Постанова

від 07.08.2018 по справі 804/6578/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №804/6578/15

адміністративне провадження №К/9901/12877/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року у складі колегії суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А. у справі №804/6578/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будком-Форт до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації,

У С Т А Н О В И В

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будком-Форт (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення митного органу від 25 листопада 2014 року №110100000/2014/200233/1 про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації від 25 листопада 2014 року №110100000/2014/00569 з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод (за ціною договору щодо ідентичних товарів) визначення митної вартості товарів у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено з мотивів ненадання Товариством додатково запитаних митним органом документів та неможливості підтвердження складових митної вартості товару на основі наявних документів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № 804/6578/15 скасовано, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби №110100000/2014/200233/1 від 25 листопада 2014 року про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2014/00569 від 25 листопада 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.

У липні 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанцій, 6 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Сорока М.О.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №804/6578/15 з суду першої інстанції.

31 січня 2018 року справу №804/6578/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: положень статей 31, 33, 52, 53, 54, 58, 64, 337 Митного кодексу України, які підлягали застосуванню, просить судове рішення суду апеляційної інстанцій скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов та на апеляційну скаргу позивача. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

У запереченні на касаційну Товариство зазначає, що остання не містить посилань та обґрунтувань того, які саме норми матеріального чи процесуального права порушено судами, натомість її аргументація зводиться до спонукання суду касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів та обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

20 листопада 2014 року позивачем подано до митного органу митну декларацію №110100000/2014/232354 з метою здійснення митного оформлення в режимі "імпорт" товару - "Хурма свіжа, виду Diospyros kaki (Kaki-persimmon)" виробництва Іспанія, імпортованого за контрактом від 17 вересня 2014 року №2828-СF/ВF (специфікація №4 від 05 листопада 2014 року) з компанією Consorfrut, S.L. (Іспанія).

Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною угоди) на рівні 0,68 євро/кг.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір №2828- CF/BF від 17 вересня 2014 року, специфікацію №4 від 5 листопада 2014 року до контракту, пакувальний лист, договір комісії 1209/7 між Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет та Товариством, договір перевезення №643 від 01 квітня 2013 року між АТБ-Маркет та приватним підприємством Транслогістик , договір перевезення №02/04/13 від 02 квітня 2013 року між Приватним підприємством Транс Логістик та Приватним акціонерним товариством Західукртранс , заява на страхування №27 від 12 листопада 2014 року, інвойс №011406086 від 05 листопада 2014 року, сертифікат з перевезення товару від 12 листопада 2014 року, фіто-санітарний сертифікат від 12 листопада 2014 року, калькуляція транспортних витрат, комерційна пропозиція, сертифікат якості від 05 листопада 2014 року, декларація виробника від 5 листопада 2014 року, експортна декларація країни відправника.

25 листопада 2014 року в результаті контролю із застосуванням Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митним органом прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200233/1, митну вартість скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів), на рівні 1,4089 євро/кг (на підставі раніше визнаної митної вартості товару за митною декларацією іншого імпортера №100250005/2014/126245 11 листопада 2014 року.

Цього ж дня митним органом оформлено та надіслано декларанту картку відмови в прийнятті митної декларації №110100000/2014/00569.

Обґрунтування спірного рішення про коригування митної вартості товару відтворені у касаційній скарзі.

Підставою прийняття спірного рішення стали розбіжності, на думку митного органу, у поданих позивачем документах: відсутність інформації про страхування вантажу в калькуляції витрат на транспортування, документи на підтвердження транспортної складової (калькуляція витрат на доставку вантажу, рахунок-проформа) оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет , хоча посилання на господарські взаємовідносини між останнім та позивачем відсутні у зовнішньоекономічному контракті, прайс-лист від 5 листопада 2014 року містить лише посилання на позиції інвойсу від 5 листопада 2014 року №011406086 і носить суб'єктивний характер. Крім того, неправильним (сумнівним), на думку митного органу, є розрахунок плати експедитору у формі фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу щодо необхідності надання запитаних ним у Товариства додаткових документів. Суд дійшов висновку, що запитані додаткові документи не є необхідними для перевірки заявленої митної вартості, а поданий пакет документів є достатнім. Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З таким висновком погоджується Суд.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивачем доведені взаємовідносини між ним та його комітентом ( АТБ-Маркет ) і що спірний товар поставлявся саме для комітента позивача, а надані Товариством документи на підтвердження транспортної складової (а також експедиційні витрати) є достатніми для перевірки правильності складових митної вартості товару, який піддавався ідентифікації. Решта доводів митного органу щодо розбіжностей у поданих позивачем документах необґрунтовані та безпідставні.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року у справі №804/6578/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер