Ухвала

від 06.08.2018 по справі 357/4355/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4355/18

2-п/357/36/18

Категорія 4

У Х В А Л А

06 серпня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дубановська І. Д. ,

при секретарі - Огер О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква справу за заявою ОСОБА_1 районної державної адміністрації про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

23.05.2018 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ухвалене заочне рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,2784 га, на якій розміщена нежитлова будівля з прибудовами (склад цех) літ. 2-Х , що знаходиться за адресою: вуд. Гайок, буд. 4 а , м. Біла Церква, Київська область та земельну ділянку площею 2,7580 га, на якій розміщені нежитлові будівлі літ. 2Ш-1 та літ. 2Щ-1 , що знаходиться за адресою: вул. Гайок, буд. 4 а , м. Біла Церква, кадастровий номер - 3220488300:05:008:0209.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 районна державна адміністрація звернулась із заявою про перегляд заочного рішення, яку обґрунтовувала тим, що рішення винесено з порушенням порядку встановленого законом, оскільки суд не повідомив їх належним чином про час та місце розгляду справи по суті. Докази повідомлення, які містяться в матеріалах справи містять сумнівний характер, оскільки підпис в одержанні повідомлення не належить відповідальній особі ОСОБА_1 райдержадміністрації. Дізнавшись про розгляд справи призначеної на 23.05.2018 року під час судового засідання ОСОБА_1 райдержадміністрація заявила клопотання про можливість ознайомлення з матеріалами справи, проханням перенести розгляд справи та розглянути її за участю зацікавлених сторін у відповідності та з дотриманням норм процесуального законодавства України, а також подала та зареєструвала через канцелярію суду клопотання про перенесення розгляду справи та відзив на позовні вимоги. Неповідомлення райдержадміністрації у встановленому порядку про розгляд справи позбавило її передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, які заперечують проти позову. По суті справи наголошує, що ОСОБА_1 райдержадміністрація заперечує проти позову, оскільки позивач неодноразово звертався до господарського суду з приводу захисту нібито порушених прав та законних інтересів щодо визнання права власності на земельні ділянки, натомість доказів порушених прав позивачем не було наведено. Більше того він навіть не звертався до ОСОБА_1 райдержадміністрації, а також свідомо приховує той факт, що між ним та райдержадміністрацією укладено 18.10.2013 року договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років, яка перебуває в державній власності, загальною площею 2,6580 га. Зважаючи на наведене та норми заяву вважає, що заяву задовольнити.

20.07.2018 року заява прийнята суддею до провадження.

06.08.2018 року в судове засідання з'явився представник заявника - ОСОБА_3, позивач до суду не з'явився, на підставі ч. 1 ст. 287 ЦПК України суд розглядав справу за відсутності останнього.

Під час розгляду заяви, представник заявника підтримала свої вимоги, суд дослідив матеріали справи та видалився до нарадчої кімнати.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи вказану норму, суд дійшов до висновку, що скасування заочного рішення можливе за одночасного існування двох складових: неявка відповідача відбулась із поважних причин; відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що в судові засідання від 15.05.2018 року та 23.05.2018 року відповідач не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи (а.с. - 32, 36), причини неявки суду не повідомив. Його посилання на те, що підпис в даних документах здійснений не уповноваженою особою відповідача, суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вказане. В свою чергу, клопотання про перенесення розгляду справи на яке посилається відповідач подане його представником до канцелярії 23.05.2018 року о 15 год. 01 хв., тоді як розгляд справи був призначений і відбувся 23.05.2018 року о 10 год. 30 хв.

Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Інститут заочного провадження спрямований також на розвиток ч. 3 ст. 27 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

За приписами частини першої статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справа Федіна проти України , 2010 рік; справа Смірнова проти України , 2005 рік; справа Матіка проти Румунії , 2006 рік; справа Літоселітіс проти Греції , 2004 рік).

За викладених обставин, відсутні підстави встановлені ст. 288 ЦПК України для задоволення заяви про скасування заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2018 року.

Керуючись, ст.ст. 259-262, 287, 288, 352-354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 районної державної адміністрації про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 районної державної адміністрації про визнання права власності на земельні ділянки - відмовити.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений - 08.08.2018 року.

СуддяОСОБА_5