Рішення

від 07.08.2018 по справі 471/213/18-ц

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/213/18-ц

Провадження №2/471/177/18

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Романчук О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське цивільну справу за № 471/213/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Білоусівка-2007" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоусівка-2007" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки, яка перебувала в оренді у відповідача. Рішенням Братського районного суду Миколаївської області, яке набрало законної сили 29 вересня 2016 року, було визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі. Проте відповідач продовжує користуватися належною позивачеві земельною ділянкою, повертати її відмовляється, при цьому орендну плату не сплачує.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, суду пояснили, що фактично земельна ділянка находиться у користуванні відповідача без угоди, межі земельної ділянки були визначені ще у 2005 році, перешкод для повернення ділянки власнику не має.

Представник відповідача суду пояснила, що земельна ділянка не оброблена, відповідач нею вже не користується, перешкодою для повернення ділянки є "накладення" її меж на межі сусідньої ділянки.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпорядження Братської районної державної адміністрації від 04.11.2005 р. № 401-р є власником земельної ділянки площею 9,05 га, яка розташована в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області. Межі земельної ділянки було встановлено Актом встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання (копія акта міститься в матеріалах справи).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.09.2016 року площа земельної ділянки становить 9,0524 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у відповідача, відповідно до договору оренди від 05.02.2008 року.

Рішенням Братського районного суду від 21.06.2016 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29.08.2016 року було визнано недійсною додаткову угоду від 15.04.2011 року до договору оренди від 05.02.2008 року укладеної між позивачем та відповідачем.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до ч.2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Одним із способів захисту прав на земельну ділянку, визначених ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також застосовування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, і при цьому власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд(ст.ст.317, 319 ЦК України).

Статтею 314 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до змісту ст.1212 ЦК України, особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Під час судового засідання було встановлено, що на час розгляду справи земельна ділянка фактично позивачу не повернута, протягом 2016-2018 року оброблялася відповідачем, без будь-яких правових підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом заборони відповідачу користуватися земельною ділянкою та повернути її позивачу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача - 704 грн. 80 коп. на відшкодування понесених ним судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, вимоги, щодо сплати витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не підтверджено цих витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Білоусівка-2007" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 9,0524 гектар, кадастровий номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на праві власності, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданого 24 травня 2006 року Братською райдержадміністрацією Миколаївської області, на підставі розпорядження Братської районної державної адміністрації від 04 листопада 2005 року №401-р. шляхом заборони ТОВ "БІЛОУСІВКА-2007" користуватися земельною ділянкою та повернути її в натурі ОСОБА_1.

Стягнути з ТОВ "БІЛОУСІВКА-2007" (ЄДРПОУ 35563676) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати, понесені при сплаті судового збору, в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08.08.2018 року.

СуддяІ.Б. Скарницька