Рішення

від 30.07.2018 по справі 924/148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2018 р. Справа № 924/148/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П. , розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Ефект", м. Березань, Київська область

до приватного акціонерного товариства "Завод "Металоприлад", м. Кам'янець-Подільський

про 1) зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015р.) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів;

2) стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017р. для отримання тягача; 2300,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 21 травня 2018р.; 4600,00 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018р.; 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018р.; 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018р. (за два місяці).

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 24.07.2018р.;

ОСОБА_2 - за довіреністю №76 від 08.12.2017р.;

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення виноситься 30.07.2018р., оскільки в судовому засіданні 13.07.2018р. оголошувалась перерва.

Процесуальні дії по справі.

02.03.2018р. на адресу суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Ефект", м. Березань, Київська область до приватного акціонерного товариства "Завод "Металоприлад", м. Кам'янець-Подільський про 1) зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015р.) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів; 2) стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження для отримання тягача; 1000,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 28 лютого 2018р.; 2000,00 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 28 лютого 2018р.; 19800,00 грн. - штрафу іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018р.; 19800,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого до 28 лютого 2018р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена позовна заява передана для розгляду судді Димбовському В.В.

Ухвалою господарського суду від 07.03.2018р. позовну заяву залишено без руху; для усунення недоліків надано позивачу строк по 23.03.2018р. включно.

23.03.2018р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі №924/148/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 16.04.2018р.

16.04.2018р. у судовому засіданні постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.05.2018р.

10.05.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2018р.

14.05.2018р. ухвалою господарського суду продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів та підготовче судове засідання відкладено на 23.05.2018р.

23.05.2018р. у судовому засіданні постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.06.2018р.

18.06.2018р. ухвалою господарського суду заяви позивача, подані 14.05.2018р. та 13.06.2018р., задоволено частково, прийнято збільшення розміру позовних вимог в частині предмету спору: 1) зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015р.) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів; 2) стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017р. для отримання тягача; 2300,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 21 травня 2018р.; 4600,00 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018р.; 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018р.; 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018р. (за два місяці).

Відмовлено у прийнятті нових позовних вимог, а саме: передання гідравлічної установки вартістю 25900,00 грн.; стягнення 19800,00 грн. компенсації збитків, сплачених позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за лютий та березень 2018р.; стягнення 7093,87 грн. витрат ПП "Ефект" на відрядження робітників 10-11 травня 2018р. для отримання тягача; стягнення 7722,87 грн. витрат ПП "Ефект" на відрядження робітників 21-22 травня 2018р. для отримання тягача; стягнення 25900,00 грн. - вартості демонтованої гідравлічної установки тягача; стягнення 251289,64 грн. витрат ПП "Ефект" на технічне обслуговування та поточний ремонт тягача.

Також 18.06.2018р. ухвалою господарського суду закрито підготовче засідання по справі №924/148/18 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.07.2018р.

13.07.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву на 30.07.2018р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог) із позовом до відповідача про 1) зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015р.) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів; 2) стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017р. для отримання тягача; 2300,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 21 травня 2018р.; 4600,00 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018р.; 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018р.; 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018р. (за два місяці).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором найму (оренди) автотранспорту №12-05/01 від 12.01.2015р. в частині повернення орендованого рухомого майна. При цьому, позивач зазначає, що 12 січня 2015р. між Приватним підприємством "Ефект" (орендодавець) та приватним акціонерним товариством "Завод "Металоприлад" (орендар) був укладений договір про оренду автотранспорту (надалі "договір") №12-05/01 від 12.01.15 р. згідно якого відповідачу було передано за адресою Київська обл. м. Березань, вул. Березанський шлях, 42 в оренду за актом вантажний сідловий тягач MAN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1. Термін дії оренди закінчився 31 грудня 2017р. Наголошує на тому, що позивач, виходячи зі своїх виробничих потреб та враховуючи те, що 30 та 31 грудня 2017р. були неробочими днями просив повернути тягач 28 грудня 2017р.. Стверджує, що за час оренди тягача відповідач неодноразово грубо порушував правила експлуатації тягача.

Звертає увагу суду на те, що позивач видав наказ та направив у відрядження для отримання тягача від відповідача в м. Кам'янці - Подільському комісію у складі: ОСОБА_3, генерального директора ПП "ЕФЕКТ", ОСОБА_4 начальника гаража, ОСОБА_5 слюсаря з ремонту автомобілів на службовому автомобілі, в якому знаходилися акумуляторна батарея, моторне мастило, фільтри та інші приналежності для перегону тягача. Проте відповідач відмовився передавати тягач позивачу. Саме тому позивач уклав договір оренди тягача з Товариством з обмеженою відповідальністю "РИСТАЙЛ ПЛАСТ" №15-01/18 від 15.01.2018р. У зв'язку з триваючим неповерненням майна позивача (а саме, тягача), власнику (ПП "ЕФЕКТ") згідно зазначеного вище договору має сплатити ТОВ "РИСТАЙЛ ПЛАСТ" штраф у сумі 19800 гривень за затримку передання тягача в оренду до 1 лютого 2018р. Також позивач з 1-го лютого 2018р. не отримує прибуток у вигляді орендної плати за користування тягачем від ТОВ "РІСТАЙЛ ПЛАСТ" у сумі 19800 гривень щомісячно.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволення позову з підстав, викладених у позовній заяві.

У відзиві на позов від 14.05.2018р. щодо повернення автомобіля (предмета оренди) відповідач зазначає, що у договорі сторонами не передбачено порядок повернення автомобіля, а також не зазначено місця здійснення передачі (повернення). На думку відповідача оскільки останній день строку дії договору оренди Автомобіля, а, отже, і користування автомобілем припадав на вихідний день (31.12.2017р.), тому з 01.01.2018р. строк користування припинений.

Щодо витрат на відрядження відповідачем зазначено, що оскільки відповідач не допустив порушення господарського зобов'язання щодо повернення Автомобіля Позивачу, тому у останнього відсутня відповідальність за порушення господарського зобов'язання.

Щодо стягнення орендної плати за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. зазначає, така вимога позивача є необґрунтованою, оскільки Договір оренди втратив чинність 31.12.2017р.

Щодо нарахування позивачем штрафу (сплаченого на користь ТОВ "РИСТАЙЛ") звертає увагу суду на те, що відповідач не є учасником правовідносин з ТОВ "РПСТАЙЛ", тому у відповідача не виник обов'язок сплачувати такі витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні просить суд у позові відмовити в зв'язку із його необґрунтованістю.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12 січня 2015р. між Приватним підприємством "Ефект" (орендодавець) та приватним акціонерним товариством "Завод "Металоприлад" (орендар) був укладений договір про оренду автотранспорту (надалі "договір") №12-05/01 від 12.01.15 р. згідно якого відповідачу було передано за адресою Київська обл. м. Березань, вул. Березанський шлях, 42 в оренду за актом вантажний сідловий тягач MAN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до розділу 2 договору орендодавець зобов'язується: надати Автотранспорт Орендарю в справному стані, цілком укомплектованим і з документацією на автотранспорт та водіїв, виконати оформлення доручень на керування Автотранспортом протягом 5 днів з підписання Договору, проводи ти капітальний ремонт Автотранспорту. Орендар зобов'язується: прийняти Автотранспорт і користуватись ним у суворій відповідності з призначенням, нести виграти по утриманню Автотранспорту та підтримувати Автотранспорт в справному технічному стані, здійснювати за свій рахунок технічне обслуговування, повернути Автотранспорт у статні зазначеному в акті прийому передачі. При ушкодженні Автотранспорту негайно сповістити про це Орендодавця, а також зробити за свій рахунок у максимально короткий термін необхідний ремонт.

Згідно з п. п. 3.1. -3.2.3. договору орендодавець вправі здійснювати контроль за забезпеченням майнової схоронності Автотранспорту, а також за його якісним станом. Ініціювати перегляд орендної плати за використання Автотранспорту не менш ніж за 20 днів до закінчення звітного місяця. Орендар вправі: при поважній причині зажадати від Орендодавця повторного оформлення доручення на ім'я іншого водія з числа співробітників Орендаря, притягати Орендодавця до управління Автомашини в цілях, вказаних в п.1.3. Договору, на умовах визначених іншим договором, здійснювати покращення стану Автотранспорту за згодою Орендодавця і за його рахунок.

У відповідності до п.п. 4.1-4.5. договору передача Автотранспорту від однієї сторони до іншої здійснюється по акту передачі. Відлік терміну перебування Автомашини в оренді починається з дня наступного після дати передачі Орендарю по акту. Орендар письмово повідомляє Орендодавця про майбутнє повернення Автотранспорту як достроково, так і по закінченню терміну Договору, за 30 днів до майбутнього повернення. При поверненні Автотранспорту перевірка комплектності і технічний огляд здійснюється в присутності представника Орендаря. Повернення некомплектного чи несправного автотранспорту відображається в двосторонньому акті, що є підставою для пред'явлення претензій. При відмові Орендаря підписати акт, заноситься запис в акті. Акт у цьому випадку складається за участю компетентного представника незацікавленої організації.

Відповідно до розділу 5 договору термін дії договору з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. Після закінчення строку дії даного Договору Орендар має переважне право на укладення договору оренди автомобіля на новий строк.

Згідно з п. 6.1 договору ціна оренди автомобіля становить 500,00 грн. в місяць.

Розділом 6 договору визначено, що за прострочення надання Автотранспорту у встановлений Договором термін, Орендодавець сплачує Орендарю за кожний день прострочення неустойку в розмірі 0,5 % вартості оренди Автотранспорту. За прострочення повернення Автотранспорту у встановлений Договором термін Орендар сплачує Орендодавцю за кожний день прострочення неустойку в розмірі 0,5 % вартості оренди Автотранспорту. У випадку несплати Орендарем орендних платежів в терміни встановлені Договором, з Орендаря стягується пеня в розмірі 0.5 % простроченої суми за кожний день несплати. При поверненні Автотранспорту, ушкодженого з вини Орендаря, останній силачи Орендодавцю витрати по його ремонту і штраф у розмірі 100 % вартості відновлення Автотранспорту. При поверненні Автотранспорту з порушенням комплектності Орендар сплачує Орендодавцю вартість відсутніх частин Автотранспорту і штраф у розмірі 10 % вартості цих частин. За передачу Автотранспорту в користування іншій організації, без попередження Орендодавця, Орендар сплачу є Орендодавцю штраф у розмірі 50 % місячної ставки оренди Автотранспорту.

Відповідно до розділу 7 договору у випадку викрадення Автотранспорту або приведення її в це ремонтно-придатний стан Орендар сплачує Орендодавцю вартість Автомашини в 1-кратному розмірі.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Позивачем на адресу відповідача направлялись листи №4 від 24.01.2018р., №65 від 17.10.2017р. №72 від 25.11.2017р., №30 від 24.04.2018р. про повернення орендованого транспортного засобу та відшкодування збитків.

Листами №65 від 17.10.2017р., №4/267 від 23.10.2017р. та №22 від 01.02.2018р. відповідач надав відповіді на вищезазначені листи позивача, в яких повідомляв, що передача автотранспорту буде здійснена після закінчення терміну дії договору оренди у м. Кам'янець - Подільський.

У листі від 10.05.2018р. відповідач просив позивача направити представників для отримання сідлового тягача.

Відповідно до наданого у матеріали акту приймання-передачі від 22.05.2018р. орендар передав, а Орендодавець прийняв автомобіль марки MAN. 1998р. випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN WMAT32N873M243058 WMAТ 32Н873M243058. реєстраційний номер НОМЕР_2,зареєстрований Центром ДАІ 01 жовтня 2011р. Сторони підтвердили, що встановити технічний стан тягача на момент передачі неможливо у зв'язку із відсутністю обладнання та спеціалістів.

Також позивачем надано у матеріали справи наказ від 29.12.2017р. №33 про відрядження комісії до м.Камянець-Подільський для прийняття та перегону вантажного сідлового тягача МАN АІ 9853 СР з 29.12.2017р. на 3 дні, доповідну від 02.01.2018р. про те, що на територію підприємства "Завод Металоприлад" члени комісії позивача не були допущені ОСОБА_6Г.О., договір оренди автомобіля №15-01/18 від 15.01.2018р. (укладений позивачем та ТОВ "Рістайл Пласт"), листи позивачу ТОВ "Рістайл Пласт" від 14.03.2018р., заяву свідка ОСОБА_3 від 27.04.2018р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.1 ст.16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, 12 січня 2015р. між приватним підприємством "Ефект" (орендодавець) та приватним акціонерним товариством "Завод "Металоприлад" (орендар) був укладений договір про оренду автотранспорту (надалі "договір") №12-05/01 від 12.01.15 р. згідно якого відповідачу було передано за адресою Київська обл. м. Березань, вул. Березанський шлях, 42 в оренду за актом вантажний сідловий тягач MAN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 . Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Відповідно до наданого у матеріали акту приймання-передачі від 22.05.2018р. орендар передав, а Орендодавець прийняв автомобіль марки MAN. 1998р. випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN WMAT32N873M243058 WMAТ 32Н873M243058, реєстраційний номер НОМЕР_2,зареєстрований Центром ДАІ 01 жовтня 2011р.

Зважаючи на викладене, оскільки передача автотранспорту відбулась 22.05.2018р. після звернення до суду із даним позовом, то, відповідно провадження в частині зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015р.) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України .

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

При цьому, у пункті 5.1. договору оренди передбачено, що термін дії договору становить 01.01.2015р. - 31.12.2017р. Тобто в силу приписів ст. 291 ГК України договір оренди автотранспорту від 12.01.2015р. №12-05/01 припинився 01.01.2018р. у зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що Орендар письмово повідомляє Орендодавця про майбутнє повернення Автотранспорту як достроково, так і по закінченню терміну Договору, за 30 днів до майбутнього повернення.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 532 ЦК України передбачено, що місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

Як вбачається відповідно до наданого у матеріали акту приймання-передачі від 22.05.2018р. орендар передав, а Орендодавець прийняв автомобіль марки MAN 1998р. випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN WMAT32N873M243058 WMAТ 32Н873M243058, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Центром ДАІ 01 жовтня 2011р. Тобто, в силу імперативних приписів частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, із припиненням договору оренди автотранспорту від 12.01.2015р. №12-05/01 з 01.01.2018р. відповідач, як наймач, не виконав обов'язок із негайного повернення наймодавцеві речі.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов'язку із повернення речі.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Крім того, у ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно абз. 2 п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", неустойка передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірними вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача неустойки в сумі 4451,36 грн. за весь час користування майном (із 01.01.2018р. по 14.05.2018р.) відповідно до поданого розрахунку. При цьому у наданій позивачем та прийнятій судом заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення повернення тягача з оренди саме з 1 січня до 14 травня 2018р. Тому у позові в частині стягнення 148,64 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018р. слід відмовити.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017р. для отримання тягача.

При цьому, у пункті 5.1. договору оренди передбачено, що термін дії договору становить з 01.01.2015р. по 31.12.2017р. Тобто в силу приписів ст. 291 ГК України договір оренди автотранспорту від 12.01.2015р. №12-05/01 припинився 01.01.2018р. у зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено. Тобто, в силу імперативних приписів частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, саме з 01.01.2018р. із припиненням договору оренди автотранспорту від 12.01.2015р. №12-05/01 відповідач як наймач повинен був повернути наймодавцеві речі. Оскільки відповідно до умов договору та приписів ст. 785 ЦК України у відповідача був відсутній обов'язок повернути переданий у користування транспортний засіб саме 29-31 грудня 2017р., тому вимога позивача про стягнути з відповідача 7768,46 грн. витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017р. для отримання тягача є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

В зв'язку із вищевикладеним (припиненням договору оренди автотранспорту від 12.01.2015р. №12-05/01 з 01.01.2018р.) не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 2300,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 21 травня 2018р. При цьому, судом звертається увага на те, що орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування майном на підставі та умовах, передбачених діючим договором.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018р. та 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018р. (за два місяці).

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, з огляду на вищезазначені норми, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльність особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 р. у справі №06/113-38, від 04.07.2011 р. у справі №51/250, від 07.10.2015 р. у справі №916/3371/14).

При цьому, позивачем надано у матеріали справи договір від 15.01.2018р. оренди автомобіля №15-01/18, укладений між Орендодавцем - ПП "ЕФЕКТ", та Орендарем ТОВ "РІСТАЙЛ ПЛАСТ", відповідно до р. 1 якого Орендодавець передає у строкове платне користування Орендарю, а Орендар приймає у користування автомобіль марки MAN сідловий тягач 1998 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WNAT32N873M243058 та платіжні доручення про перерахування коштів ТОВ "РІСТАЙЛ ПЛАСТ". Натомість, позивачем не доведено, що саме не передання відповідачем за договором оренди від 12.01.2015р. автотранспорту позбавило позивача права одержати дохід у вигляді 39600,00 грн. орендної плати від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт", який позивач міг би отримувати, якби його право не було порушене.

З огляду на вищенаведені обставини, суд також дійшов висновку, що не передання відповідачем за договором оренди від 12.01.2015р. автотранспорту не може також свідчити про протиправну поведінку відповідача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та спричиненням позивачу збитків в сумі 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018р.

Наявність вини відповідача у спричиненні збитків позивач не довів. Окрім цього, укладаючи договір оренди автомобіля від 15.01.2018р. №15-01/18 ПП "ЕФЕКТ" було відомо про непередання відповідачем за договором оренди від 12.01.2015р. автотранспорту. Тому позивач не позбавлений був права відмовитись від укладення договору на невигідних для себе умовах.

Отже, відсутній склад цивільного правопорушення у вигляді збитків в діях відповідача, як то: протиправність поведінки, збитки, причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою, вина.

Зважаючи на викладене у позові в частині стягнення 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018р. та 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018р. (за два місяці) слід відмовити.

При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в ОСОБА_1 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., "Чуйкіна проти України" №28924/04 від 13.01.2011р.).

Із врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо стягнення 4451,36 грн. штрафу за прострочення повернення тягача з оренди за період з 01.01.2018р. по 14.05.2018р.

Відповідно, у частині стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017 року для отримання тягача; 2300,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 21 травня 2018 року; 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018 року; 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018 року (за два місяці), 148,64 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018 року належить відмовити.

Провадження в частині зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015 року) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів закрити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Окрім цього, позивач просить суд відповідно до ст.ст. 123, 126 ГПК України стягнути з позивача понесені стороною судові витрати - на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 19535 грн. відповідно до укладеного договору.

Розглянувши заяву позивача про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, господарський суд дійшов до наступного висновку.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому позивачем надано у матеріали справи договір про надання правової допомоги та акти виконаних робіт на суму 19535 грн.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19535грн, представником позивача до матеріалів справи долучено договір та акти про надані послуги.

Враховуючи те, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а позивачем всупереч вимогам ст. 126 ГПК України не надано суду такі докази у клопотанні позивача про стягнення 17771 грн. витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити.

При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача 1764 грн. витрат на проїзд представника для участі у судових засіданнях. На підтвердження понесених витрат позивачем надано копії проїзних квитків на автобус від 15.04.2018р. (рейс "Київ-Хмельницький" вартістю 220,50 грн.), від 16.04.2018р. (рейс "Хмельницький-Київ", вартістю 220,50 грн.), від 10.05.2018р. (рейс "Київ-Хмельницький" вартістю 220,50 грн.), від 10.05.2018р. (рейс "Хмельницький-Київ", вартістю 220,50 грн.), 23.05.2018р. (рейс "Київ-Хмельницький" вартістю 220,50 грн.), від 23.05.2018р. (рейс "Хмельницький-Київ", вартістю 220,50 грн.),18.06.2018р. (рейс "Київ-Хмельницький" вартістю 220,50 грн.), від 18.06.2018р. (рейс "Хмельницький-Київ", вартістю 220,50 грн.), всього на суму 1764 грн.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та те, що розгляд справи відкладався в тому числі за клопотанням відповідача або його неявкою, вказані вище обставини є підставою для задоволення клопотання позивача у справі у частині стягнення з відповідача на користь позивача у справі витрат на проїзд представника для участі у судових засіданнях в розмірі 1764 грн., оскільки докази понесення таких витрат були надані позивачем до початку судових дебатів у справі.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Ефект", м. Березань, Київська область до приватного акціонерного товариства "Завод "Металоприлад", м. Кам'янець-Подільський про зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015 року) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів; стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017 року для отримання тягача; 2300,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 21 травня 2018 року; 4600,00 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018 року; 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018 року; 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018 року (за два місяці) задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод "Металоприлад" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, 21, код ЄДРПОУ 02969432) на користь приватного підприємства "Ефект" (Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, код ЄДРПОУ 30334673) 4451,36 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна гривня 36 коп.) - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018 року; 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору, 1764,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят чотири гривні 00 коп.) судових витрат.

Видати наказ.

У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 7768,46 грн. - витрат ПП "Ефект" на відрядження 29-31 грудня 2017 року для отримання тягача; 2300,00 грн. - орендної плати з 1 січня до 21 травня 2018 року; 19800,00 грн. - штрафу, сплаченому позивачем іншому суб'єкту господарювання - товариству з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" за прострочення передання тягача в оренду з 1 лютого 2018 року; 39600,00 грн. - неодержаного доходу (орендної плати) від товариства з обмеженою відповідальністю "Ристайл пласт" у зв'язку із непереданням тягача в оренду з 1 лютого 2018 року (за два місяці), 148,64 грн. - штрафу за прострочення повернення тягача з оренди з 1 січня до 14 травня 2018 року відмовити .

Провадження в частині зобов'язання передати вантажний сідловий тягач МАN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 за місцем його реєстрації (та отримання 12 травня 2015 року) Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, протягом 10 днів закрити.

Повернути приватному підприємству "Ефект" (Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, код ЄДРПОУ 30334673) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4240,57 грн. перерахований згідно із платіжними дорученнями №1688 від 11.06.2018р., №1689 від 11.06.2018р. на підставі п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI.

Оригінали платіжних доручень № 1688 від 11.06.2018р., № 1689 від 11.06.2018р. про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи №924/148/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 08.08.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - в матеріали,

2 - позивачу (Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 42),

3 - відповідачу (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, 21).