Рішення

від 26.07.2018 по справі 805/2093/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р. Справа№805/2093/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32183383) до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (87400, Донецька область, м. Мангуш, пр.-т Миру, буд. 75, код ЄДРПОУ 38508105), Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028) про зобов'язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідачів - Голуб М.І. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд:

- зобов'язати Мангуську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Головне управління Державної фіскальної служби в Донецькій області прийняти та опрацювати в АІС Податковий блок уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою зменшено податкове зобовязання з плати за землю за 204 рік в сумі 88 815,88 грн.;

- зобов'язати Мангуську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Головне управління Державної фіскальної служби в Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб, шляхом виключення суми з основного платежу в розмірі 88 815,88 грн.;

стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 805/2093/18-а, призначено підготовче провадження.

30 травня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження строком на 30 днів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28 березня 2017 року товариство подало уточнюючу податкову декларацію за квітень-грудень 2014 рік, якою зменшило податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на 88 815,88 грн., оскільки згідно з положеннями Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції підприємство було звільнено від плати за землю. В зв'язку з тим, що земельна ділянка, яку орендує ТОВ СРЗ знаходиться в с. Білосарайська Коса, а на виконання Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за № 1053-р від 30.10.2014 року та №1275-р від 02.12.2015 року Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція , відповідно до Додатку до Розпорядження с. Білосарайська Коса Донецької області внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону №1669. Однак, листом від 03.04.2017 року Мангуська об'єднана державна податкова інспекція повідомила ТОВ СРЗ , що подана уточнююча декларація з земельного податку не належить опрацюванню в АІС Податковий блок у зв'язку з перевищенням строку для подання уточнюючого документу. Позивач не погоджується з Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією та вважає її дії такими, що суперечать нормам Податкового кодексу України. Просив позов задовольнити.

Відповідач 1 та відповідач 2 у письмових заперечення, які підтримані у судовому засіданні, не погодився із позовними вимогами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що статтями 282 та 283 Податкового кодексу України передбачено пільги щодо сплати земельного податку та визначені земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню. Позивач не відноситься ні до категорії юридичних осіб, які мають право на користування пільгами щодо сплати земельного податку, ні до тих, що мають земельні ділянки, які згідно з нормами Податкового кодексу не підлягають оподаткуванню. Вважає, що подана податкова звітність подана з порушенням вимог п.48.3 статті 48 ПКУ та в електронній базі даних їй надано статус не визнана, як податкова звітність . Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ зареєстровано як юридична особа, юридична адреса: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, включено до ЄДРПОУ за № 32183383 та перебуває на обліку в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник орендної плати за землю.

Відповідач 1 - Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Відповідач 2 - Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - суб'єкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що 03 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ подало до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області податкову декларації з орендної плати за земельні ділянки за 2014 рік, у якій самостійно визначило орендну плату з юридичних осіб до сплати в сумі 124 411,38 грн.

Земельна ділянка (кадастровий номер 1423984400:02:000:2971), яка належить позивачу на праві оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 11.11.2010 року укладеним між ТОВ СРЗ та Мелекінською сільською радою знаходиться за адресою с. Білосарайська Коса Донецької області, вул.Безуха, 1.

В подальшому, керуючись нормами Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції підприємство 28.03.2017 року подало до податкової інспекції уточнюючу податкову декларацію за квітень-грудень 2014 року за допомогою електронного документообігу, в якій зменшило орендну плату з юридичних осіб на 88 815,88 грн., як платник земельного податку об'єкт якого знаходиться на території, що визначена в Додатку до Розпорядження КМУ за № 1053-р від 30.10.2014 року та №1275-р від 02.12.2015 року Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція , а саме: с. Білосарайська Коса Донецької області.

Однак, зазначені уточнення не були опрацьовані Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією та не відбулось змін у інтегрованій картці платника податків, щодо зменшення податкових зобов'язань товариства на 88 815,88 грн.

Позивачем 31 березня 2017 року було повторно подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік до Мангуської ОДПІ на паперовому носії.

Листом від 03.04.2017 року за вих. №2005/10/05-40-08-13-5 Мангуська ОДПІ повідомила ТОВ СРЗ , що подана податкова декларація з земельного податку не належить опрацюванню в АІС Податковий блок у зв'язку з перевищенням строку для подання уточнюючого документу.

Таким чином, предметом спору між сторонами є правомірність неприйняття уточнюючої податкової декларації з земельного податку в зв'язку з закінченням строків давності (1095 днів) для подання уточнюючих документів.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

Як встановлено судом, 03 лютого 2014 року позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 124 411,38 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня по листопад 2014 року включно становив - 10 367,62 грн., за грудень 2014 року - 10 367,56 грн.

У подальшому, 28 березня 2017 року позивач подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку за 2014 рік, у якій раніш задекларовані суми податкових зобов'язань за цей період визначені як суми завищення таких зобов'язань у загальному розмірі 88 815,88 грн.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 6 Закону № 1669 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалось під час проведення антитерористичної операції звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Суд зазначає, що 30 жовтня 2014 року на виконання Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція . Відповідно до Додатку до Розпорядження смт. Мангуш, с.Білосарайська Коса Донецької області внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону №1669.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669 Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 3 даного Розпорядження визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 .

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено с.Білосарайська Коса Донецької області .

Як встановлено судом, договором оренди земельної ділянки від 11.11.2010 року позивачу, ТОВ СРЗ , Мелекінською сільською радою передано земельну ділянку в строкове платне користування для розміщення бази відпочинку в довгострокову оренду строком на 49 років, яка знаходиться у с.Білосарайська Коса Донецької області /арк. справи 11/.

Аналізуючи вищевказане, суд погоджується з ТОВ СРЗ , що на позивача поширювались положення статті 6 Закону № 1669 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та протягом 2014 року підприємство звільнялось від сплати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву. Відповідач обґрунтовує правомірність своєї відмови в прийнятті уточнюючої декларації якою зменшено податкові зобов'язання з земельного податку посилаючись на п..281.1 статті 281 ПКУ, де встановлюється право платника зменшувати податкові зобов'язання з земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи, та посилаючись на статті 282-283 ПКУ, які визначають пільги щодо сплати податку на землю та визначені земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню. Вважає, що зміни об'єкту та бази оподаткування у позивача не відбулося, а тому податкова звітність подана з порушенням чинного законодавства.

Суд критично ставиться до такої позиції відповідача та вважає її формальною та не відповідною для органу владних повноважень, оскільки позивач не користується пільгами у розумінні цих статей, а від так, надавати в електронній базі даних на цій підставі статус не визнана, як податкова звітність для уточнюючий декларації позивача за 2014 рік - є протиправним, не доведено жодним доказом та не приймається судом.

Щодо порушення порядку внесення змін до податкової звітності з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ суд зазначає наступне.

Зобов'язання щодо подання уточнюючої податкової декларації встановлено ст.50 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Так, у разі якщо платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень встановлених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на день такого подання уточнюючого розрахунку. Наказом ДПА України № 516 від 14.06.2012 року (чинним на день виникнення правовідносин) зазначено: п.п .4.4. Прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС.

Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Пунктом 21.3 статті 21 Податкового кодексу встановлено, що шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Згідно з підпунктом 4.18.1. пункту 4.18 вищевказанного Наказу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 Кодексу) самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої ним податкової декларації.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені (п. 50.1 ст. 50 Кодексу). Форми уточнюючих розрахунків визначаються у порядку, встановленому для податкових декларацій(п.п. 4.18.2.).

Уточнення за попередні роки, якщо платник наполягає на поданні такого звіту, приймаються загальними відділами із супроводжуючим листом із зазначенням мотивів його складання і передаються до підрозділів оподаткування юридичних та фізичних осіб. До бази даних уточнення за попередні роки не вносяться.

Уточнююча звітність, що складається із уточнюючого звіту та довідки до нього, після реєстрації заноситься до електронної бази податкової звітності у період, показники якого вона уточнює. Довідка, що змінює суми податкового зобов'язання, реєструється та заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання довідки.

Підпунктом 4.18.5. пункту 4.18 встановлено обмеження на подання уточнюючого розрахунку, та є вичерпним : п.п.4.18.5.1. платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 Кодексу).

Підпункт 4.18.5.2. пункту 4.18-працівники підрозділів податкового контролю юридичних осіб та оподаткування фізичних осіб, які проводять документальну планову/позапланову виїзну перевірку, вносять до АРМу "АУДИТ" відповідні дані та підтримують їх в актуальному стані, зокрема: вид перевірки (планова, позапланова виїзна), період, що підлягає перевірці, дата початку та закінчення перевірки з дотриманням норм ст. 82 Кодексу, податок, що перевіряється.

Відповідальність за своєчасність та достовірність внесення вказаних реквізитів несуть підрозділи податкового контролю юридичних осіб та оподаткування фізичних осіб.

Як зазначалося раніше, внесення змін до податкової декларації можливо з урахуванням строків давності передбачених статтею 102 ПКУ.

Суд зауважує, що Порядком застосування норм п.102.6-102.7 ст.102 від 24.12.2010 №1044 (зареєстрований в МЮУ 20.01.2011 №84/18822, чинний на момент виникнення спірних правовідносин ) передбачено продовження граничних строків для подання податкової декларації та зазначено: ч. 5 - відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з:

обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є:

підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, на запит органу державної податкової служби;

письмова відповідь Міністерства оборони України на запит органу державної податкової служби;

підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України;

довідки Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державної інспекції техногенної безпеки України або їх територіальних підрозділів на запит органу державної податкової служби;

рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від обставин непереборної сили;

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

висновки, рішення, повідомлення інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини непереборної сили.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Аналізуючи діюче законодавство, що регулює відносини в сфері справляння податків і зборів вбачається, що законодавець чітко прописує норми , які і зобов'язують платника податків надавати уточнюючи розрахунки до податкової звітності, і надають право на відстрочення таких зобов'язань, у відповідність яких діяв позивач, що досліджено у судовому засіданні та доведено матеріалами справи.

З огляду на обґрунтованість та доведеність поданого адміністративного позову, суд вбачає законні підстави для задоволення його вимог.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 та відповідача 2 у рівних частинах.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32183383) до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (87400, Донецька область, м. Мангуш, пр.-т Миру, буд. 75, код ЄДРПОУ 38508105), Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Зобов'язати Мангуську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Головне управління Державної фіскальної служби в Донецькій області прийняти та опрацювати в АІС "Податковий блок" уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою зменшено податкове зобов'язання з плати за землю за 2014 рік в сумі 88 815,88 грн.

Зобов'язати Мангуську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Головне управління Державної фіскальної служби в Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб, шляхом виключення суми з основного платежу в розмірі 88 815,88 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32183383) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028) в Донецькій області судовий збір в частині задоволених позовних вимог у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят один) гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32183383) за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (87400, Донецька область, м. Мангуш, пр.-т Миру, буд. 75, код ЄДРПОУ 38508105) судовий збір в частині задоволених позовних вимог у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят один) гривень.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 липня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 06 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.