.03.2018 на суму 86 476, 80 грн.

Відповідно до актів надання послуг № 298 від 28.02.2018 та № 471 від 31.03.2018 складені виконавцем-позивачем, вартість наданих послуг зазначена в сумі 172 953, 60 грн. Дослідивши зазначені акти, суд встановив, що вони підписані лише позивачем. Зі сторони відповідача зазначені акти не підписані.

Відповідно до пункту 5.2 договору щомісяця, до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, позивач надсилає відповідачу рахунок-фактуру на оплату послуг та підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі наданих послуг, які були надані відповідачу протягом звітного періоду.

В якості доказів, що підтверджують направлення актів приймання-передачі наданих послуг на адресу відповідача, позивач до позовної заяви долучив роздруківку кур'єрської служби від 06.03.2018 та від 05.04.2018 про отримання представником відповідача означених актів.

Будь-яких документів на спростування цієї інформації матеріали справи не містять та суду не надано.

За умовами пункту 5.3 договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017 відповідач щомісяця підписує та направляє позивачу протягом трьох робочих днів з моменту отримання акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг та підписання акту. У разі неотримання позивачем підписаного акту або мотивованої відмови від приймання послуг та підписання акту протягом п'яти робочих днів з моменту отримання акту відповідачем, вважається, що послуги надані позивачем у звітному періоді належним чином, у відповідності з умовами договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем були надані послуги на виконання договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017 загальною вартістю 764 450, 13 грн.

В матеріалах справи знаходиться повідомлення № 210 від 12.10.2017 про припинення надання послуг.

З приводу означеного, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що не зважаючи на надіслане повідомлення, послуги продовжували надаватись відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 764 450, 13 грн.

Крім того зазначив, що відповідно до пункту 2.3.2 договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017 у разі порушення відповідачем строку оплати послуг більш ніж на сім робочих днів, позивач має право призупинити надавати послуги, повідомивши відповідача не пізніше ніж за один робочий день до припинення надання послуг.

Відповідно до пункту 5.8 договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017 призупинення, припинення позивачем надання послуг з підстав та у випадках, передбачених пунктом 2.3.2 договору, не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати вартість наданих послуг в повному обсязі протягом всього строку дії припинення, а так само не звільняє відповідача від обов'язку погасити іншу заборгованість за договором.

За умовами пункту 5.4 договору відповідач здійснює розрахунки з позивачем за надані за звітний період послуги в національній валюті України шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок позивача щомісячно, до 20 числа кожного місяця наступного за звітним періодом. Неотримання рахунку-фактури не звільняє відповідача від оплати вартості послуг.

Втім, всупереч умов договору, відповідач не сплатив у повному обсязі вартість наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 753 019, 92 грн., яку позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, враховуючи факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати наданих послуг у сфері інформатизації підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 753 019, 92 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 86 786, 62 грн. та штраф в розмірі 229 335, 04 грн. відповідно до пункту 6.11 договору.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 6.11 договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017 у разі порушення строків оплати наданих послуг, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченого платежу за кожний календарн6ий день прострочення виконання зобов'язання. У разі порушення строків оплати наданих послуг на строк, що перевищує 15 календарних днів, відповідач на вимогу позивача додатково до пені сплачує штраф у розмірі 30 % від розміру заборгованості.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача окремо по кожному акту, враховуючи обмеження, встановлені частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, вимога в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 69 141, 30 грн., оскільки договором не передбачено нарахування пені до остаточного розрахунку відповідачем.

Враховуючи пункт 6.11 договору № НС-21-06-17-1 від 21.06.2017, а також те, що сума основного боргу складає 753 019, 92 грн., вимога в частині стягнення штрафу підлягає частковому задоволенню в розмірі 225 906, 00 грн. (753 019, 92 - 30 % = 225 906, 00 ).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, вимоги про стягнення 25 108, 79 грн. - інфляційних втрат та 8367, 90 грн. - 3 % річних (період з 21.08.2017 по 07.05.2018 окремо по кожному акту) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ НОВО" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ ІНВЕСТ" про стягнення 1 102 618,27 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ ІНВЕСТ" (01135, м. Київ, вул. Глібова, будинок 7, ідентифікаційний код 41334361) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ НОВО" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 35877574) 753 019 (сімсот п'ятдесят три тисячі дев'ятнадцять) грн. 92 коп. - основного боргу, 69 141 (шістдесят дев'ять тисяч сто сорок одна) грн. 30 коп. - пеня, 25 108 (двадцять п'ять тисяч сто вісім) грн. 79 коп. - інфляційні втрати, 8 367 (вісім тисяч триста шістдесят сім) грн. 90 коп. - 3 % річних, 225 906 (двісті двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шість) грн. 00 коп. - штрафу, 16 223 (шістнадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 15 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:07.08.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк