ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
08.08.2018Справа № 910/7649/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна-експедиційна компанія Гарант
до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Рапід
про стягнення заборгованості за вантажні перевезення в розмірі 140 563,40 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕК Гарант звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Рапід про стягнення заборгованості за вантажні перевезення в розмірі 140 563,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Генеральним договором на транспортне експедирування № 002 від 13.01.2017, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
25.06.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.06.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7649/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.06.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вулиця Горького, будинок 155, квартира 44.
Відповідач ухвалу суду від 26.06.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 04.07.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046534070.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Рапід (далі - експедитор-замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна-експедиційна компанія Гарант (далі - позивач, виконавець) було укладено Генеральний договір на транспортне експедирування № 002 від 13.01.2017 (далі - Договір), предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором-замовником і виконавцем при здійсненні організації автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами перевізника по замовленням (заявкам) експедитора-замовника, та пов'язаних із ними різноманітних послуг.
Згідно цього Договору експедитор-замовник доручає, а виконавець приймає на себе повноваження і обов'язки від імені експедитора-замовника здійснити пошук та підбір транспортних засобів з метою організації перевезення та доставки вантажів автомобільним транспортом.
Договір вважається виконаним після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки ПДП (конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (далі - ESTR), Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Європейської угоди про перевезення вантажів, які швидко псуються (в країнах транзиту, на території яких сторони повинні їх виконувати). По території України сторони керуються статутом автомобільного транспорту, Цивільним кодексом України, Законами України Про транспорт , Про транспортно-експедиторську діяльність , Про зовнішньоекономічну діяльність , Про транзит вантажів та іншими діючими нормативними актами. На кожне перевезення оформлюється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається виконавцю за допомогою факсимільного зв'язку, чи електронною поштою та є невід'ємною частиною Договору.
В замовленні (заявці) мають міститися наступні дані: маршрут руху; найменування вантажу, вага, ціна виконання перевезення, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження вантажу з указівкою контактних осіб, адреси проведення митних формальностей при завантаженні і розвантаженні з указівкою контактних осіб, дати і часу завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, найменування прикордонного переходу й умови проходження кордону (при необхідності), особливі умови (страхування, митне оформлення і т.д.).
Після одержання замовлення (заявки) виконавець акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 3 годин з моменту її одержання. Виконавець вказує марку авто, реєстраційний номер транспортного засобу, причепу чи напівпричепу, ПІП водія та номери телефонів водія країн по яким відбудеться перевезення. У випадку відсутності письмового акцепту протягом зазначеного часу, заявка вважається не прийнятою до виконання (анульованою). Оригінали даного Договору та замовлень (заявок) з мокрою печаткою та підписом уповноваженої особи передаються (пересилаються поштою) експедитору-замовнику протягом п'ятнадцяти днів з дати завантаження.
Товарно-транспортна накладна (далі - ТТН), міжнародна товарно-транспортна накладна (далі - CMR) встановленого зразка є основним документом по якому здійснюється перевезення та за якими відбувається завантаження (приймання) та розвантаження (видача вантажу).
Буд-які зміни внесені в замовлення (заявку), повинні бути оформлені в письмовій формі і підписані обома сторонами.
Замовлення (заявка) є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в замовленні (заявці).
Згідно розділу 5 Договору ціна перевезення (розмір плати) та валюта розрахунків погоджується сторонами в замовленні (заявці), що є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна містить у собі винагороду експедитора-замовника, яка становить різницю між одержаною сумою від замовника (клієнта) і сумою перерахованою виконавцю. Розмір винагороди експедитора-замовника визначається різницею між ціною перевезення, погодженою з замовником (клієнтом), і ціною перевезення, погодженою з виконавцем.
Відповідно до розділу 6 Договору розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором-замовником за рахунок коштів свого замовника (клієнта) протягом п'яти банківських днів з моменту отримання експедитором - замовником оригіналів документів: замовлення (заявка), акта виконаних робіт, податкова накладна, рахунок-фактура, оригіналом товарно-транспортної накладної (CMR, TTN) з відміткою дата, час розвантаження, та печаткою вантажоодержувача, копія виписки з ЄДРЮФО, копія витягу ЄДРЮФО, копія свідоцтва платника податку, копія статистики про знаходження підприємства в єдиному державному реєстрі, та оригінальних квитанцій за додаткові витрати виконавця підтверджених експедитором-замовником (штраф за перевантаження, оплата конвою, наявність наднормативних простоїв під навантаженням, розвантаженням і митним оформленням, штраф за скасування завантаження і т.п.).
Даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 29.12.2017, або до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків (розділ 10 Договору).
06.11.2017 сторонами укладено Договір-заявку на міжнародне перевезення № 308, за умовами якого, маршрут перевезення - м. Тальне (Україна) - D01738 (Німеччина) - м. Тальне (Україна); дата доставки 16.10.2017 - Nossen, 20.10.2017 - Умань; вартість перевезення 63 895,50 грн.; строк оплати - переказ в євро, протягом 21 банківського дня з моменту отримання оригіналу CMR та рахунку (інвойс).
03.01.2018 сторонами укладено Договір-заявку на міжнародне перевезення № 001, за умовами якого, маршрут перевезення - м. Тальне (Україна) - D01738 (Німеччина) - м. Тальне (Україна); дата доставки 01.07.2017 - Nossen, 12.01.2017 - Умань; вартість перевезення 69 638,50 грн.; строк оплати - переказ в євро, протягом 21 банківського дня з моменту отримання оригіналу CMR та рахунку (інвойс).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору та заявок на перевезення вантажу, позивач здійснив перевезення вантажу, наданого відповідачем, що підтверджується наявною міжнародними товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонами без зауважень.
Втім відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором та заявками, оплату послуг з перевезення належним чином не здійснив, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем в сумі 133 537 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором перевезення, а відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась відповідно Закону України № 57-V від 01.08.2006 "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
З міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) № 091831 та № 253005 вбачається, що позивачем, як перевізником, здійснено перевезення вантажів за погодженим у заявках маршрутом.
Також, факт надання міжнародних транспортних послуг за заявками та отримання таких послуг відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1711170 від 17.11.2017 та № 1801113 від 11.01.2018.
Враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг з перевезення вантажу та прийняття вантажу вантажоодержувачем, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено відповідачу рахунки № 1711170 від 17.11.2017 на оплату наданих міжнародних транспортних послуг на суму 63 898,50 грн. та № 1801113 від 11.01.2018 на суму 69 638,50 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що товарно-транспортні накладні (СМR) № 091831 та № 253005, а також рахунки № 1711170 від 17.11.2017 на суму 63 898,50 грн. та № 1801113 від 11.01.2018 на суму 69 638,50 грн. були направлені позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення у цінні листи та фіскальним чеком від 23.04.2018, які було отримано відповідачем 04.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900061593611.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до розділу 6 Договору розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором-замовником за рахунок коштів свого замовника (клієнта) протягом п'яти банківських днів з моменту отримання експедитором - замовником оригіналів документів: замовлення (заявка), акта виконаних робіт, податкова накладна, рахунок-фактура, оригіналом товарно-транспортної накладної (CMR, TTN) з відміткою дата, час розвантаження, та печаткою вантажоодержувача, копія виписки з ЄДРЮФО, копія витягу ЄДРЮФО, копія свідоцтва платника податку, копія статистики про знаходження підприємства в єдиному державному реєстрі, та оригінальних квитанцій за додаткові витрати виконавця підтверджених експедитором-замовником (штраф за перевантаження, оплата конвою, наявність наднормативних простоїв під навантаженням, розвантаженням і митним оформленням, штраф за скасування завантаження і т.п.).
В свою чергу, у Договорі-заявці на міжнародне перевезення № 308 від 06.11.2017 та Договорі-заявці на міжнародне перевезення № 001 від 03.01.2018, сторонами погоджено, що строк оплати - переказ в євро, протягом 21 банківського дня з моменту отримання оригіналу CMR та рахунку (інвойс).
Разом з тим, у Договорі сторонами узгоджено, що у випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в замовленні (заявці), а відтак, у даному випадку відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунки з позивачем протягом 21 банківського дня з 04.05.2018 (дата отримання CMR та рахунків відповідачем), до 06.06.2018 включно.
Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи що факт надання позивачем послуг з перевезення та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 133 537 грн.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 5 426,19 грн. та 3% річних в розмірі 1 600,21 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням обумовлених сторонами строків оплати та у межах визначених позивачем періодів, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 21,95 грн., за період з 07.06.2018 по 08.06.2018, інфляційні втрати в свою чергу, задоволенню не підлягають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Рапід (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 155, кв. 44; ідентифікаційний код: 30966596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна-експедиційна компанія Гарант (49054, м. Дніпро, вул. Благоєва, буд. 31; ідентифікаційний код: 31950875) заборгованість в розмірі 133 537 (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 21 (двадцять одна) грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 003 (дві тисячі три) грн. 04 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено: 08.08.2018.
Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2018 |
Оприлюднено | 09.08.2018 |
Номер документу | 75744666 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні