Постанова

від 07.08.2018 по справі 361/3476/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 361/3476/17 Суддя (судді) першої інстанції: Сердинський В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач), звернулась до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправною відмову Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області у наданні їй містобудівних умов та обмежень проектування житлового будинку і забудови земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, кадастровий номерНОМЕР_1.

Обґрунтовуючи позов посилалась на те, що на праві приватної власності їй належить вищевказана земельна ділянка, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Проте,звернувшись до відповідача за містобудівними умовами та обмеженнями проектування житлового будинку і забудови земельної ділянки отримала відмову у формі листа у їх наданні через те, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають містобудівної документації.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи неправильно застосував норми матеріального права. Вказував, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають містобудівної документації.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 45928515 від 20.10.2015 р., позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Питання будівництва індивідуальних житлових будинку по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 розглянуто на засіданні інвестиційної ради міста 04.01.2017 р. та рішенням інвестиційної ради відмовлено в будівництві індивідуальних житлових будинків: - по АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 (житловий будинок квартирного типу на 24 квартири) не відповідають містобудівній документації Детальний план території VI житлового району. І етап. Схема планування території , затверджений рішенням Броварської міської ради від 14.06.2007 р. № 363-22-05 та відсутністю інженерних мереж водопостачання та каналізування в зазначеному районі; - по АДРЕСА_2, в зв'язку з відсутністю інженерних мереж водопостачання та каналізування в VI житловому районі, відсутня можливість підключення житлового будинку площею 1428,3 кв.м. до магістральних мереж водопостачання та каналізування та дотримання санітарних та будівельних вимог при будівництві.

31 січня 2017 року позивач звернулася до головного архітектора м. Бровари начальника управління містобудування та архітектури із заявою за №9-5-К-173 про надання містобудівних умов для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду звернення позивача на засіданні інвестиційної ради міста було прийняте рішення відмовити в будівництві індивідуального житлового будинку (житловий будинок квартирного типу на 24 квартири). Дане рішення прийняте враховуючи той факт, що наміри забудови земельної ділянки за вказаною адресою, не відповідають містобудівній документації, затвердженої рішенням Броварської міської ради від 14.06.2007 р. № 363-22-05, а також у зв'язку з відсутністю інженерних мереж водопостачання та каналізування в зазначеному районі.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказував про бездіяльність виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області та Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області щодо ухвалення законного та мотивованого рішення по зверненню позивача з приводу проектування житлового будинку і забудови земельної ділянки. Вказував, що листи-відповіді відповідача не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

Такий висновок суду першої інстанції, судова колегія вважає помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Пунктом 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 (надалі - Порядок №109), визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом № 3038-VI.

Тому надсилання позивачу листів-відповідей з відмовою у наданні містобудівних умов та обмежень, є формою реалізації суб'єктом владних повноважень наданих йому повноважень за Законом № 3038-VI при розгляді зави фізичної особи про намір щодо забудови земельної ділянки, яка перебуває у її власності.

Що стосується підстав відмови у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень, то суд апеляційної інстанції вважає таку відмову обґрунтованою, а висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача помилковим, з урахуванням наступного.

Статтею 29 Закону № 3038-VI визначено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Мотивуючи відмову у наданні містобудівних умов та обмежень відповідач посилається на те, що наміри забудови земельної ділянки (житловий будинок квартирного типу на 24 квартири) не відповідають містобудівній документації, що затверджена детальним планом території житлового району № 4 Броварської міської ради від 14 червня 2007 року № 363-22-05 та відсутністю інженерних мереж водопостачання і каналізування в зазначеному районі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у пункті 1.4.2 пояснювальної записки з приводу основних параметрів будинку, який має намір побудувати позивач по АДРЕСА_1, міститься інформація, що в будівлі розташовано 24 квартири, а саме: 16 однокімнатних квартир та 8 двокімнатних квартир, а в пункті 1.6. зазначено, що загальна площа квартир 1285,84 кв.м.

Проте, у своїх зверненнях позивач вказувала про намір будування індивідуального житлового будинку за вказаною адресою площею більше 300 кв.м., а не багатоквартирного, як про це вказано у листах відповідача та в пояснювальній записці. При цьому зазначала, що цільове призначення належної їй земельної ділянки визначено категорію для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Також згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 визначено категорію для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За статтею 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Тобто, цільове призначення вказаної земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача не відповідає намірам забудови земельної ділянки (багатоквартирний будинок), що зазначено в розрахунку.

Відповідно до п. 2.4. Порядку № 109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Детальним планом визначено, що територія, на який розташована земельна ділянка позивача належить до садибної забудови. Також відповідно до п. 3.19 ДБН 360-92 район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками. Для даної території будинки повинні відповідати Державному класифікатору будівель та споруд (далі - ДКБС) ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, а саме коду 1110.3 Будинки садибного типу.

Тому посилання позивача на код ДКБС 1122.2 (Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні), як на підставу для отримання дозволу на будування багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою є необґрунтованими, оскільки у даному випадку будівництво з таким кодом класифікатора не може бути застосовано при будівництві на земельній ділянці, згідно детального плану.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає правомірною відмову суб'єкта владних повноважень у наданні містобудівних умов та обмежень шляхом направлення листа позивачу, через невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та порушенням критеріїв цільового використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

За наведених обставин, помилковим є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 07.08.2018 року.