Ухвала

від 08.08.2018 по справі 638/7701/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7701/18

Провадження № 1-кп/638/998/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

обвинуваченої: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42016221080000211 від 22 серпня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, заміжньої, маючої вищу освіту, раніше не судима, зареєстрована та фактично мешкаюча за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 332, ч.2 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и в :

08.08.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42016221080000211 від 22 серпня 2016 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, строком на два місяці.

В обґрунтуванні свого клопотання прокурор посилається на те, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), за які законом передбачено максимальне покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такої, запобіганню ризикам, зазначених у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи завідувачем відділення № 2 по навчанню іноземних студентів Інституту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу «Учбовий науково-виробничий центр «Укртехпрогрес» (ЄДРПОУ 34468650) (далі - НВГГГНЗ «УНВЦ «Укртехпрогрес»), відповідно до контракту № 9 від 05.12.2006 та наказу №19-к від 05.12.2006, будучи працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, умисно, склала завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України, а саме складання працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, завідомо підробленого документа, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення.

В подальшому, ОСОБА_5 , працюючи завідувачем відділення № 2 ІТВПТНЗ «УНВЦ «Укртехпрогрес», відповідно до контракту №9 від 05.12.2006 та наказу №19-к від 05.12.2006. будучи працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, умисно, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення, тобто вчинила сімдесят одне кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 358 КК України, а саме складання працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, завідомо підробленого документа, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення, вчинене повторно.

В подальшому, ОСОБА_5 , працюючи завідувачем відділення № 2 ПВПТНЗ «УНВЦ «Укртехпрогрес», відповідно до контракту № 9 від 05.12.2006 та наказу №19-к від 05.12.2006, будучи працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, умисно, використала завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, тобто вчинила вісімнадцять кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, завідомо підробленого документа, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення.

Крім того, ОСОБА_5 , працюючи завідувачем відділення № 2 ПВПТНЗ «УНВЦ «Укртехпрогрес», відповідно до контракту №9 від 05.12.2006 та наказу №19-к від 05.12.2006. будучи працівником юридичної особи приватного права, діючи умисно, маючи умисел на сприяння в незаконному переправленні іноземних громадян через державний кордон України, при цьому надаючи необхідний для того засіб, а саме допомогу в отриманні посвідки на тимчасове проживання на території України, шляхом складання завідомо підроблених документів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.І ст.332 КК України, а саме сприяння в незаконному переправленні іноземних громадян через державний кордон України, шляхом надання необхідного для того засобу.

Крім того, ОСОБА_5 , працюючи завідувачем відділення № 2 ПВПТНЗ «УНВЦ «Укртехпрогрес», відповідно до контракту №9 від 05.12.2006 та наказу №19-к від 05.12.2006, будучи працівником юридичної особи приватного права, діючи умисно, повторно, маючи умисел на сприяння в незаконному переправленні іноземних громадян через державний кордон України, при цьому надаючи необхідний для того засіб, а саме допомогу в продовженні посвідки на тимчасове проживання на території України, шляхом складання завідомо підроблених документів, тобто вчинила сімнадцять кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332 КК України, а саме сприяння в незаконному переправленні іноземних громадян через державний кордон України, шляхом надання необхідного для того засобу, вчинене повторно.

11 квітня 2018 року ОСОБА_5 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.З ст.358, ч.4 ст.358, ч.І ст.332, ч.2 ст. 332 КК України, а саме складання працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, завідомо підробленого документа, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення; складання працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, завідомо підробленого документа, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення, вчинене повторно; використання працівником юридичної особи приватного права, який не є службовою особою, завідомо підробленого документа, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення; сприяння в незаконному переправленні іноземних громадян через державний кордон України, шляхом надання необхідного для того засобу; сприяння в незаконному переправленні іноземних громадян через державний кордон України, шляхом надання необхідного для того засобу, вчинене повторно.

Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_5 визнала себе винною у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях (злочинах).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 18.04.2018 стосовно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме заборонено залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 23.00 год до 06.00 год наступної доби, з покладенням наступних обов`язків: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора чи суду; 2) не відлучатися за межі Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; строк дії ухвали до 11.06.2018 включно.

31.05.2018 Харківською місцевою прокуратурою №2 Харківської області до Дзержинського районного суду м. Харкова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42016221080000211 від «22» серпня 2016 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.З ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.332, ч.2 ст. 332 КК України, для розгляду по суті.

14.06.2018 року ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова відносно ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді часткового домашнього арешту.

Сторона обвинувачення зазначає про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачена може:

- п.1 ч. 1 ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої, середньої тяжкості та тяжких, та у разі визнання її винною їй загрожує максимальне покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такої.

- п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може виразитись у вільному доступі до речей та документів, які знаходяться на її робочому місці в Інституті підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу «Учбовий науково- виробничий центр «Укртехпрогрес»;

- п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, з метою надання ними необхідних для підозрюваної показів.

У судовому засідання прокурор підтримав своє клопотання, захисник обвинуваченої та обвинувачена не заперечували проти його задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового провадження вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Як зазначено у ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим умисного тяжкого злочину, свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про осіб обвинувачених вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 332, ч.2 ст. 332 КК України, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді часткового домашнього арешту достатнім для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з покладенням на обвинувачену обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, та роз`ясненням наслідків їх невиконання.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України, головуючий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42016221080000211 від 22 серпня 2016 року про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді часткового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23-00години до06-00години без дозволу прокурора, слідчого, суду на строк 60(шістдесят) днів тобто до 07 жовтня 2018 року.

На обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити покладати наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;

-у період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступної доби не покидати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ;

-не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.

Ухвалу направити до органів поліції для виконання за місцем мешкання обвинуваченої.

Відповідний орган поліції повинен продовжити облік особи, щодо якої продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, і повідомити про це суду..

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Копію ухвали отримав:

«____»

---

2018 р. ___ год. ____ хв.

---

( ОСОБА_5 )