Ухвала

від 07.08.2018 по справі 520/10026/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/10026/18

Провадження № 1-кс/520/3315/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480002967 від 05.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2018 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.08.2018 року надійшло повідомлення «102» про те, що 04.08.2018 року за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 25/2, працівниками патрульної поліції зупинено тз Kawasaki, д.н.з. НОМЕР_1 , vin code: НОМЕР_2 під керуванням особи чоловічої статі, який назвався ОСОБА_5 , під час перевірки д.н.з. НОМЕР_1 за наявними базами встановлено, що даний д.н.з. належить мотоциклу Дукаті, vin code: НОМЕР_2 відсутній в базі.

Слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту на зазначений у клопотанні транспортний засіб, обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив слідчого суддю його задовольнити.

Володільця майна повідомити про дату та час судового засідання не виявилося можливим, оскільки зазначений у матеріалах клопотання номер телефону такої особи був вимкнений.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, а також враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з клопотання слідчого, під час перевірки д.н.з. НОМЕР_1 за наявними базами встановлено, що даний д.н.з. належить мотоциклу Дукаті, vin code: НОМЕР_2 відсутній в базі. Разом з тим, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя зазначає, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, якими б вказані обставини підтверджувалися. Зокрема, до клопотання не долучено ні доказів на підтвердження того, що така перевірка в цілому проводилася, ні доказів, з яких вбачалися б результати проведеної перевірки.

Таким чином, враховуючи, що слідчим до клопотання не було долучено доказів, якими обґрунтовуються доводи поданого клопотання, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не було доведено наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим, обставини, які в ньому викладені не підтверджуються відповідними доказами, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Таким чином, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480002967 від 05.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України відмовити.

Тимчасово вилучене майно повернути особі, у якої воно було вилучено.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1