Рішення

від 12.01.2010 по справі 11/312-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.10

          Справа № 11/312-09.

за позовом             Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача      Приватного будівельного підприємства “АЛЬТЕРНАТИВА”, м Суми

про стягнення заборгованості в сумі 2 650 грн. 78 коп.

                                                                                         СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача –        ОСОБА_1

Від відповідача –    не прибув

За участю секретаря судового засідання Волохової Н.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 2 650 грн. 78 коп., з яких: 2 450 грн. 00 коп. основного боргу відповідно до договору оренди нежитлових приміщень № 158, укладеного між сторонами 01.01.2009 року, 24 грн. 88 коп. 3% річних, 175 грн. 90 коп. пені, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.  

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалами суду, зокрема, ухвалою господарського суду Сумської області від 27.11.09 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 27.11.09 р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з’явився, ухвала направлена відповідачу, повернута до суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «за даною адресою не знаходиться», «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

В судове засідання позивач подав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 18.12.2009 року відносно відповідача, з якого вбачається, що відповідач – Приватне будівельне підприємство «Альтернатива» знаходиться (зареєстрований) за адресою: 40024, м. Суми, вул. Харківська, 22, кв. 708, код 32318024.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Турбокомпрессормаш» та приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач) договору оренди нежилих приміщень № 38/07/А від 01.07.2005 року, позивач одержав в орендне користування нежиле приміщення для користування за адресою вул. Рибалко, 2, площею 695,5 м.кв.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно укладеного між сторонами договору оренди нежилих приміщень від 01.01.09 р. № 158 позивач передав відповідачеві в суборендне користування нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Рибалко, 2, площею 21,0 м.кв.

Відповідно до п. 3.3 вищевказаного договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату, яка складає 1 050 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.5 зазначеного договору відповідач зобов‘язувався в термін до 10 числа поточного місяця робити розрахунок шляхом попередньої 100% оплати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25.08.2009 року відповідач листом попередив про розірвання договору. За взаємною згодою договір повинен був розірваний з 10.09.2009 року. Проте, 11.09.2009 року відповідач не повернув приміщення за актом приймання-передачі, залишивши його самостійно чим порушив вимоги п. 2.4 вищезазначеного договору: «Сповіщати «Орендаря» не пізніше чим за 15 днів про майбутнє звільнення приміщення і здавати його по акту і у справному стані.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за час дії договору відповідачу були виставлені рахунки за період з 01.01.2009 року по вересень 2009 року в сумі 8 750 грн. 00 коп., які були сплачені частково в сумі 6 300 грн. 00 коп. Останній платіж був за червень 2009 року, а з липня по вересень 2009 року жодного платежу не зроблено.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем склала 2 450 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, відповідачем оплата у визначені договором строки повністю проведена не була, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 2 450 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 3.6 вказаного договору в розмірі 175 грн. 90 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 175 грн. 90 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 24 грн. 88 коп. – 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 24 грн. 88 коп. – 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного будівельного підприємства “АЛЬТЕРНАТИВА” (40024, м. Суми, вул. Харківська, 22, кв. 708, код 32318024) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40034, АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) 2 450 грн. 00 коп. боргу, 175 грн. 90 коп. пені, 24 грн. 88 коп. - 3% річних, 102 грн. 57 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 15.01.2010 р.

    Суддя