Рішення

від 08.08.2018 по справі 706/930/18

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/930/18

2/706/423/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

при секретарі Пізняк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду з позовом до Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту правовстановлюючого документу, та просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2. який виданий 20.08.2002 року Синицькою сільською радою на ім'я ОСОБА_3, належить ОСОБА_3. померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Синиця Христинівського району Черкаської області;

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2.11 га. державний акт на право приватної власності серія НОМЕР_2 від 20.08.2002 року, зареєстровано за НОМЕР_3.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3, яка до дня смерті проживала в селі Синиця Христинівського району Черкаської області. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Згідно довідки Держгеокадастру Христинівського району Черкаської області від 05.06.2018 року, що була видана на адвокатський запит від 05.06.2018 року за №30/18, інформація, щодо земельної ділянки, загальною площею 2.11 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю, який виданий на ім'я ОСОБА_3, серія НОМЕР_2, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю громадян Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області за НОМЕР_3 від 20.08.2002 року.

У вищевказаному державному акті на право приватної власності на землю виписаного Синицькою сільською радою на ім'я ОСОБА_3 допущена помилка, саме: по-батькові вказано не вірно замість ОСОБА_3 вказано ОСОБА_3 , в зв'язку з чим я не маю можливості оформити спадщину після її смерті.

Законом не передбачено іншої можливості для встановлення факту належності правовстановлюючого документу, крім рішення суду, а тому, я змушений звернутися із заявою до суду за захистом своїх прав.

Спадкодавець на випадок своєї смерті заповіту не залишила. Після смерті ОСОБА_3, він являється єдиним спадкоємцем за законом, так як в живих нікого крім нього з рідних не залишилося.

В судове засідання позивач не з'явився, проте від нього до суду надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без його участі.

В судове засіданні відповідач Синицька сільська рада не з'явилась, проте від неї до канцелярії на адресу суду надійшла заява з проханням справу розглянути за відсутності їх представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають повністю, та не заперечують проти їх задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зважаючи на те, що відповідач, являючись органом місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці, де проживав спадкодавець, а тому маючи про них найбільш достовірні відомості, позовні вимоги визнав, і таке визнання не порушує прав та інтересів третіх осіб, суд знаходить, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що на ім'я ОСОБА_3 був виданий державний акт на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_2, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю громадян Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області за НОМЕР_3 від 20.08.2002 року.

У вищевказаному державному акті на право приватної власності на землю виписаного Синицькою сільською радою на ім'я ОСОБА_3 допущена помилка, саме: по-батькові вказано не вірно замість ОСОБА_3 вказано ОСОБА_3 , в зв'язку з чим я не маю можливості оформити спадщину після її смерті.

Згідно копії запису акту про смерть №1 від 03.01.1996 року померла особа зазначена як ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, такоє про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, № 00020730647 від 08.08.2018 року, зазначено, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

За правилами п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові,місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Обумовлений факт підлягає встановленню в судовому порядку за наявності наступних умов:

1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

2) заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв'язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення;

3) якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення"при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Разом з тим, судом встановлено, що внести зміни або виправлення до правовстановлюючого документа в адміністративному порядку неможливо.

Вказане свідчить про відсутність об'єктивної можливості приведення оспорюваного документа у відповідність до вимог закону.

Таким чином, враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа має для заявника має юридичне значення, оскільки необхідно для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що спадкодавець на випадок своєї смерті заповіту не залишила. Після смерті ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом, так як в живих нікого крім нього з рідних не залишилося.

Згідно довідки від 23.05.2018 року за № 291 виданої виконавчим комітетом Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області, що ОСОБА_1 проводив поховання та поминальні обіди після смерті ОСОБА_3, за власний рахунок.

Згідно довідки від 23.05.2018 року за № 292 видана виконавчим комітетом Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області, що на момент смерті ОСОБА_3 разом з нею в АДРЕСА_1, проживав без реєстрації її племінник ОСОБА_1.

Позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, розташовані в межах Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Встановлено що ОСОБА_1 є племінником померлого ОСОБА_1, що відповідно до ст. 1265 ЦК України відноситься до 5 черги спадкодавців за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що позивач є таким, що прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

У відповідності до п.п. 10, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Пунктом "г" ч. 1ст. 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до пп. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ Про судовий збір , у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Позивачем по справі сплачено судовий збір щодо однієї позовної вимоги, а саме: визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позивачем не сплачено судовий збір в частині вимоги встановлення факту правовстановлюючого документу, а тому суд вважає необхідним стягнути на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 352 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 76, 315, 316 259, 263-265 ЦПК України, 328 1220, 1222, 1268 ЦК України суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ( жителя: АДРЕСА_1, паспорт серії НС 235911, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області ( місце знаходження с.Синиця, вул.. Миру, 1 Христинівського району Черкаської області, ЄДРПОУ: 04409752) про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту правовстановлюючого документу - задовольнити повністю.

В становити факт, що має юридичне значення, а саме, що Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2. який виданий 20.08.2002 року Синицькою сільською радою на ім'я ОСОБА_3, належить ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Синиця Христинівського району Черкаської області;

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Синицької сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2.11 га. державний акт на право приватної власності серія НОМЕР_2 від 20.08.2002 року, зареєстровано за НОМЕР_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352 гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.П. Орендарчук