КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2018 року м. Київ справа №810/2387/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" до Державної фіскальної служби України та Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" (далі – позивач, ТОВ "ОЛТІК СТАФ") з позовом до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС, відповідач 1) та Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – відповідач 2, комісія ДФС), в якому просить:
- скасувати рішення від 05.05.2018 №2829/41741884/2;
- зобов'язати Комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" від 16.03.2018 №10;
- скасувати рішення від 05.05.2018 №2987/41741884/2;
- зобов'язати Комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" від 28.03.2018 №21;
- скасувати рішення від 05.05.2018 №3013/41741884/2;
- зобов'язати Комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" від 28.03.2018 №22.
На обґрунтування позову позивач послався на те, що у період з 16 березня 2018 року по 28 березня 2018 року, відповідно до положень пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ "ОЛТІК СТАФ" було складено податкові накладні №10 від 16 березня 2018 року, №21 від 28 березня 2018 року, №22 від 28 березня 2018 року та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій №1, податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено.
На виконання Постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", ТОВ "ОЛТІК СТАФ" було направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких зупинена.
Позивач наголошує, що ТОВ "ОЛТІК СТАФ" надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним №10 від 16 березня 2018 року, №21 від 28 березня 2018 року, №22 від 28 березня 2018 року. Однак, комісія ДФС прийняла спірні рішення №2829/41741884/2 від 05.05.2018, №2987/41741884/2 від 05.05.2018, №3013/41741884/2 від 05.05.2018, якими було відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних.
Ухвалою суду від 08 червня 2018 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач 1 проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.
Відповідач 2 правом на подання відзиву не скористався.
Протокольною ухвалою від 31.07.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.
Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" (ідентифікаційний код 41741884) зареєстроване в якості юридичної особи 16.11.2017 за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 47, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2018 №1003983466 (том 1, а.с. 77-79).
Видами діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту Код КВЕД 46.19; Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. Код КВЕД 82.99; Неспеціалізована оптова торгівля Код КВЕД 46.90 (основний); Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах Код КВЕД 47.19.
Судом встановлено, що 28.02.2018 між "NURMET ITHALAT IHRACAT DIS. TIC. LTD. STI" (Продавець) та ТОВ "ОЛТІК СТАФ" (Покупець) укладено договір №1 (том 1, а.с. 115-116).
На виконання вказаного договору продавцем поставлено та передано у власність покупця товар - тканина з синтетичних комплексних ниток полотняного переплетіння, який ввезений на митну територію України згідно ВМД UA408150/2018/004230 від 10.03.2018, та ВМД UA408150/2018/004778 від 17.03.2018 (том 1, а.с. 122-124, 135-137).
26 лютого 2018 року між ТОВ "ОЛТІК СТАФ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Труян" (Покупець) був укладений договір №26021 (том 1, а.с. 125-126).
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити в порядку передбаченим договором тканину з синтетичних комплексних ниток полотняного переплетіння (далі – Товар) асортимент, кількість якої визначена в видаткових накладних або актам прийому-передачі Товару.
В рамках провадження господарської діяльності, на виконання договору від 26.02.2018 №26021, ТОВ "ОЛТІК СТАФ" здійснило передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Труян" тканини з синтетичних комплексних ниток полотняного переплетіння за видатковою накладною від 16.03.2018 №16031 на суму 532989,40 грн. (том 1, а.с. 127).
За правилом першої події ТОВ "ОЛТІК СТАФ" було складено податкову накладну від 16.03.2018 №10 на суму 532989,40 грн., у тому числі ПДВ 88831,57 грн. (том 1, а.с. 117-118) та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
30 березня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер 41741884, відповідно до якої податкову накладну від 16.03.2018 №10 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 119).
Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."
На виконання вимог контролюючого органу, 03.04.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №1 (том 1, а.с. 120-121).
Разом з поясненнями позивачем до зазначеного повідомлення прикріплені копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір №1 від 28.02.2018, ВМД UA408150/2018/004230 від 10.03.2018, договір №26021 від 26.02.2018, видаткову накладну тощо.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, комісія ДФС прийняла рішення від 05.04.2018 №635830/41741884, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.03.2018 №10 (том 1, а.с. 128).
В якості підстави прийняття такого рішення комісією ДФС зазначено про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС. Однак, 05.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №2829/41741884/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії ДФС без змін (том 1, а.с. 130).
Також, 16 березня 2018 року між ТОВ "ОЛТІК СТАФ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Спецодяг" (Покупець) був укладений договір №16031(том 1, а.с. 138-139).
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити в порядку передбаченим договором тканину з синтетичних комплексних ниток полотняного переплетіння (далі – Товар) асортимент, кількість якої визначена в видаткових накладних або актам прийому-передачі Товару.
В рамках провадження господарської діяльності, на виконання договору від 16.03.2018 №16031, ТОВ "ОЛТІК СТАФ" здійснило передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Спецодяг" тканини з синтетичних комплексних ниток полотняного переплетіння за видатковими накладними від 28.03.2018 №28031 на суму 131155,78 грн. та від 28.03.2018 №28032 на суму 278432,64 грн. (том 1, а.с. 140, 153).
1) За правилом першої події ТОВ "ОЛТІК СТАФ" було складено податкову накладну від 28.03.2018 №21 на суму 131155,78 грн., у тому числі ПДВ 21859,30 грн. (том 1, а.с. 131-132) та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
13 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер 41741884, відповідно до якої податкову накладну від 28.03.2018 №21 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 133).
Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D"=0, "P"=689438.7"
На виконання вимог контролюючого органу, 17.04.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №1 (том 1, а.с. 187).
Разом з поясненнями позивачем до зазначеного повідомлення прикріплені копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір №1 від 28.02.2018, ВМД UA408150/2018/004778 від 17.03.2018, договір №16031 від 16.03.2018, видаткову накладну тощо.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, комісія ДФС прийняла рішення від 19.04.2018 №657725/41741884, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №21 (том 1, а.с. 141-142).
В якості підстави прийняття такого рішення комісією ДФС зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС. Однак, 05.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №3013/41741884/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії ДФС без змін (том 1, а.с. 143).
2) Також, за правилом першої події ТОВ "ОЛТІК СТАФ" було складено податкову накладну від 28.03.2018 №22 на суму 278432,64 грн., у тому числі ПДВ 46405,44 грн. (том 1, а.с. 144-145) та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
13 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер 41741884, відповідно до якої податкову накладну від 28.03.2018 №22 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 146).
Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D"=0, "P"=689438.7"
На виконання вимог контролюючого органу, 17.04.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №2 (том 1, а.с. 190).
Разом з поясненнями позивачем до зазначеного повідомлення прикріплені копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір №1 від 28.02.2018, ВМД UA408150/2018/004778 від 17.03.2018, договір №16031 від 16.03.2018, видаткову накладну тощо.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, комісія ДФС прийняла рішення від 19.04.2018 №657726/41741884, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №22 (том 1, а.с. 154-155).
В якості підстави прийняття такого рішення комісією ДФС зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС. Однак, 05.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №2987/41741884/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії ДФС без змін (том 1, а.с. 156).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями Комісії з питань розгляду скарг ДФС від 05.05.2018 №2829/41741884/2, від 05.05.2018 №2987/41741884/2 та від 05.05.2018 №3013/41741884/2 позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК) встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 вказаного Кодексу).
Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі – Порядок №177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P <P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Згідно з пунктом 4 Порядку №177, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Положення пунктів 6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрація кожної з поданих позивачем податкових накладних зупинена (як зазначено в квитанціях №1) через те, що "податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку".
Тобто, відповідачем засновано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.
Так, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.
Згідно з пунктом 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання пункту 10 Порядку №117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований)за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку–юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 – 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв,визначених у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання,перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв,платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".
Суд наголошує, що відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.
Крім того, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою ТОВ "БТК", з вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, віднесено до ризикових платників.
Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з пунктом 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії ДФС від 19.04.2018 №657725/41741884 від 19.04.2018 №657726/41741884 містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії ДФС, не надані.
Окрім того, з рішення Комісії ДФС від 05.04.2018 №635830/41741884 убачається, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Проте, контролюючим органом не було зазначено, які саме надані позивачем документи та з якими порушеннями складені.
Суд наголошує, що будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Натомість, рішення суб'єкта владних повноважень - Комісії ДФС від 05.04.2018 №635830/41741884, від 19.04.2018 №657725/41741884 від 19.04.2018 №657726/41741884 не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.
У той час, господарські операції, за результатами яких видані податкові накладні від 16.03.2018 №10, від 28.03.2018 №21 та від 28.03.2018 №22 мають, за висновком суду, реальний характер.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Труян", Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Спецодяг", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 16.03.2018 №10, від 28.03.2018 №21 та від 28.03.2018 №22.
Ураховуючи зазначене, суд вважає, що для належного захисту прав позивача, доцільним буде вийти за межі позовних вимог відповідно до приписів статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.04.2018 №635830/41741884, від 19.04.2018 №657725/41741884 від 19.04.2018 №657726/41741884.
Суд зазначає, що рішеннями комісії з питань розгляду скарг ДФС від 05.05.2018 №2829/41741884/2, від 05.05.2018 №2987/41741884/2 та від 05.05.2018 №3013/41741884/2 скарги позивача залишено без задоволення, а вказані рішення комісій ДФС - без змін, при цьому, з рішень комісії з питань розгляду скарг ДФС взагалі не убачається на підставі яких даних контролюючим органом було залишено скарги позивача без задоволення, чого також не зазначено відповідачем 1 в запереченнях на позовну заяву.
Оскільки під час розгляду справи, судом встановлено протиправність рішень Комісії ДФС від 05.04.2018 №635830/41741884, від 19.04.2018 №657725/41741884 від 19.04.2018 №657726/41741884, то як наслідок, прийняті за результатами розгляду скарг позивача на такі рішення, рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС від 05.05.2018 №2829/41741884/2, від 05.05.2018 №2987/41741884/2 та від 05.05.2018 №3013/41741884/2 також є протиправними, ураховуючи також те, що відповідачем 1 в запереченнях на позовну заяву жодним чином не обґрунтовано їх правомірність. З огляду на що, суд вважає за необхідне визнати протиправними вказані рішення та скасувати їх.
Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних ТОВ "ОЛТІК СТАФ" від 16.03.2018 №10, від 28.03.2018 №21 та від 28.03.2018 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладната/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначенихпунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні ТОВ "ОЛТІК СТАФ" від 16.03.2018 №10, від 28.03.2018 №21 та від 28.03.2018 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Частиною першою статті 9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга статті 77 КАС визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ураховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанцій від 14.05.2018 №1229-4609-9017-6518 на суму 3524,00 грн. та від 29.05.2018 №29 на суму 7048,00 грн., позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10572,00 грн. (том 1, а.с. 4, 159).
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 10572,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.04.2018 №635830/41741884.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 05.05.2018 №2829/41741884/2.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" від 16.03.2018 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.04.2018 №657725/41741884.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 05.05.2018 №3013/41741884/2.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" від 28.03.2018 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.04.2018 №657726/41741884.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 05.05.2018 №2987/41741884/2.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" від 28.03.2018 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТІК СТАФ" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 47, ідентифікаційний код: 41741884) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код: 39292197) судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 10572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2018 |
Оприлюднено | 13.08.2018 |
Номер документу | 75753414 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Басай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні