Вирок

від 08.08.2018 по справі 621/1577/18

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1577/18

1-кп/621/207/18

В И Р О К

іменем України

08 серпня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту: захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження №12018220300000484 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Донець, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, із середньою освітою, одруженого, не судимого

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_5 та Лиманським ДВСРП укладено договір про повну матеріальну відповідальність та який працював у Лиманському ДВСРП на підставі Наказу №89-к від 20.10.2017 на посаді рибовода на риборозпліднику.

11.06.2018 року у вечірній час, близько 18:00 години, ОСОБА_5 знаходився на роботі на території Лиманського ДВСРП, яке розташоване за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул.Балаклійськешосе 48, де отримав від працівника вищевказаного підприємства ОСОБА_6 мішок з комбікормом «Зернова кормова суміш для тварин і птиці ЛЮБА ФЕРМА», вагою 40 кг з метою подальшого його доставлення до восьмого ставку.

12.06.2018 ОСОБА_5 шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив мішок з комбікормом, який сховав в себе в автомобілі ВАЗ2101, реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».

Привласнивши мішок з комбікормом, ОСОБА_5 , покинув територію Лиманського ДВСРП та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив Лиманському ДВСРП, в особі його директора ОСОБА_7 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №14874 від 22.06.2018 року, майнову шкоду на загальну суму 200 грн.

Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставинам справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обґрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальне правопорушення вчинене ним при вищевикладених обставинах.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України, тобто у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, досліджуючи дані про особу ОСОБА_5 , враховує, що він раніше не судимий, офіційно не працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, повне відшкодування шкоди заподіяної злочином та відсутність у зв`язку з цим претензій збоку потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді штрафу.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів належить вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити йому покарання: у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п"ятсот десять) гривень.

Судові витрати у сумі 858,00 (вісімсот п"ятдесят вісім) гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С.Бокаріуса.

Речові докази: мішок білого кольору із маркуванням «Зернова кормова суміш для тварин і птиці "Люба Ферма", передані на відповідальне зберігання потерпілому Лиманському ДВСРП - вважати йому повернутим.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: