Рішення

від 14.01.2010 по справі 2/38-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.10

          Справа № 2/38-09.

за позовом          Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, Сумський  р-н

до відповідача  Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства,  Сумський р-н

про визнання права власності  

                                                                                     Суддя  СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

                                                               При секретарі судового засідання Григор‘євій О.І.

Представники сторін:

Позивача:           ОСОБА_1

Відповідача:           не прибув.

Суть спору: позивач просить суд визнати право власності на нежитлове приміщення – магазин, загальною площею 80,1 кв.м., в тому числі торговельний зал площею 54,9 кв.м., котельня площею 4,7 кв.м., коридор площею 20,5 кв.м., що розташований за адресою: Сумська область, Сумський р-н, с. В. Чернеччина, вул. Леніна, 2.

Відповідач надіслав суду клопотання № 2 від 14.01.10 р., в якому просить слухати справу без участі представника відповідача, проти позовних вимог не заперечує.

В судовому засіданні за згодою позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини, вислухавши позивача,  суд встановив:

10.01.2008р. між позивачем та Велико-Чернеччинським сільським споживчим товариством був укладений договір купівлі-продажу, у відповідності з яким було придбане нежитлове приміщення – магазин, який знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський р-н, с. В. Чернеччина, вул. Леніна, 2 загальною площею 80,1 кв.м., в тому числі торговельний зал площею 54,9 кв.м., котельня площею 4,7 кв.м., коридор площею 20,5 кв.м.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов‘язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з умовами даного договору (п. 1.3) позивач 14.01.2008 р. перерахував грошові кошти на рахунок Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства у розмірі 20000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема квитанцією до прибуткового касового ордера № 16.

10.01.2008р. по акту приймання-передачі позивачу було передане придбане майно - магазин.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності у набувача майна за договором відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач (продавець) відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу зобов’язувався до 15 січня 2008 р. підготувати та передати покупцю (позивачу) необхідні документи для оформлення продажу нежитлового приміщення та нотаріального посвідчення даного договору.

На час звернення позивача до суду із даним позовом відповідачем не були виконані вимоги договору купівлі-продажу від 10.01.2008 р. в частині надання документів і нотаріального посвідчення договору, проте загальними зборами членів Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства (протокол № 1 від 31.05.2009 р.) був затверджений продаж магазину № 4 «Культтовари» в с. В. Чернеччина, вул. Леніна, 2 за ціною 20000 грн. ОСОБА_1

Договір купівлі-продажу від 10.01.2008 р. підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 655 ЦК України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку. Матеріалами справи підтверджується, що відбулося повне виконання договору, але з вини продавця майна –Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства договір не був нотаріально посвідчений.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивач надав суду належні докази в обґрунтування своєї позиції по справі, в зв’язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання права власності на нерухоме майно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення - магазин, загальною площею 80,1 кв.м., в тому числі торговельний зал площею 54,9 кв.м., котельня площею 4,7 кв.м., коридор площею 20,5 кв.м., що розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, с. В. Чернеччина, вул. Леніна, 2.

3.          Стягнути з Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства (42333, Сумська область, Сумський район, с. Велика Чернеччина, вул. Леніна, 4; код 01765727) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) 200 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

        СУДДЯ                                                                                 О.Ю.  СОП’ЯНЕНКО

Повний текст рішення підписаний 15.01.2010 р.

    Суддя