Рішення

від 07.08.2018 по справі 500/2686/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2686/17

Провадження № 2-а/500/23/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача - Бабенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який уточнив та просив скасувати постанову № 57 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, винесену 10 травня 2017 року директором Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.05.2017 року позивач ОСОБА_1 отримав постанову Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 10.05.2017 року № 57 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. Згідно описової частини зазначеної постанови під час перевірки селянського фермерського господарства Ларга виявлено порушення: неправомірно витрачені страхові кошти в розмірі 4785,00 грн. Зазначену постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки приймаючи оскаржувану постанову відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 порушив п. 4.10 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 року за № 12, а саме, мале місце видача путівки незастрахованим особам або стороннім особам. Проте, п. 4.10. вказаного Порядку забороняє видачу путівок особам, які не працюють на цьому підприємстві. Отже, ОСОБА_1 притягують до відповідальності за проступок, не передбачений законодавством, адже вимог пункту 4.10 Порядку, позивач ОСОБА_1 не порушував, оскільки є директором селянського фермерського господарства Ларга та керує ним з початку його заснування, тобто 17 років. Селянське фермерське господарство Ларга сплачує страхові внески, тому не було допущено порушень п. 4.10 вищезазначеного Порядку.

Крім цього, позивач ОСОБА_1 зазначив про сплив строку передбаченого ст. 38 КУпАП на час винесення оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Ізмаїльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував щодо задоволення позову посилаючись на те, що 10.05.2017 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165 - 5 КУпАП, у зв'язку із порушенням ним, як посадовою особою селянського фермерського господарства Ларга порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема, ним було порушено п. 1.1 (в акті, протоколі, рішенні, постанові помилково вказано п. 4.10) Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду від 25.02.2009 року за № 12, тобто виданого санаторно - курортну путівку незастрахованій особі. Вказане порушення було зафіксоване Фондом в Акті № 74 від 28.04.2017 року перевірки коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності селянського фермерського господарства Ларга за період з 01.07.2013 року по 31.03.2017 рік. У листопаді 2013 року на підставі довіреності № 26 від 05.11.2013 року та згідно накладної № 0968 від 05.11.2013 року позивач ОСОБА_1 як вповноважена особа селянського фермерського господарства Ларга отримав санаторну путівку вартість якої становить 5985,00 грн. Зазначена путівка була використана особисто ОСОБА_1 з відшкодуванням 20% її вартості. Решта вартості в розмірі 80% за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За результатами проведеної перевірки було встановлено, що позивач ОСОБА_1 безпідставно, у порушення п. 1.1 Порядку отримав путівку. Хоча позивач і є керівником селянського фермерського господарства він одночасно є членом цього господарства. При цьому соціальне страхування членів таких селянських (фермерських) господарств має свої особливості. Частиною 1 ст. 3 Закону України Про фермерське господарство , передбачено, що членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Тобто, у фермерському господарстві можуть працювати як його члени, так і наймані за трудовим договором (контрактом) працівники. Частиною 1 ст. 6 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням , чітко визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню: це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичній особі, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органи місцевого самоврядування та в інших органах; члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів. До цього переліку члени фермерських господарств не належать. Отже, названі особи беруть участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах мають право на матеріальне забезпечення за умови сплати страхових внесків до Фонду відповідно чинного законодавства.

Крім цього, в письмових запереченнях зазначалось, що згідно п.п.5.6.2 п. 5.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року за № 21- 5, члени фермерського господарства, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тобто в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, сплачують Єдиний внесок у розмірі 1,9 % суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування Єдиного внеску, встановленої Законом. Такі особи сплачують Єдиний внесок щомісяця в розмірі, встановленому в договорі про добровільну участь, за кожний місяць до 20 числа, наступного за тим, за який він сплачується. Сплата Єдиного внеску із сум нарахованої заробітної плати добровільно застрахованим особам чинним законодавством не передбачена. Отже, голова фермерського господарства, який одночасно є членом цього господарства, а не найманим працівником, має право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за умов сплати страхових внесків до Фонду, обчислених згідно з чинним законодавством для осіб, застрахованих на добровільних засадах Проте, доказів укладення договору добровільного страхування та сплати у встановленому порядку та розмірі коштів у перевірений період ОСОБА_1 не надав, що свідчить про порушення ним чинного законодавства України в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та обґрунтованості його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165 - 5 КУпАП. Про проведення планової перевірки Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заздалегідь попередив селянське фермерське господарство Ларга , що підтверджується повідомленням від 24.03.2017 року за № 03-02-273. Після складання спеціалістом Фонду протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від отримання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, про що було складено відповідний Акт. У цьому ж протоколі було зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення 10.05.2017 року о 10 годині 00 хвилин в приміщення кабінету № 3 Ізмаїльської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального старування з тимчасової втрати працездатності за адресою: 68600, м. Ізмаїл, вул. Соборна, 38. Через безпідставну відмову ОСОБА_1 у підписанні та отриманні одного примірника протоколу його було направлення правопорушнику Укрпоштою . На підставі норм діючого законодавства директором Фонду була винесена законна та обґрунтована постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу згідно ч. 1 ст. 165 - 5 КУпАП за порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Одночасно із цим, на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням , відповідачем було прийнято рішення № 55 від 28.04.2017 року про повернення коштів на суму 4785, 00 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 05.11.2013 року селянським фермерським господарством Ларга була видана довіреність на отримання санаторної путівки за наказом № 968 від 05.11.2013 року та 05.11.2013 року СФГ Ларга було перераховано грошові кошти в розмірі 5985 грн. на санаторно - курортне лікування.

Судом встановлено, що 28.04.2017 року спеціалістами фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Одеського обласного відділення Ізмаїльської міської виконавчої дирекції було складено акт перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по селянському (фермерському) господарству Ларга , згідно якого за наслідками проведеної вибіркової перевірки підлягають поверненню до бюджету Фонду неправомірно витрачені кошти Фонду у сумі 4785 грн.

В зв'язку з цим, 28 квітня 2017 року провідним спеціалістом Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення за № 57 за ч. 1 ст. 165 - 5 КУпАП відносно директора селянського фермерського господарства Ларга ОСОБА_1.

10.05.2017 року директором Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Федоровою С.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за № 57, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165 - 5 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Крім цього, 28.04.2017 року директором Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Федоровою С.В. було винесено рішення № 55 Про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкції за порушення законодавства , яким селянське фермерське господарство Ларга зобов'язано повернути неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 4785,00 грн.

Відповідно до наказу Фонду соціального страхування України від 05.09.2017 року за № 69-ос, вбачається що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області є правонаступником таких робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області та робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Одеській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з положеннями пунктів 2, 3, 4, 7 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Фонд має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів; перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері соціального страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 10 зазначеного Закону Фонд зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів, контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) встановлено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 29 від 22.12.2010 року.

В свою чергу, п. 4.10 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року за № 12 видача страхувальником путівок особам, які не працюють на цьому підприємстві, крім випадків, передбачених пунктами 4.8 та 4.9 цього Порядку, забороняється.

Як зазначено в постанові про адміністративне правопорушення № 57 від 28 квітня 2017 року директором селянського фермерського господарства Ларга ОСОБА_1 було порушено п. 4.10 вказаного Порядку.

Також в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення № 57 від 28 квітня 2017 року зазначено як виявлене правопорушення те, що в 2013 році виділено одну путівку за 20% її вартості на ОСОБА_1 видача путівки проведена з порушенням. Путівка видана незастрахованій особі.

Як зазначено представником відповідача було порушено п. 1.1 (в акті, протоколі, рішенні, постанові помилково вказано п. 4.10) Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду від 25.02.2009 року за № 12, тобто виданого санаторно - курортну путівку незастрахованій особі.

Частинаю 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За змістом наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а з матеріалів адміністративної справи вбачається, що 05.11.2013 року позивач ОСОБА_1 як вповноважена особа селянського фермерського господарства Ларга отримав санаторну путівку, а постанова про накладення адміністративного стягнення була винесено 28 квітня 2017 року, тобто з пропущенням строку накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38 КУпАП, що є порушенням принципу юридичної визначеності.

У зв'язку із чим, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ізмаїльським РВУМВС України в Одеській області від 12.02.1997 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1) до Ізмаїльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (адреса знаходження: 68611, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Некрасова, б. 2, ЄДРПОУ - 41455954) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 10 травня 2017 року за № 57 винесену директором Ізмаїльської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 07 серпня 2018 року.

Суддя: О.О.Бурнусус