Справа № 527/801/18
провадження 2/527/446/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
31 липня 2018 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Олефір А.О.,
за участю секретаря - Волик Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрофірми Вересень про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
03 травня 2018 року представник позивача звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
В своїй заяві представник позивача зазначив, що 01 січня 2008 року між матір'ю позивача ОСОБА_2, як власником та Агрофірмою Вересень було укладено договір №105 оренди земельної ділянки, розташованої на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 1,7701 га, який зареєстровано у Глобинському районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за № 040955300010 від 27 липня 2009 року (далі - Договір), термін дії - до 2018 року. Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право власності на землю, виданим 13 березня 2006 року Глобинською райдержадміністрацією. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті позивач прийняла спадщину, в тому числі орендовану земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10 січня 2015 року . На даний час позивач є власником земельної ділянки. п. 40 зазначеного Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. 07 грудня 2017 року позивач направила відповідачу лист, яким повідомила орендаря про офіційне набуття нею права власності на спірну земельну ділянку та з посиланням на п. 40 Договору просила вважати договір розірваним і передати їй земельну ділянку за актом приймання-передачі. Відповідач повідомлення отримав 14 грудня 2017 року, проте жодної відповіді надав, земельну ділянку не повернув.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, розірвати договір № 105 оренди земельної ділянки, розташованої на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 1,7701 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, укладений 01 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Агрофірмою Вересень , який зареєстровано у Глобинському районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за № 040955300010 від 27 липня 2009 року; зобов'язати Агрофірму Вересень передати ОСОБА_1, за актом приймання-передачі, земельну ділянку, належну їй на праві власності, розташовану на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 1,7701 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в стані, в якому вона була передана в оренду; стягнути з відповідача на її користь судові витрати в сумі 1409,60 грн.
В судове засідання позивач, представник позивача не з'явилися подали до суду заяви, в яких просили справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримували, не заперечували проти ухвалення заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Глобинською районною державною адміністрацією 13 березня 2006 року, належала земельна ділянка площею 1,77 га, розташована на території Погребівської сільської ради Глобинської міської ради Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1(а.с. 7 на звороті - 8).
01 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Агрофірмою Вересень в особі директора ОСОБА_4 укладено договір №105 оренди земельної ділянки загальною площею 1,77 га, у тому числі рілля, розташованої на території Погребівської сільської ради, який зареєстровано у Глобинському районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за № 040955300010 від 27 липня 2009 року (а.с.4-6).
Згідно Акту приймання-передачі від 01 січня 2008 року, що є невід'ємною частиною договору орендодавець - ОСОБА_2 передала, а орендар - Агрофірма Вересень прийняла в оренду земельну ділянку, площею 1,77 га на території Погребівської сільської ради (а.с. 7).
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 10 січня 2015 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, зокрема земельної ділянки площею 1,7701 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області (а.с. 9 на звороті).
Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32088495 від 10 січня 2015 року (а.с. 13).
Листом-повідомленням від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 повідомила Агрофірму Вересень про те, згідно п. 40 вказаного договору вважає договір оренди земельної ділянки розірваним, так як АФ Вересень , знаючи про смерть орендодавця та зміну власника земельної ділянки, не використала своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк. У зв'язку із бажанням самостійно обробляти належну їй земельну ділянку, повідомила Агрофірму Вересень про розірвання договору оренди земельної ділянки і вимагала передати їй земельну ділянку площею 1,7701 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за актом приймання-передачі у вигляді, в якому вона була передана в оренду в строк до 20.12.2017 року (а.с.14).
Згідно поштового повідомлення лист одержано представником Агрофірми Вересень 14 грудня 2017 року (а.с.14 на звороті).
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
У справі яка розглядається судом, виникли правовідносини пов'язані з орендою землі, які регулюються Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі (далі - Закон), ЦК України, іншими законами України, а також договором оренди землі.
Як зазначено в ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.3 ЗУ Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частина перша статті 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як вбачається з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ч. 1 статті 210, ч. 3 статті 640 ЦК України, ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено спірний Договір оренди, який на момент розгляду справи є дійсним.
Представник позивача для визнання розірваним договору оренди в односторонньому порядку зазначає пункт 40 Договору, в якому зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Пункт 40 Договору не суперечить нормам законодавства, насамперед Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до даних правовідносин, іншим актам законодавства, в тому числі положенням статей 525, 651 ЦК України, тощо .
Згідно ч. 1,3,4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 81 цього Кодексу.
Статтею 14 Конституції України , визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Таким чином, укладаючи спірний договір оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом.
Право власності на спірну земельну ділянку перейшло до іншої особи - позивача, що згідно з п. 40 Договору є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Позивач повідомив орендаря про зміну власника земельної ділянки, та про намір обробляти її самостійно.
Жодного доказу на спростування позовних вимог чи подання пропозицій позивачу для зміни умов договору відповідачем не надано.
Приймаючи до уваги викладене, позов є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем ОСОБА_1 при подачі позову було сплачено судовий збір в розмірі 1409,60 гривень, позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з АФ Вересень на користь позивача судових витрат у виді судового збору у розмірі 1409,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 21 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 11,13,15, 203, 215,525, 627-629, 638, 651 ЦК України, ст.ст.93, 152 ЗК України, ст.ст. 76, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати договір № 105 оренди земельної ділянки, розташованої на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 1,7701 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, укладений 01 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Агрофірмою Вересень , який зареєстровано у Глобинському районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за № 040955300010 від 27 липня 2009 року.
Зобов'язати Агрофірму Вересень передати ОСОБА_1, за актом приймання-передачі, земельну ділянку, належну їй на праві власності, розташовану на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 1,7701 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в стані, в якому вона була передана в оренду.
Стягнути з Агрофірми Вересень на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1409,60 коп. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручення у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складено 07 серпня 2018 року.
Суддя А. О. Олефір
Суд | Глобинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2018 |
Оприлюднено | 10.08.2018 |
Номер документу | 75747300 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Глобинський районний суд Полтавської області
Олефір А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні