Ухвала

від 08.08.2018 по справі 0440/5873/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 серпня 2018 року Справа 0440/5873/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Новоолександрівській цегельний завод про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Новоолександрівській цегельний завод про застосування заходів реагування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

За правилами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору (в редакції на момент подання позовної заяви).

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць у розмірі 1 762,00 гривень.

За подання до адміністративного суду позовної заяви суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762,00 грн.

З тексту адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області вбачається, що предметом зазначеного позову є застосування заходів реагування.

Відтак, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, а отже судовий збір сплачується за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762,00 грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Проте, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров'я людей. При цьому, позивачем зазначено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області кошторисом на 2018 р., копія якого додана до позовної заяви, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки не були передбачені, до якого також відноситься сплата судового збору.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно з ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір , органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Враховуючи наведене вище та беручи до уваги, що позивач є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо, не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 року у справі № К/9901/854/17.

Також, позивач в позовній заяві посилається на п. 7 ст. 5 Закону України Про судовий збір , а саме, як зазначив позивач, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Суд зазначає, що п. 7 ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а не державні органи.

Отже, посилання позивача на п. 7 ст. 5 Закону України Про судовий збір в частині від сплати судового збору звільняються державні органи є необгрунтованим і безпідставним.

Щодо посилань позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016 року по справі № 826/16796/14, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року по справі 922/2163/16, від 09.11.2017 року № 826/14844/15, від 27.07.2017 року по справі № 804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочки Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення із даною заявою.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі - 1 762,00 грн.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п'ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.

Суддя В.В. Кальник