Постанова

від 06.08.2018 по справі 923/1179/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/1179/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Діброви Г.І.,

суддів : Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області - ОСОБА_1 - за ордером від 15.05.2018 року серія ХС № 74885;

від ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області - не з'явився;

від Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс» , с. Новорайськ, Бериславського району Херсонської області - ОСОБА_3 - за ордером від 02.08.2018 року серія ОД №356453;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року, м. Херсон суддя Немченко Л.М., повний текст складено 27.04.2018 року

у справі № 923/1179/17

за позовом Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області

до відповідачів ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області, Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс» , с. Новорайськ, Бериславського району Херсонської області

про розірвання договору оренди землі

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2017 року Раківська сільська рада Бериславського району Херсонської області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області, Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс» , с. Новорайськ, Бериславського району Херсонської області, в якій просила суд припинити шляхом розірвання договір оренди землі, укладений 24.05.2017 року між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та Приватним підприємством ЮТС-Агропродукт Плюс в частині земельних ділянок: площею 8,9806, кадастровий номер 6520686600:05:009:0004, в контурі №16; площею 9,5583, кадастровий номер 6520685600:05:008:0106, в контурі № 17; площею 4.8868, кадастровий номер 6520686600:05:001:0102, в контурі № 29; площею 4,8858, кадастровий номер 6520686600:05:001:0101, в контурі № 29; площею 8,9804, кадастровий номер 6520686600:05:018:0002, в контурі № 42; площею 8,9805, кадастровий номер 6520686600:05:018:0003, в контурі № 42; площею 8,9805, кадастровий номер 6520686600:05:018:0004, в контурі № 42, розташованих на території Таківської сільської ради Бериславського району Херсонської області та скасувати відповідні записи про державну реєстрацію права оренди, вчинені державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району 15.06.2017 року за № 21382355, № 21377237, № 21582637, №21383467, № 21378519, № 21380262, № 21379561, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Раківська сільська рада стала власником вказаних земельних ділянок, тому, незважаючи на те, що вона не є стороною договору оренди землі від 24.05.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та Приватним підприємством ЮТС-Агропродукт Плюс , вважає, що даним договором порушено права сільської ради як власника землі.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі №923/1179/17 (суддя Немченко Л.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що договір оренди землі від 24.05.2017 року не може бути припинений шляхом розірвання за ініціативою нового власника частини орендованої земельної ділянки, оскільки таке припинення суперечить умовам самого договору та чинного законодавства, зокрема ст.ст. 770, 651, 652 Цивільного кодексу України, нормам Закону України "Про оренду землі". Місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що позивач не позбавлений права скористатися набутими правами комунальної власності на означені земельні ділянки у відповідності до ст.770 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", виступити правонаступником орендодавця у договорі від 24.05.2017 року шляхом укладання додаткової угоди, після чого повноважно запропонувати орендарю, при наявній необхідності, переглянути умови договору, в тому числі розмір орендної плати у порядку, визначеному чинним законодавством.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Раківська сільська рада Бериславського району Херсонської області з рішенням суду не погодилась, тому звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі № 923/1179/17 та постановити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Закон України "Про оренду землі" є спеціальним законом, який урегульовує правовідносини, що витікають із оренди земельних ділянок і при його застосуванні підстави для розірвання договору оренди землі від 24.05.2017 року відсутні, виходячи з того, що предметом договору оренди землі від 24.05.2017 року були земельні ділянки державної власності (не витребувані паї), право розпоряджатися якими надано районній державній адміністрації у разі їх знаходження за межами населеного пункту на підставі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв", нормами якої встановлено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням.

В апеляційній скарзі зазначено, що у зв'язку з набуттям сільською радою права власності на зазначені земельні ділянки, змінилася форма власності з державної на комунальну. Знищено предмет оренди. І навіть при застосуванні положень Закону України Про оренду землі , та загальних положень про оренду, що містяться у Цивільному кодексі України, такий договір підлягає припиненню, оскільки районна державна адміністрація не має права бути орендодавцем земельних ділянок комунальної власності, а провести заміну орендодавця, як це рекомендовано судом у рішенні не вбачається можливим, оскільки для земельних ділянок комунальної власності передбачена процедура обов'язкового продажу права оренди на земельних торгах. І така процедура, передбачена ст. ст. 134-136 Земельного кодексу України існувала і на момент виникнення правовідносин.

Раківська сільська рада вважає, що договір було укладено в рамках Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв" і саме даний закон буде спеціальним актом, який необхідно застосовувати при зміні власника земельної ділянки, адже законодавець визначає процедуру передання в оренду не витребуваних паїв як тимчасову міру для попередження наявності безгосподарних грунтів, який припиняється при отриманні власником правоустановчих документів на землю.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

05.07.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 районної державної адміністрації, в якому відповідач-1 просить суд у задоволенні апеляційної скарги Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю, а рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі №923/1179/17 залишити без змін.

У відзиві відповідач-1 посилається на те, що, враховуючи вказівку ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України про укладання господарських договорів за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, а також те, що домовленість про зміну або припинення господарського договору теж має природу договору, вимоги ст. 654 Цивільного кодексу України мають враховуватись і додержуватись сторонами господарського договору.

Також ОСОБА_2 районна державна адміністрація зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних аргументованих доводів для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, оскільки заява скаржника про те, що оспорюваний договір про оренду землі не регулюється нормами Закону України Про оренду землі - не обґрунтована.

10.07.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс» , с. Новорайськ, Бериславського району Херсонської області, в якому відповідач-2 просив суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У відзиві Приватне підприємство «ЮТС-Агропродукт Плюс» , с. Новорайськ, Бериславського району Херсонської області зазначає, що підставою для розірвання відповідного договору оренди землі може бути тільки факт отримання громадянами (фізичними особами) державних актів на право власності на відповідні земельні ділянки, тобто, припинити свою дію цей договір може з моменту оформлення громадянами власниками земельних часток (паїв) правовстановлюючих документів на земельні ділянки та не раніше закінчення сільськогосподарського року (після збору врожаю орендарем). Приватне підприємство ЮТС-Агропродукт Плюс влітку 2017 року зареєструвало відповідний Договір оренди землі, після чого почало обробляти відповідні земельні ділянки та отримає урожай з відповідних земельних ділянок не раніше літо-осені 2018 року.

Судовою колегією відзиви долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс» , с. Новорайськ, Бериславського району Херсонської області підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Від ОСОБА_2 районної адміністрації Херсонської області з'явився ОСОБА_4, який не надав документів на підтвердження повноважень на теперішній час, а наявна в матеріалах справи довіреність від 13.03.2018 року № 001/24-849/0/2018/602-04 дійсна була до 01 червня 2018 року, тому останній був присутній в судовому засіданні в якості вільного слухача.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне переглянути справу у межах доводів апеляційної скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі № 923/1179/17 та наданих представниками учасників справи пояснень.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України в межах заявленої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі № 923/1179/17 є правомірним і не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом і апеляційним господарським судом встановлено та неоспорено учасниками справи такі обставини.

Між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Приватним підприємством ЮТС-Агропродукт Плюс (орендарем) було укладено договір оренди землі від 24.05.2017 року, за умовами якого орендодавець передав орендарю в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення з метою вирощування сільськогосподарських культур із земель резервного фонду (не витребувані паї) загальною площею 82,7973 га, в тому числі ріллі 82,7973 га, із них:

-площею 8,9806, кадастровий номер 6520686600:05:009:0004, в контурі № 16;

- площею 8,9804, кадастровий номер 6520686600:05:009:0013, в контурі № 16;

-площею 8,9804, кадастровий номер 6520686600:05:009:0014, в контурі № 16;

-площею 9,5583, кадастровий номер 6520686600:05:008:0106, в контурі № 17;

- площею 8,1332, кадастровий номер 6520686600:05:001:0103, в контурі № 18;

-площею 4,8868, кадастровий помер 6520686600:05:001:0102, в контурі № 29;

-площею 4,8858, кадастровий номер 6520686600:05:001:0101, в контурі № 29;

-площею 8,9804, кадастровий номер 6520686600:05:018:0002, в контурі № 42;

-площею 8,9805, кадастровий номер 6520686600:05:018:0003, в контурі № 42;

-площею 8,9805, кадастровий-номер 6520686600:05:018:0004, в контурі № 42;

-площею 0,4269, кадастровий номер 6520686600:05:022:0101, в контурі № 61;

-площею 1,0235, кадастровий номер 6520686600:05:022:0102, в контурі № 61, розташованих на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, строком на 10 років, вказаний договір зареєстровано державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району 15.06.2017 за № 21382355, № 21377237, №21383637, № 21383467, № 21378519, № 21380262, № 21379561.

Дані земельні ділянки передано в оренду на підставі ст. 13 Закону України Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області від 04.04.2017 року № 166.

У пункті 12.2. договору оренди землі зазначено, що дія договору припиняється у разі отримання власником земельної частки (пай) документу, що посвідчує право власності.

Розпорядженнями голови районної державної адміністрації від 05.05.2017 року №236 та від 29.05.2017 року № 287 відповідно до рішення Бериславського районного суду щодо визнання спадщини відумерлою, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність Раківській сільській раді земельні ділянки загальною площею - 109,5700 га, в контурах № 16, № 17, № 29, № 42, № 48, № 49, № 52, № 64 із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря" (невитребувані паї).

11.07.2017 року Раківська сільська рада (позивач), на підставі рішень Бериславського районного суду, про визнання майна відумерлим, зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельні ділянки:

-площею 8,9806, кадастровий помер 6520686600:05:009:0004, в контурі № 16;

-площею 9,5583, кадастровий номер 6520686600:05:008:0106, в контурі № 17;

-площею 4,8868, кадастровий номер 6520686600:05:001:0102, в контурі № 29;

-площею 4,8858, кадастровий номер 6520686600:05:001:0101, в контурі № 29;

-площею 8,9804, кадастровий номер 6520686600:05:018:0002, в контурі № 42;

-площею 8,9805, кадастровий номер 6520686600:05:018:0003, в контурі № 42;

-площею 8,9805, кадастровий номер 6520686600:05:018:0004, в контурі № 42, які увійшли до орендованого масиву

31.07.2017 року позивач звернувся з листом до відповідача-1 з проханням внести зміни до договору оренди землі від 24.05.2017 року. Аналогічний лист було направлено 11.12.2017 року (лист отримано 12.12.2017 року, що підтверджується відміткою канцелярії).

15.12.2017 року ОСОБА_2 райдержадміністрацією Херсонської області надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до п. 30 договору, зміна умов договору проводиться за згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку. У свою чергу, перехід права власності не є підставою зміни умов або припинення договору. Проте у даних правовідносинах зазначена норма Закону застосована бути не може, оскільки змінилась форма власності землі. Реалізація сільською радою своїх повноважень, визначених ст. 134 Земельного кодексу України можлива після внесення відповідних змін до договору, про що сільську раду буде проінформовано додатково.

Позивач не погодився із такою позицією райдержадмінстрації та звернувся до суду з відповідним позовом.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Закону України "Про оренду землі".

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відтак, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

При цьому, оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Враховуючи положення п. 3 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та вимоги до форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)", встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Виходячи з нормативних положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

З огляду на що, на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Згідно з п. 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

При цьому, спеціальним законодавством не визначено спеціального порядку передачі не витребуваних земельних ділянок (паїв) відповідним державним адміністраціям, з яким пов'язане виникнення права на розпорядження ними згідно зі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

У даному випадку розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області від 04.04.2017 року № 166 передача в оренду була здійснена саме щодо нерозподілених земельних часток (паїв) із земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства Зоря на території Бериславського району Херсонської області за межами населених пунктів, виділені одним масивом.

Після оформлення спірних земельних ділянок з присвоєнням ним кадастрових номерів, на момент укладання спірного договору, у ОСОБА_2 районної державної адміністрації були законні повноваження для передачі спірних земельних ділянок в оренду за нормами Закону України Про оренду землі і судова колегія не вбачає підстав для припинення шляхом розірвання цього договору оренди землі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором чи законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено дострокове розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Так, згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Зі змісту ст. 651 Цивільного кодексу України вбачається, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

З урахуванням вищевказаних норм законодавства, судова колегія зазначає, що припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду, незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею.

Водночас, за розірванням договору у судовому порядку має звертатись саме сторона за договором, тоді як у даному випадку Раківська сільська рада не є стороною договору оренди землі від 24.05.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Приватним підприємством ЮТС-Агропродукт Плюс (орендарем).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, які кореспондуються із способами цивільного захисту, зазначеними у ст. 16 Цивільного кодексу України, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. ОСОБА_5 з цим, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для судового захисту.

Раківська сільська рада не зверталася до суду з вимогами про визнання недійсним договору оренди землі або про внесення змін до договору оренди в судовому порядку, а просила саме про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання і у позові та апеляційній скарзі позивач посилається на те, що 11.07.2017 року позивач набув право комунальної власності на частину земельних ділянок, які передані за вищевказаним договором оренди землі відповідачу-2, у зв'язку з чим, на думку позивача, є підстави для припинення договору оренди землі за підставою вказаною у п. 12.2 договору, а саме: дія договору припиняється у разі отримання власником земельної частки (паю) документу, що посвідчує право власності.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що орендодавцем за земельними ділянками площею 8,9806, кадастровий помер 6520686600:05:009:0004, в контурі № 16; площею 9,5583, кадастровий номер 6520686600:05:008:0106, в контурі № 17; площею 4,8868, кадастровий номер 6520686600:05:001:0102, в контурі № 29; площею 4,8858, кадастровий номер 6520686600:05:001:0101, в контурі № 29; площею 8,9804, кадастровий номер 6520686600:05:018:0002, в контурі № 42; площею 8,9805, кадастровий номер 6520686600:05:018:0003, в контурі № 42; площею 8,9805, кадастровий номер 6520686600:05:018:0004, в контурі № 42 має виступати Раківська сільська рада, а не ОСОБА_2 районна державна адміністрація.

Право власності передбачає такі повноваження: володіти, користуватися і розпоряджуватися об'єктом власності. При укладанні договору оренди до орендаря переходять право володіти і користуватися об'єктом власності, а право розпоряджуватись зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об'єктом і передати право власності на нього іншій особі. При відчуженні орендованого майна до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця (ст.ст. 770, 814 Цивільного кодексу України). Закон України Про оренду землі передбачає збереження орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку. Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі, що прямо передбачено нормами закону. Таким чином, в договорі оренди може бути замінено як орендаря так і орендодавця. При відчуженні орендованої земельної ділянки відбувається зміна орендодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Про оренду землі , до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Водночас, судова колегія зазначає, що договір оренди у разі зміни власника орендованого майна зберігає свою дійсність як для нового власника, після заміни орендодавця, так і для орендаря. Зміна власника переданого в оренду майна не є підставою для припинення договору оренди.

У той же час слід зазначити, що законодавство передбачає диспозитивність в питаннях збереження умов оренди для нового власника майна, переданого в оренду.

Якщо договором оренди не передбачено його припинення в разі зміни власника об'єкта оренди, то за загальним правилом усі умови договору оренди залишаються незмінними для нового власника землі.

У даному випадку позивач помилково вважає, що на спірні правовідносини може поширюватись п. 12.2 договору оренди, оскільки він стосується громадян - фізичних осіб, тоді як відповідно до п. 12.4. договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи та реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно з п. 12.3 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок випадкового знищення, пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виходячи з викладеного, ані нормами чинного законодавства, ані умовами спірного договору оренди землі не передбачено підстав для припинення договору шляхом його розірвання у випадку звернення до суду не сторони договору.

При цьому, Раківська сільська рада не позбавлена права звертатись як до відповідачів, так і до суду у відповідності до норм чинного законодавства для внесення змін до договору оренди в частині зміни орендодавця щодо частини земельних ділянок.

Внесення змін до договору в частині заміни сторони в зобов'язанні не заборонено законом, здійснюється за згодою сторін договору, з підстав і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Без внесення змін до договору особа не може вибути із договору і за ним зберігаються всі права і обов'язки за договором, що триває.

Заміна сторін в договорі оренди земельної ділянки не може відбуватися автоматично і потребує певної процедури, а саме укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони. Такі угоди можуть бути двосторонніми у випадках, коли попередня сторона договору не може бути учасником зобов'язання і трьохсторонніми, коли участь нового учасника, попереднього учасника і особи що залишається в зобов'язанні є обов'язковою при підписанні додаткової угоди.

За таких обставин, враховуючи предмет та підставу заявленого Раківською сільською радою позову, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в частині означених земельних ділянок.

З урахуванням викладеного, Господарським судом Херсонської області правомірно захищено права відповідачів та зроблено висновок про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі, у зв'язку з чим і відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією розглянуті і відхилені, оскільки спростовуються вищевикладеними висновками суду апеляційної інстанції і матеріалами справи. Зокрема, помилковим є твердження скаржника про те, що до спірних правовідносин має застосовуватись тільки Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки спірний договір оренди землі в сукупності з розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області від 04.04.2017 року № 166 регулюється як даним законом, так і Законом України "Про оренду землі".

Посилання скаржника на те, що знищено предмет оренди через перехід спірних земельних ділянок з державної у комунальну власність, є необґрунтованими, оскільки зміна форма власності земельної ділянки не є підставою вважати знищеним предмет оренди.

Переглядаючи у апеляційному порядку рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі № 923/1179/17, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи не виявив порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття Господарським судом Херсонської області неправильного судового рішення у справі.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі № 923/1179/17 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі №923/1179/17 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі № 923/1179/17- залишити без змін.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 06.08.2018 року, повний текст постанови складено 08 серпня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_6 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_5